Рішення № 10320673, 08.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 р. Справа № 25/27-24/18-3/78

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання Ковалюку С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська, 3, м. Коломия, 78200

до відповідача: підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 4 971 грн. 60 коп. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: Мокляк Галина Ярославівна, (паспорт серії - НОМЕР_2 від 01 квітня 1999р., доручення № 5 від 06 січня 2010 р.).

від відповідача: не з'явилися;

встановив:

ВАТ "Дятківці" звернулось в суд з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 971 грн. 70 коп. заборгованості, в тому числі: 1 242 грн. 90 коп. основного боргу та 3 728 грн. 70 коп. 300 % штрафу.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву (вх. № 5735 від 08.07.10р.) про зменшення розміру позовних вимог, мотивовану частковим повернення відповідачем зворотної тари багаторазового використання на загальну суму 675 грн. згідно накладної № 13566 від 14.06.10р.: ящики в кількості 27 шт., пляшка в кількості 540 шт., у зв"язку з чим позивач, в цій частині, просить провадження у справі припинити на підстав п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Згідно поданої заяви просить суд стягнути з відповідача 432 грн. 90 коп. вартості тари з ПДВ та 3 728 грн. 70 коп. штрафу.

Враховуючи вищевикладене, вимоги ст. 22. ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

При цьому, суд повідомляє, що у п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008" від 13.08.08р. № 01-8/482 зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Факт зменшення ціни позову обов"язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому, будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 28.05.10р., 08.06.10р. та 22.06.10р. з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз"яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

При цьому, відзиву на позов та письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього суду не надходило.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обгрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства встановив наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу продукції № 115/03/09 від 01.03.09р. продавець (позивач) зобов"язався продавати продукцію виробництва АТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, а покупець (відповідач) зобов"язався оплачувати цю продукцію та своєчасно приймати її на умовах даного договору.

Факт отримання відповідачем товару та зворотної тари підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими та засвідченими копіями розхідних накладних № ДЯ-0046018 від 24.04.09р., № ДЯ-0046978 від 01.05.09р., № ДЯ-0047966 від 08.05.09р., № ДЯ-0048921 від 15.05.09р., № ДЯ-0049909 від 22.05.09р., № ДЯ-0051045 від 29.05.09р., № ДЯ-0051839 від 05.06.09р., № ДЯ-0052805 від 12.06.09р., № ДЯ-0054765 від 26.06.09р., № ДЯ-0055826 від 03.07.09р., № ДЯ-0056806 від 10.07.09р., № ДЯ-0058828 від 24.07.09р., № ДЯ-0059929 від 31.07.09р., № ДЯ-0060922 від 07.08.09р., № ДЯ-0061921 від 14.08.09р., № ДЯ-0064045 від 28.08.09р., № ДЯ-0064997 від 04.09.09р., № ДЯ-0066013 від 11.09.09р., № ДЯ-0066856 від 18.09.09р., № ДЯ-0067805 від 25.09.09р., № ДЯ-0069745 від 09.10.09р., № ДЯ-0071327 від 23.10.09р.

Пунктом 6 Договору передбачений обов"язок покупця (відповідача) повертати покупцю (позивачу) тару - пляшки, КЕГи, вуглекислотні балони, ящики, піддони - 100% від поставленої кількості. Вся зворотна тара повинна бути повернута покупцем (відповідачем) продавцю (позивачу) в термін, не пізніше 90 діб з дня отримання продукції, а КЕГи в термін, не більше 180.

Проте, як стверджує представник позивача, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останній свої договірні зобов"язання виконав неналежним чином, вартість тари по отриманих накладних не оплатив, зворотну тару багаторазового використання на загальну суму 360 грн. (ящики в кількості 5 шт. на суму 100 грн. та пляшка в кількості 1043 шт. на суму 260 грн.) не повернув.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов"язання, а саме: зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов"язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Розділом 3 п. 12 Договору передбачено, що у разі неповернення тари у визначені договором терміни покупець зобов"язаний сплатити на користь продавця вартість тари з урахуванням ПДВ, яка згідно розрахунку, що знаходиться в матеріалах справи становить 432 грн. 90 коп. (разом з ПДВ).

Відносини сторін з повернення тари регулюються Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання від 16.06.1992р. № 15, які є спеціальним нормативним актом з питань застосування обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, до яких належать спеціалізовані контейнери, тара-обладнання, тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і тканини, універсальні контейнери.

Відповідно до розділу 1 пункту 3,4 Правил, після звільнення від продукції і товарів усі види засобів упаковки багаторазового використання підлягають обов"язковому поверненню, якщо інше не передбачено цими Правилами або договором.

Відповідно до п. 4.6 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР, вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі, коли протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але у строки, не більше дванадцяти календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання з повернення тари належним чином не виконав, у встановлені п. 6 розділу 2 договору строки тару не повернув, вартість отриманої тари не оплатив.

Станом на час розгляду справи у суді, відповідач не надав жодних документальних доказів, в спростування доводів позивача.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає доводи позивача щодо стягнення 432 грн. 90 коп. основного боргу обгрунтованими.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3 728 грн. 70 коп. штрафу, то суд виходить з такого.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відстотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відстотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 3 розділу 5 договору, у разі неповернення в узгоджений даним договором термін продавцю зворотної тари до 15 днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 150% вартості неповернутої тари, а більше 15 днів - 300%.

Зважаючи на те, що факт прострочення виконання грошового зобов”язання мав місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 728 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, п. 4.6 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 216, ч. 1 ст. 230, п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 509, ст. 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов відкритого акціонерного товариства "Дятьківці" до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 432 грн. 90 коп. основного боргу та 3 728 грн. 70 коп. штрафу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська, 3, м. Коломия, 78200 (код ЄДРПОУ 13640534) - 432 (чотириста тридцять дві) грн. 90 коп. основного боргу, 3 728 (три тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 70 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

рішення підписане 12.07.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 12.07.10