Рішення № 10320662, 29.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 р. Справа № 16/42

Господарський суд Івано-Франківської області в складі судді Калашника В.О.

при секретарі судового засідання Сліпенчук Н.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків та професійних захворювань України у м.Львові

вул.Чайковського, 27, м.Львів,79000

до відповідача ВАТ "Пересувна механізована колона № 75"

вул.Микитинецька,7, м.Івано-Франківськ,76000

про стягненя завданих збитків на суму 76513,72грн.

за участю представників сторін

Від відповідача: Сміх Я.В.- (довіреність № 01/10-53 від 20.05.10 )

Від позивача не з'явився.

встановив:

30 жовтня 2008р. в с. Розсільна Богородчанського району Івано-Франківської області трапилась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої стали водії автомобілів КРАЗ-256Б1, державний номерний знак 0711В, керований Яковищук В.Д. та DAEWOO NEXIA, державний номерний знак ВС 5517 ВD, керований Чернешев О.В.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди смертельно травмовано водія Чернешева О.В. та важко травмовано адміністративного директора ТзОВ "Будівельна корпорація"Львіввіконпласт" Возняка І.І.

Згідно з актом спеціального розслідування групового нещасного випадку (форми Н-5), актом №-1 про нещасний випадок з виробництвом (форми Н-1) та вироку Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11.08.2009р. винесеного у справі №1-12/2009р., дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок порушення водієм Яковищук В.Д. "Правил дорожнього руху" , затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року.

Відповідно до зазначеного вироку суду, водія Яковищук В.Д. визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі.

Водій Яковищук В.Д. перебував у трудових відносинах з ВАТ "Пересувна механізована колона № 75" , і в день дорожньо-транспортної пригоди виконував службові обов"язки.

За наслідками даного нещаного випадку , Позивачем відповідно до ст.2, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі Закон), здійснено страхові виплати сім'ї загиблого по втраті годувальника Чернишова Олега Валерійовича, згідно поданої дружиною заяви. Виплати проведені в розмірі п'ятирічного заробітку на сім'ю загиблого, що становить 56 527,20 грн., та особі, що перебувала на утриманні - доньці Чернишовій Анастасії Олегівні в розмірі однорічного заробітку загиблого - 11305,44 грн.. Страхові виплати призначено із 30.10.2008р. в розмірі 471,06 грн., з 01.03.2009р. в розмірі 500,74 грн. у зв'язку із черговим перерахунком у відповідності до ст. 29 Закону. Станом на лютий 2010р. (включно) щомісячних страхових виплат здійснено на суму 7923,51грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи.

Також, ВВД ФССНВ понесло витрати на переказ грошових сум через банківські установи в розмірі 757,57 грн.

Таким чином, загальна сума страхових виплат та плата за переказ згаданих страхових сум через банківські установи становить 76513,72 грн. , що і є ціною позову.

Оскільки , Яковищука В. Д. працював у відповідача на посаді водія, а транспортний засіб КРАЗ - 256Б1, державний реєстраційний № 0711В належить Відповідачу, та у відповідності ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму витрат , на підставі судового рішення.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, свої обгрунтування виклав у відзиві на позов.

Зокрема, Відповідач вважає, що Позивачем не було вжито заходів щодо досудового врегулювання спору.

Крім цього, звертає увагу на те, що відповідно до норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та ЦК України право регресу може мати місце лише у випадку страхового відшкодування за майновим, а не за особистим страхуванням.

Враховуючи зазначені обставини представник відповідача просить суд в позові відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази , суд вважає доводи Позивача обгрунтованими , а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

Причиною даного спору є питання про те, чи має відповідач відшкодовувати витрати Відділення, які виникли внаслідок здійснення останнім страхових виплат застрахованим особам відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в України визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до статті 21 Основ, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону визначено, що страховий ризик - це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону , з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно з статтею 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Статтею 6 Закону встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках -члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (робочим органом якого згідно з статтею 18 Закону-№ 1105 є Відділення).

Відповідно до наведених приписів статей 2, 6 Закону, потерпілий Чернешев О.В. є застрахованою особою, на користь якої здійснювалося страхування страхувальником-роботодавцем ТзОВ "Будівельна корпорація"Львіввіконпласт".

Абзацом п'ятим шостим частини другої статті 46 Закону передбачено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Отже, сфера дії Закону у даному випадку охоплює лише відносини Відділення і ТзОВ "Будівельна корпорація"Львіввіконпласт", а взаємовідносини Відділення і ВАТ "Пересувна механізована колона № 75" регулюються цивільним законодавством (статтями 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України) та знаходяться поза сферою дії Закону , так само як і відносини відповідача з потерпілим Чернешева О.В., який не був працівником ВАТ "Пересувна механізована колона № 75".

Відповідно до части першої статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При цьому під шкодою слід розуміти зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага.

Оскільки Відділенням за рахунок коштів Фонду проведено страхові виплати, що знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку з діями особи (працівника відповідача), правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то витрачені позивачем кошти є для нього шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України.

Заперечення відповідача не спростовують доказів позивача і не можуть бути підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведені обставини та норми закону, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а тому позов слід задоволити.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню з Відповідача до державного бюджету.

На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 11, 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ст. 2, 6, 13, 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" , ст.1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відповідача, ВАТ "Пересувна механізована колона № 75" (вул.Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ, код 01037548) на користь Позивача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м.Львові (вул.Чайковського, 27, м.Львів, код. 25258840) завдані збитки в сумі 76513,72грн. (сімдесят шість тисяч п"ятсот тринадцять гривень 72 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу

Стягнути з Відповідача, ВАТ "Пересувна механізована колона № 75" (вул.Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ, код 01037548) в доход державного бюджету ( отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 765,13 грн. державного мита, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відповідача, ВАТ "Пересувна механізована колона № 75" (вул.Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ, код 01037548) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( отримувач: Державний бюджет м.Івано-Франківська, код ЄДРПОУ, отримувач: 20568100, р/р 31216259700002, банк- ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 09.07.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 09.07.10