Вирок № 103205639, 14.02.2022, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.02.2022

Справа № 937/5795/20

Провадження № 1-кп/937/266/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Бєгушева Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020080140000960 від 28.03.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця c. Північне Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст..89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:

1)01.10.2019 Мелітопольським міськрайонним судом за ч. 1, 2 ст. 185, 70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст, 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст.309 КК України,

за участі:

прокурора - Фурманенко М.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Рудь Д.О.,Шрамікової П.М.,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2020 року приблизно о 03 годині 00 хвилин ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб, діючи з корисливих мотивів, маючи спільний протиправний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), зайшли до приміщення автозаправочної станції підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» № 08-03, що знаходиться за адресою: пр. Б.Хмельницького,74/1 в м. Мелітополі Запорізької області. Знаходячись у приміщенні вказаної автозаправної станції, діючи узгоджено, згідно домовленості між собою ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зайшли до підсобного приміщення, яке є іншим приміщенням, де у той час знаходилися потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де ОСОБА_1 , застосовуючи заздалегідь пристосований до вчинення кримінального правопорушення обріз двоствольної мисливської рушниці (ТОЗ-Б) 16 калібру НОМЕР_1 , наніс потерпілому ОСОБА_4 декілька ударів в область голови, внаслідок чого останньому були спричинені легкі тілесні ушкодження, а саме: травматичний набряк м`яких тканин голови. При цьому, демонструючи вказаний обріз, наказав ОСОБА_3 сидіти мовчки. В цей час ОСОБА_2 , продовжуючи спільні злочинні дії, пішов до торгівельного залу автозаправної станції, де шляхом відкриття касового апарату заволодів грошовими коштами у розмірі 1 334 грн 23 коп. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишили приміщення автозаправної станції, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, обвинувачені своїми злочинними діями спричинили майнову шкоду ПП «Амік Україна» № 08-03 у розмірі 1 334 грн 23 коп.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, в порушення постанови Верховної ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної , пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів дол. зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 662 від 21.08.1998, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах 27.03.2020 придбав обріз двоствольної мисливської рушниці (ТОЗ-Б) 16 калібру НОМЕР_1 та 7 набоїв 16 калібру, та маючи умисел, направлений на носіння і зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, переніс за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_4 , де зберігав вказані предмети у шафі, розташованій в коридорі вищевказаного житлового приміщення. 28.03.2020 ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, приніс обріз двоствольної мисливської рушниці (ТОЗ-Б) 16 калібру НОМЕР_1 до приміщення автозаправної станції підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» № 08-03, що знаходиться за адресою: пр. Б.Хмельницького,74/1 в м. Мелітополі Запорізької області і застосував його там як знаряддя вчинення злочину 28.03.2020. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне носіння і зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, переніс за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_4 , де продовжував незаконно зберігати у шафі, розташованій у коридорі вказаного житлового приміщення, до 13 години 20 хвилин 25.05.2020, коли під час проведення обшуку слідчим поліції були виявлені та вилучені обріз двоствольної мисливської рушниці (ТОЗ-Б) 16 калібру НОМЕР_1 та 7 набоїв 16 калібру. Згідно висновку судової експертизи № 2-279 від 26.05.2020 обріз двоствольної мисливської рушниці (ТОЗ-Б) 16 калібру НОМЕР_1 відноситься до переробленої гладкоствольної вогнепальної зброї та є придатним до стрільби з правого ствола. А 7 набоїв 16 калібру промислового виробництва НВФ (ТАХО) м. Херсон, Україна, є боєприпасами до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї, придатні до стрільби.

