Рішення № 10320771, 31.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2010 р. Справа № 4/043-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбуд-Підряд", с. Козаровичі, Вишгородський р-н

про розірвання договору купівлі-продажу квартири № 176 від 18.12.2009р.

за участю представників сторін:

від позивача          Ренькас С.В. –предст., дов. № 980 від 10.12.2010р.

від відповідача          не зявився;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбуд-Підряд", с. Козаровичі, Вишгородський р-н (відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу квартири № 176 від 18.12.2009р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу квартири від 18.12.2009р. щодо оплати вартості квартири.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2010р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 19.04.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 19.04.2010р. та 17.05.2010р. розгляд справи було відкладено, у зв’язку з неявкою представника відповідача.

31.05.2010р. представник відповідача втретє в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву та пояснень по справі не надіслав.

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

18 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТД" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжбуд-Підряд" (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу квартири №176 в будинку №6 по вулиці Кадетській Гай в місті Києві, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Медведєвою Наталією Петрівною та зареєстровано в реєстрі за №1251.

Відчужувана квартира належала Товариству з обмеженою відповідальністю "МТД" на підставі свідоцтва про право власності серії САС № 468940 від 16.02.2009 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на підставі наказу Головного Управління житлового забезпечення №202-С/Ю від 11.02.2009 року, та зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна 17.02.2009 року в реєстровій книзі № 596-186 за реєстровим №45772.

Відповідно до п. 4.1. Договору продаж квартири здійснено за 736 250, 00 (сімсот тридцять шість тисяч двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) грн. Вартість квартири за Договором визначена сторонами остаточною та такою що не підлягає зміні.

Згідно зі п. 4.2. Договору повна оплата вартості квартири за Договором мала була бути здійснена в національній валюті України - "Гривні" в строк до 30.12.2009 року, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

Відповідачем було здійснено оплату вартості квартири частково та з порушенням строків, які встановлені в договорі, а саме: перший платіж від відповідача надійшов 25 грудня 2009 року (банківська виписка 0000431) на суму 106 250,00 грн.; другий платіж - 25 грудня 2009 року (банківська виписка 0000431) на суму 200 000,00 грн.; третій платіж - 26 січня 20010 року (банківська виписка 0000023) на суму 100 000,00 грн.; четвертий платіж 27 січня 2010 року (банківська виписка 0000431) на суму 22 849,39 грн.

Загальна сума, яку відповідач оплатив за придбану квартиру становить 429 099 (чотириста двадцять дев'ять тисяч гривень 39 копійок), про що свідчить довідка № 254 від 17.05.2010р. Відкритого акціонерного товариства «ТММ-Банк»про надходження коштів від ТОВ «Інжбуд-підряд»на розрахунковий рахунок позивача.

Як зазначив позивач, ним 16 січня 2010 року було помилково видано Довідку про повну оплату вартості квартири за номером 901.

В той же час, відповідач продовжував сплачувати вартість квартири, про що свідчать банківські виписки від 26.01.2010р. та 27.01.2010р.

Частиною 2 пункту 4.2 договору, у випадку прострочення відповідачем сплати вартості квартири чи її частини понад 15 днів, позивач має право відмовитись від Договору та вимагати повернення квартири та/чи право на одностороннє розірвання Договору та повернення квартири.

В порушення умов договору, з 27 січня 2010 року відповідачем припинена сплата суми Договору і на сьогоднішній день борг по сплаті за придбану квартиру у відповідача становить 307150, 61 грн.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статі 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору є загальною підставою, яка може бути встановлена лише шляхом оцінки "істотності" у порушенні договору. У разі існування загальної підстави у вигляді "істотності порушення договору" суб'єктом оцінки, відповідно до положень ч. 2 коментованої статті, має бути лише суд.

Таким чином, враховуючи те, що станом на день розгляду справи відповідач не виконав свої зобов’язання за договором купівлі-продажу від 18.12.2009р., а саме не оплатив повністю та в строки встановлені договором, плату за придбану квартиру в будинку №6 по вулиці Кадетській Гай в місті Київ, чим істотно порушив права позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про розірвання Договору № 176 від 18.12.2009р. є обґрунтованими та правомірними.

Стаття 653 Цивільного Кодексу встановлює, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір купівлі-продажу квартири, який 18.12.2009р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТД" (04060, м. Київ, вул.. Подвойського, 9, код ЄДРПОУ 30521013) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжбуд-Підряд" (07332, Київська обл.., Вишгородський р-н, с. Козаровичі, вул. Урицького, 1, код ЄДРПОУ 32878470).

3.          Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжбуд-Підряд" (07332, Київська обл.., Вишгородський р-н, с. Козаровичі, вул.. Урицького, 1, код ЄДРПОУ 32878470) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "МТД" (04060, м. Київ, вул.. Подвойського, 9, код ЄДРПОУ 30521013) – 85 (вісімдесят п’ять) грн.. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 16.06.2010р.