Рішення № 10320605, 07.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2010 р.Справа № 3/49-38. за позовом відкритого акціонерного товариства "Савушкин продукт", м. Брест Республіка Білорусь до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк Україна про стягнення 144977,75 дол. США заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних

Суддя Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шкіринець Ю.М. –директор поліської громадської організації "Громада" (дов. від 02.06.2010р.)

від відповідача: Новіцька О.С. –юрист (дов. від 20.01.2009р.)

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Савушкин продукт" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД 144977,75 дол. США, в тому числі 122200 дол. США заборгованості по оплаті відпущених на виконання умов укладеного між сторонами договору №23/2009 від 11.06.2009р. в червні місяці 2009 року товарно-матеріальних цінностей, 12834,35 дол. США пені, 8065,20 дол. США суми інфляційних нарахувань та 1878,20 дол. США трьох процентів річних.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі, призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалою суду від 16.06.2010р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача пред’явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об’ємі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД у відзиві від 06.07.2010р. №06/07-01 на позовну заяву з приводу позовних вимог ВАТ "Савушкин продукт" заперечило та просить суд в задоволенні останніх відмовити. При цьому відповідачем зазначається, що обґрунтовуючи позовні вимоги товариство-позивач посилається на норми матеріального права України, в той час, коли у відповідності до умов договору та положень законодавства України повинен був застосовувати норми матеріального права Республіки Білорусь. Заперечуються відповідачем також позовні вимоги відносно стягнення пені та інфляційних з підстав безпідставності нарахування цих сум, невідповідності відповідних вимог чинному законодавству.

В судовому засіданні представник ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД в усних поясненнях отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей згідно договору №23/2009 від 11.06.2009р. загальною вартістю 127200 дол. США, проведення часткових розрахунків на суму 5000 дол. США та існування заборгованості в розмірі 122200 дол. США визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2009 року між відкритим акціонерним товариством "Савушкин продукт", м. Брест Республіка Білорусь та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк Україна було укладено договір на відпуск товарно-матеріальних цінностей за №23/2009 у відповідності до умов котрого та з врахуванням додатків №1 від 11.06.2009р., №2 від 15.06.2009р., №3 від 23.06.2009р. до цього договору відкрите акціонерне товариство "Савушкин продукт" зобов’язалось виробити та відпустити, а товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, в свою чергу, прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (масло коров'яче) в обумовлених між сторонами асортименті та кількості.

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно товарно-транспортних накладних №3039022 від 16.06.2009р., №3029190 від 17.06.2009р., №1552822 від 25.06.2009р. та відповідних міжнародних товарно-транспортних накладних №№0013094, 0013098, 0013208 було відпущено товариству з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, а останнім прийнято товарно-матеріальних цінностей (масла коров’ячого) в кількості 60 тонн загальною вартістю 127200 дол. США.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником останнього в судовому засіданні оригіналами зазначених товарно-транспортних накладних, рахунками-фактурами від 16.06.2009р. №С01-022592, від 24.06.2009р. №С01-022707, довіреностями на отримання товарів серії ЯПИ №361834/326 від 12.06.2009р. та №361840/332 від 15.06.2009р. (а.с. 18-23, 40-43)

Згідно з п. 2.1 договору №23/2009 від 11.06.2009р. ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД зобов’язувалось проводити оплату за відпущений товар платіжними дорученнями в повному обсязі згідно рахунку-фактури впродовж п’яти банківських днів з дати відвантаження товару зі складу ВАТ "Савушкин продукт", вказаної в накладній. Пунктом 2.2 договору №23/2009 передбачено обов’язок ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД проводити оплату відпущеного згідно зазначеного договору товару виключно в доларах США по безготівковому розрахунку із розрахункового рахунку товариства.

Проте, товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД взяті на себе згідно договору №23/2009 від 11.06.2009р. зобов’язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущеного товару (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, вартість останнього в повному обсязі не оплатило у зв’язку з чим заборгувало відкритому акціонерному товариству "Савушкин продукт" 122200 дол. США. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених товарно-матеріальних цінностей 127200 дол. США за мінусом здійснених оплат в розмірі 5000 дол. США.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на відпуск товарно-матеріальних цінностей №23/2009 від 11.06.2009р. з додатками №1 від 11.06.2009р., №2 від 15.06.2009р., №3 від 23.06.2009р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, отримання їх товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого до відповідача позову щодо стягнення суми основної заборгованості 122200 дол. США.

