Рішення № 10320768, 31.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2010 р. Справа № 4/049-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "А.Е.С.Київобленерго" в особі Ірпінського районного підрозділу, м. Ірпінь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит-Київ", смт Ворзель

про стягнення 13824,26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача          Конаєва Л.М. –предст., дов. від 01.03.2010р.

від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство “А.Е.С. Київобленерго” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товарситва з обмеженою відповідальністю "Візит-Київ" (відповідач) про стягнення 13824,26 грн. заборгованості, яка складається з 11366, 91 грн. заборгованості за договором № 644 на користування електричною мережею від 01.08.2000р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2010р. було порушено провадження у справі, розгляд призначено на 19.04.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 19.04.2010р. та 17.05.2010р. розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою представника відповідача.

31.05.2010р. представник відповідача втретє в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву та пояснень по справі не надіслав.

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи містить витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з якого вбачається, що станом на 15 квітня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Візит-Київ" знаходиться за адресою: Київська обл.., смт Ворзель, пр-т Жовтня, 25.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

01 серпня 2000 року між закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго»в особі Ірпінського районного підрозділу (електропостачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візит-Київ" (споживач) було укладено договір на користування електричною енергією № 644, відповідно до умов якого електропостачальник зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити оплату вартості використаної електричної енергії та виконувати інші умови, визначені Договором.

Згідно п. 4.1 договору, відповідач зобов'язується сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими на цей період тарифами та умовами договору.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що щомісячно 05 числа згідно з Додатком №4 до договору на користування електроенергією направляється представник споживача у відділ збуту РЕМ за адресою: м. Ірпінь, Північний тупик, Ірпінський р-н ЕМ для подання звіту про використану електроенергію, за розрахунковий період (місяць), документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних рахунків для поточної сплати електроенергії, що споживається в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів.

Відповідно до п. 6.2 Договору, оплата платіжних документів банківськими коштами здійснюється споживачем самостійно, в 10-ти денний термін після дати, зазначеної в платіжному документів.

Розрахунковим періодом, згідно п. 6 Договору є календарний місяць.

Внаслідок порушення відповідачем вищезазначених умов договору, щодо термінів розрахунків та неповної оплати сум, вказаних в рахунках, виник борг, який утворився з грудня 2008 року по квітень 2009 року включно і складає 11 366 грн. 91 коп.

11.03.2009 року відповідачу було вручене попередження про відключення, за невиконання якого 26.03.2009 року ТОВ «Візит - Київ» згідно наряду на відключення № 007115 було відключено від електропостачання, про що 27.03.2009 року було складено акт про припинення відпуску електроенергії, в якому були вказані остаточні показники на дату припинення електропостачання та згідно яких виставлено остаточну суму до оплати за використану електроенергію.

З метою досудового врегулювання спору, 24.09.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 48-ю з вимогою погасити суму боргу за спожиту електроенергію, яка залишена останнім без відповіді та належного реагування.

Вказана претензія була отримана відповідачем 14.10.2009 року, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія повідомлення про вручення за № 121881.

Крім того, 21.12.2009 року за вих. № 85-ю відповідачу було направлено акт звірки для підписання, але вказаний акт звірки не повернутий. В даному листі також було зазначено, що в разі неповернення даного акту звірки сальдо вважається підтвердженим.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в судові засідання неодноразово не з’являвся, доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував, а тому, за таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за електричну енергію в розмірі 11366,91 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2457,35 грн.

Згідно п. 6.3 Договору при відсутності оплати за електроенергію, яка спожита на дату закінчення розрахункового періоду обумовлену Договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу на суму боргу за спожиту електроенергію на дату закінчення розрахункового періоду.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Поданий позивачем розрахунок пені не відповідає вимогам вищезазначених норм законодавства, а тому суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 2457,35 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 1059,94 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит-Київ" заборгованості в частині основного боргу в розмірі 11366,91 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, в частині стягнення 2457,35 грн. пені частково – в сумі 1057,94 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит-Київ" (08292, Київська обл.., смт Ворзель, пр-т Жовтня, 25, код ЄДРПОУ 30023630) на користь Закритого акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) –11366 (одинадцять тисяч триста шістдесят шість) грн.. 91 коп. основного боргу, 1059 (одну тисячу п’ятдесят дев’ять) грн.. пені, 124 (сто двадцять чотири) грн.. 27 коп. державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн.. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 1397,41 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 15.06.2010р.