Рішення № 103206914, 11.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/20660/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення з 01.04.2019 по 18.02.2021 року перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до статей 43 та 63 Закону і України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.08.21 р.№ с/2404 та її виплати ОСОБА_1 .

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_2 з 01.04.2019 по 18.02.2021 року перерахунок (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.08.21 р.№ с/2404 та її виплату ОСОБА_1 .

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ОСОБА_2 перебував у шлюбі з позивачем - ОСОБА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . 19.10.2021 року ГУПФУ у Львівській області відмовило ОСОБА_1 перерахувати пенсію ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки, виданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № с/2404 від 23.08.2021 на виконання постанови Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій адміністративній справі №160/8324/19. Вважає відповідь протиправною, такою що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує її право на отримання пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

15.12.2021 за вх. № 95204 від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: права на аліменти, пенсію допомогу або інші витрати, встановлені законом. Право на пенсійне забезпечення нерозривно пов`язане з особою пенсіонера, оскільки пенсія призначається вичерпному переліку осіб, а тому таке не спадкується. Крім цього, вказує, що після проведеного перерахунку на виконання Постанови - №103 та Постанови - №704, Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо перерахунку пенсій військовослужбовцям та визначення складових грошового забезпечення з яких має проводитися перерахунок пенсії. Також, вказує, що сама по собі довідка не породжує право позивача на перерахунок, підставою для перерахунку є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України. Таким чином, у ГУ ПФУ у Львівській області відсутні підстави для перерахунку пенсії з 01.04.2019 з урахуванням розмірів грошового забезпечення, що визначені в довідці наданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № с/2404 від 23.07.2021.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.02.2021.

Спадкоємцем ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 , що підтверджується листом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б. від 20.08.2021 №298/02-14.

23.07.2021 Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено довідку № С/2404 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії виданої ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 з урахуванням правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, за нормами чинними на 05.03.2019 за посадою начальника відділу управління Зах.Ок.

Позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку та виплати пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 19.10.2021 № 14938-14142/Щ-52/8-1300/21, повідомило, що підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки від 23.07.2021 №С/2404 з оновленого грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови № 704, відсутні.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

У даному випадку спірні правовідносини між сторонами стосуються права на перерахунок та виплату пенсії померлого, що виникло з 05.03.2019, з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Частиною першою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

Абзацом 1 пункту 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Відповідно до пункту 4.3 даної Постанови визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.02.2021.

При цьому як встановлено судом, за життя ОСОБА_2 не звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про проведення перерахунку пенсії по новій довідці та відповідач не приймав рішення про відмову у здійсненні перерахунку або про здійснення перерахунку пенсії.

На думку суду, право на соціальне забезпечення, одним з видів якого є виплата пенсії (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо) полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об`єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю.

Право на пенсійне забезпечення випливає зі змісту права на соціальний захист, спрямованого на забезпечення громадян у зв`язку зі старістю, інвалідністю, втратою годувальника, з інших передбачених законом підстав і реалізується шляхом надання особі такого виду матеріальної підтримки як пенсії. Тому, таке право на пенсію нерозривно пов`язане з особою пенсіонера, якому призначена, нарахована та виплачується така пенсія.

Отже право на здійснення перерахунку пенсії належить виключно такому пенсіонеру.

Проте із заявою про перерахунок пенсії померлого ОСОБА_2 звернулася його дружина ОСОБА_1 , уже після смерті її чоловіка.

Позивач, ОСОБА_1 , пенсію у разі втрати годувальника не отримує, на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області не перебуває.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу від 20.08.2021 № 298/02-14 ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 .

Як встановлено статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

У силу зазначеної норми право на пенсію та інші соціальні виплати не входить до складу спадщини, адже має на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у соціальних та трудових відносинах.

У свою чергу, відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Також статтею 56 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Аналогічна норма зазначена і у статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно з якою суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, суд дійшов до висновку, що предметом передачі членам сім`ї померлого пенсіонера можуть бути лише конкретні суми пенсій, допомог або інших виплат, встановлених законом, які належали пенсіонеру за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Оскільки, ОСОБА_2 перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019 за посадою начальника відділу управління Західного оперативного командування не було здійснено та сума перерахованої пенсії не нарахована для виплати, ОСОБА_2 із заявою про здійснення такого перерахунку не звертався, тому вона не може бути нарахована та виплачена позивачу.

Таким чином, з врахуванням викладеного, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати позивачу пенсії померлого ОСОБА_2 , та як наслідок відсутні підстави для зобов`язання здійснення перерахунку та виплати такої пенсії померлому.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Європейський Суд з прав людини у постанові від 29.07.2010 у справі «Стрельцов и другие военные пенсионеры из Новочеркасска против Российской Федерации» визнав, що особи мають право на підтримання скарг своїх померлих родичів у межах ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вказаного висновку Європейський Суд з прав людини дійшов виходячи з того, що право на отримання заробітної плати і прирівняних до неї платежів, пенсій та інших грошових сум, які виплачуються в якості засобів для існування і підлягали виплаті, проте не були отримані громадянином за життя, належать членам сім`ї померлої особи.

На підставі викладеного та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що лише нарахована пенсійним органом сума пенсії входить до складу спадщини, підлягає виплаті спадкоємцям; за цих умов наведені правовідносини допускають правонаступництво.

За таких обставин, враховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області сума пенсії не нараховувалась, ОСОБА_2 з заявою про перерахунок пенсії до органу Пенсійного фонду не звертався позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються. Також, не підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення дій - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Крутько О.В.