Сума заборгованості 122200 дол. США повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, визнається товариством "Каскад-Транспорт" ЛТД у підписаному з ВАТ "Савушкин продукт" 30.11.2009р. акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 24-25), спростована чи заперечена відповідачем у встановленому порядку не була.

Викладені відповідачем у відзиві від 06.07.2010р. №06/07-01 заперечення на позовну заяву з посиланнями на невірне застосування позивачем норм законодавства при поданні позовної заяви та обґрунтуванні позовних вимог до уваги судом не беруться з підстав необґрунтованості останніх відповідними доказами. Крім цього положеннями п. 12.6 договору №23/2009 від 11.06.2009р. сторонами було узгоджено те, що всі спори та суперечності, котрі виникають з цієї угоди або у зв’язку з нею, у випадку невирішення сторонами самостійно шляхом переговорів підлягають вирішенню в судах за місцем знаходження відповідача у відповідності до законодавства країни відповідача.

Одночасно з цим пунктом 8.1 договору №23/2009 від 11.06.2009р. сторонами було визначено, що за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством країни відповідача та умовами дійсної угоди.

Враховуючи викладені положення договору позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 122200 дол. США було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період прострочки платежів з 01.11.2009р. по 06.05.2010р., що становить 12834,35 дол. США.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 12834,35 дол. США пені господарський суд прийшов до висновку про безпідставність останніх та необхідність відмови позивачу у їх задоволенні.

Викладене пов’язане з тими обставинами, що у відповідності до положень статей 546-549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В даному випадку сторонами у п. 8.1 договору №23/2009 від 11.06.2009р. не було визначено конкретної відповідальності відповідача перед позивачем за невиконання чи неналежне виконання умов угоди, в тому числі, й за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в частині неоплати чи несвоєчасної оплати відпущених згідно угоди товарно-матеріальних цінностей, не встановлено розміру штрафних санкцій, порядку та термінів нарахування останніх і т.п. Судом також встановлено, що договір №23/2009 від 11.06.2009р., зокрема, в частині п. 8.1, недійсним чи зміненим не визнавався.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 8065,20 дол. США суми інфляційних за період з 01.11.2009р. по 31.03.2010р., а також 1878,20 дол. США трьох процентів річних за період прострочки платежів з 01.11.2009р. по 06.05.2010р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційних нарахувань суд вважає, що останні не підлягають до задоволення з огляду на ті обставини, що у відповідності до Наказу Державного комітету статистики України №519 від 14.11.2006р. "Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін" під індексом інфляції визначається знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги. В даному випадку позивачем не доведено встановленими Господарським процесуальним кодексом України засобами доказування факту знецінення долару США, тобто валюти, в якій виражене грошове зобов’язання відповідача перед позивачем і за якою обраховується сума основної заборгованості за договором №23/2009 від 11.06.2009р. Офіційний індекс інфляції, що розраховується та встановлюється Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не долару США, по відношенню до іноземних валют.

Відносно вимог, що стосуються стягнення суми трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення в повному об’ємі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 546-549, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД (Україна м. Луцьк, вул. Єршова, 3, код ЄДРПОУ 21747631, банк ВАТ "Укрексімбанк", м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 5, Bank Correspondent: CITIBANK N.A. New York, USA, Acc. 36083522, SWIFT: CITIUS33, Bank of beneficiary: JSC STATE EXPORT IMPORT BANK OF UKRAINE SWIFT: EXBSUAUX Beneficiary: "CASCADE-TRANSPORT" LTD LUTSK, UKRAINE, Acc 260060186248) на користь відкритого акціонерного товариства "Савушкин продукт" (Республіка Білорусь, м. Брест, вул. Янки Купали, 108, р/р 3012150075014 в БРО ОАО "Белвнешэкономбанк" м. Брест, вул. Пушкінська, 16/1, МФО 150501201, ОКПО 05882743, УНН 200030514, SWIFT: BELBBY2X branch Brest, Банк-корреспрондент: J.P.MORGAN CHASE BANK N.A., New York, SWIFT CODE: CHASUS33, Account: 001-1-907839) 122200 дол. США заборгованості та 1878,20 дол. США трьох процентів річних, а всього 124078,20 дол. США, 1240,78 дол. США в повернення витрат по сплаті державного мита та 201,98 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 12834,35 дол. США пені та 8065,20 дол. США інфляційних нарахувань в позові відмовити.

Суддя В.О. Кравчук

Дата підписання повного

тексту рішення 07.07.2010р.