Рішення № 10320943, 07.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" червня 2010 р. Справа № 47/37/19

За позовом Приватного підприємства «Віса-Сервіс», м. Київ;

до Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика Київська», с. Пухівка;

про стягнення 240702,29 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Баграмян В.Р. (довіреність б/н від 11.03.2010 р.);

від відповідача: Хільчук І.В. (довіреність № 21 від 28.04.2010 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області, на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України, господарським судом міста Києва була надіслана справа № 47/37 за позовом Приватного підприємства «Віса-Сервіс»(далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика Київська» (далі –відповідач) про стягнення 240702,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору генерального підряду № 002 від 09.03.2006 р. відповідач повністю не оплатив виконані підрядні роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 35442,92 грн., за прострочку оплати якої нараховані штрафна неустойка в сумі 186792,06 грн., індекс інфляції – 15395,32 грн. та 3% річних у сумі 3071,99 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2009 р. справу прийнято до провадження, присвоєно номер 47/37/19 та призначено її розгляд на 16.03.2009 р.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, у зв’язку з неявкою учасників судового процесу, необхідністю витребування нових доказів по справі, а також у зв’язку з надісланням матеріалів справи до апеляційної та касаційної інстанцій, оскілки відповідачем оскаржувалась ухвала про повернення зустрічного позову без розгляду.

Під час розгляду справи представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що роботи по Договору генерального підряду № 002 від 09.03.2006 р. позивачем були виконані неякісно, у зв’язку з чим звернувся до суду з клопотаннями № 254 від 20.05.2010 р. та № 274 від 03.06.2010 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Представник позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, у судовому засіданні 07.06.2010 р. подав уточнення до позовної заяви, в якому здійснив перерахунок санкцій за порушення виконання зобов’язання та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 35442,92 грн., штрафну неустойку в сумі 31898,63 грн., індекс інфляції –2146,78 грн., 3% річних у сумі 524,36 грн. та пеню у розмірі 4105,55 грн.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, відхилив їх, як безпідставні та документально необґрунтовані, оскільки на підтвердження факту неякісності виконаних позивачем робіт відповідачем надано лише дефектний акт від 03.07.2009 р., складений без участі представника позивача, що не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2006 року між позивачем, приватним підприємством «Віса-Сервіс»(за договором –підрядник), та відповідачем, відкритим акціонерним товариством «Птахофабрика «Київська»(за договором –замовник), було укладено Договір генерального підряду № 002, у відповідності до умов якого підрядник зобов'язувався виконати повний комплекс робіт з капітального ремонту побутового корпусу, що розташований за адресою м. Київ, Броварське шосе, 16 км, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1. договору).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ст. 875 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно п. 3.1. договору, вартість робіт визначається кошторисом, який є невід'ємною частиною договору. Строки платежів за договором визначаються графіком платежів, який є невід'ємною частиною договору (п. 3.2. договору), платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок підрядника (п.3.3. договору). Підставою для здійснення платежу є рахунок-фактура, яку підрядник направляє замовнику не пізніш як за 3 дні до настання строку чергового платежу (п. 3.4. договору)

Приймання передача робіт, у відповідності до п. 6.1. договору, здійснюється по мірі виконання етапів робіт, які передбачені п. 1.3 договору та календарним планом. Прийняття виконаних робіт оформлюється відповідним актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Акти приймання-передачі будівельно-монтажних робіт підписуються сторонами за формою КБ-2 (п. 6.2. договору).

На виконання умов договору, позивачем було виставлено та направлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 10.03.2006 р. на суму 817316,40 грн., як попередня оплата за договором. Зазначена сума була повністю сплачена відповідачем, що підтверджується копіями платіжних доручень, наданих відповідачем. Позивач, у свою чергу, у травні 2006 року виконав підрядні роботи на загальну суму 817316,40 грн., про що свідчать підписані замовником і підрядником та скріплені їх печатками акти приймання виконаних підрядник робіт за формою КБ-2 та довідки вартості виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, копії яких залучені до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому роботи виконувалися позивачем та приймалися відповідачем щомісячно з червня по листопад 2006 року, що підтверджується копіями актів приймання виконаних підрядник робіт за формою КБ-2. При цьому, вартість робіт визначалася та погоджувалася сторонами у довідках вартості виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

У період з червня по листопад 2006 року позивачем було виконано та прийнято відповідачем підрядних робіт на загальну суму 768020,92 грн., що підтверджується відповідними актами. Відповідач виконані роботи оплатив частково на загальну суму 732578,00 грн.

У відповідності до ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за виконані на підставі Договору генерального підряду № 002 від 09 березня 2006 року роботи становить 35442,92 грн. Під час розгляду справи зазначена сума заборгованості відповідачем спростована не була.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідачем в порушення п. 3.2. договору не було підписано графік платежів, тому позивач звернувся к останньому з претензійним листом, в якому просив здійснити перерахування коштів у сумі 35442,92 грн. Проте, відповідач кошти не сплатив, вмотивованої відповіді не надав, а лише у своєму листі за № 213 від 07.04.2008 р. запропонував провести звірку взаєморозрахунків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, повністю за роботи, що були прийняті на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт, не розрахувався тому, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення 35442,92 грн. суми основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт неустойку в розмірі 0,5% від суми простроченого зобов’язання за 180 днів на підставі п. 7.2. договору, що становить 31898,63 грн., втрати від інфляційні в сумі 2146,78 грн., 3% річний у сумі 524,36 грн. та пеню у вигляді подвійної ставки НБУ, що діяла на момент невиконання зобовязання та яка складає 4105,55 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 7.2. договору, у випадку, якщо замовник прострочить свої зобовязання щодо оплати робіт, він сплачує на користь підрядника штрафну неустойку в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, виходячи зі змісту пункту 7.2. договору та приписів ст. 549 ЦК України, сторонами за порушення строків оплати виконаних робіт встановлена відповідальність у вигляді пені.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов’язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого розмір пені за порушення грошового зобов’язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені за прострочку платежу та задовольняє її в сумі 4105,55 грн. Щодо стягнення з відповідача 31898,63 грн. штрафної неустойки, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з вищезазначених норм чинного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких, за розрахунком позивача, складає: 2146,78 грн. –інфляційні втрати за період з квітня по вересень 2008 року та 524,36 грн. –3 % річних, отже позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заперечення, наведені відповідачем під час розгляду справи, до уваги судом не приймаються, оскільки у відповідності з приписами статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов’язаний негайно повідомити про це підрядника.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження повідомлення позивача щодо неякісності виконаних підрядних робіт та відмови останнього усунути виявлені недоліки, що може бути підставою для зменшення ціни роботи, виходячи з вимог ч.1 ст. 858 ЦК України.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика Київська»(07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна; код ЄДРПОУ 05513187) на користь Приватного підприємства «Віса-Сервіс»(04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6; код ЄДРПОУ 30867729) 35442 (тридцять п’ять тисяч чотириста сорок дві) грн. 92 коп. –боргу, 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 78 коп. –інфляційні, 524 (п’ятсот двадцять чотири) грн. 36 коп. –3% річних, 4105 (чотири тисячі сто п’ять) грн. 55 коп. – пені, 422 (чотириста двадцять дві) грн. 20 коп. –витрат по сплаті державного мита та 67 (шістдесят сім) грн. 22 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

5. Повернути на підставі рішення Приватному підприємству «Віса-Сервіс»(04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6; код ЄДРПОУ 30867729) з Державного бюджету України 1668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 82 коп. зайве сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 1539 від 20.11.2008 р., оригінал якого залишено в матеріалах справи.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Рішення підписано 14.06.2010 р.