Крім того, ОСОБА_2 у невстановлений час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, маючи умисел, направлений на незаконне носіння, придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, придбав психотропну речовину, яку зберігав без мети збуту при собі до часу вилучення слідчим під час проведення обшуку 27.05.2020 у період часу з 12 години 03 хвилин до 12 години 58 хвилин за адресою: вул. Дружби,220 кв.121 в м. Мелітополі Запорізької області, коли з внутрішньої кишені одягненої на ньому джинсової куртки, виявлено і вилучено три пакети зі застібками zip-lock, в яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору масою 0,07842 г, 0,07784 г, 0,06816 г, 0,17460 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, маса якого склала відповідно 0,06032 г в перерахунку на основу, 0,06103 г в перерахунку на основу, 0,05324 г в перерахунку на основу, загальною масою 0,17460 г.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.3, ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю та пояснив, що в березні 2020 року вони з ОСОБА_2 зайшли на автозаправну станцію «Аліс» по пр. Б.Хмельницького з метою пограбування . З собою в нього був обріз 15 калібру, в ОСОБА_2 зброї не було. На голові у ОСОБА_2 був протигаз, а в нього- окуляри та маска медична. В центральному залі нікого не було. ОСОБА_2 пішов до каси, а він пройшов далі до підсобного приміщення, де були двоє працівників заправки. Дівчину він не чіпав, наказав їй сидіти мовчки, а заправника вдарив, щоб той ліг та не заважав їм. При цьому він демонстрував в руках зброю. ОСОБА_2 в цей час забрав кошти в розмірі приблизно 1300 гривень з каси та крикнув йому, що кошти забрав, і він вийшов з приміщення заправки. Зброю він зберігав за місцем свого проживання приблизно місяць. Знайшов зброю за місцем мешкання своєї бабусі по АДРЕСА_5 , ще були патрони близько 10 штук, їх також там знайшов. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Дані обвинуваченими в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.3, 309 ч.1 КК України, визнав повністю та пояснив, що 28.03.2020 вони з ОСОБА_1 зайшли на автозаправну станцію з метою пограбування . В першому залі нікого не було, тому вони пройшли далі, там були дівчина та хлопець. ОСОБА_1 йшов попереду. При вході була каса, ОСОБА_2 підійшов до неї і забрав гроші, приблизно 1 000 грн, каса була відкрита. На голові у нього був протигаз. В руках у ОСОБА_1 був обріз. Потерпілі були в дальньому приміщенні. ОСОБА_2 залишився в приміщенні каси, тому не бачив, що робив ОСОБА_1 з потерпілими. Коли він взяв з каси гроші, крикнув ОСОБА_1 «все, уходим» і вони пішли зі станції. Злочин вони скоїли у зв`язку з тяжким матеріальним станом. Наркотичні засоби були знайдені в нього під час обшуку, він придбав їх раніше через Телеграм-канал для особистого вживання. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Дані обвинуваченими в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , представник потерпілого - підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи маються заяви з проханням слухати кримінальне провадження за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не мають.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає за можливе за відсутності потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та представника потерпілого - підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» з'ясувати всі обставини під час судового розгляду і тому провести судовий розгляд та розглянути кримінальне провадження за їх відсутності.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини, не досліджені в судовому засіданні, в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів в повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обмежитися допитом обвинувачених, дослідженням даних, що характеризують їх особи та дослідження висновку судово-медичної експертизи від 30.03.2020.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 30.03.2020 № 90-М, у ОСОБА_4 було виявлене тілесне ушкодження-ділянка травматичного набряку м`яких тканин голови. Зазначене тілесне ушкодження у ОСОБА_4 кваліфікується як Легкі («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Вказане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого предмету або при ударі о такий предмет, можливо 28.03.2020 від однократного удару кулаком, за викладених вище обставин.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187,ч.1 ст.263 КК України та вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187,ч.1 ст.309 КК України «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

З огляду на встановлені судом обставини, суд кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу(розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення та за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне носіння, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу; діяння, вчинені ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу(розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення та за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частиною 3 статті 374 КПК України передбачено, що у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку викладається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Кваліфікація дій обвинуваченого повинна відповідати встановленим фактичним обставинам провадження.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

В обвинувальному акті дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Однак, вказана ознака - поєднання із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу не відповідає фактичним обставинам справи, причому як встановленим в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду.

Відповідно до п.9 Постанови ПВСУ №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» небезпечне для життя чи здоров`я насильство це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечним для життя чи здоров`я в момент заподіяння(насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі( словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося.

В Постанові ВС у справі № 706/882/19 (провадження № 51-444км21), Верховним Судом зазначено, що з об`єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного, зокрема, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу.

При цьому форма висловлення погрози не обмежується конкретними словами про можливе застосування насильства, вона має місце й тоді, коли винна особа, зокрема, своїми жестами, демонстрацією зброї або інших предметів, які потерпілий об`єктивно може розцінити як такі, що при їх застосуванні його здоров`ю чи життю загрожуватиме небезпека, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована, а в потерпілого дійсно таке враження склалося.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи від 30.03.2020 № 90-М, виявлене у ОСОБА_4 тілесне ушкодження кваліфіковано як легке, без спричинення короткочасного розладу здоров`я або незначної втрати працездатності, що є необхідної умовою для кваліфікації насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Разом з тим, демонстрація зброї в обставинах вчинення даного злочину слід кваліфікувати саме як погрозу застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу(розбій).

Також прокурор в судовому засіданні зазначила про те, що в обвинувальному акті саме внаслідок технічної помилки вказано про кваліфікацію діянь обвинувачених за ст.. 187 КК України саме з ознаки застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу(розбій) замість правильної- погрози застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу(розбій).

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, враховуючи, що будь-яких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя чи здоров`я потерпілим обвинуваченими заподіяно не було, суд приходить до висновку, що в діях обвинувачених відсутня така кваліфікуюча ознака, як напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, та відповідно, суд приходить до висновку, що дана ознака підлягає виключенню з обвинувачення та, відповідно, підлягає зазначенню ознака- погроза застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу(розбій).

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини вчинення злочинів, дані про їх особи, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також наслідки вчинених ними злочинів. Також суд приймає до уваги промову прокурора в судових дебатах щодо призначення обвинуваченим мінімального покарання в межах санкцій інкримінованим їм статей КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.187 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, та кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, яке є тяжким злочином.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, який є несудимою особою, свою вину у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, в ході судового розгляду визнав в повному обсязі, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується задовільно, активно сприяв розкриттю злочинів, розкаявся у скоєному, що визнаються обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено, прокурором не зазначено.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, позицію обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, які суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи молодий вік обвинуваченого , той факт, що потерпілі претензій до обвинуваченого не мають, незначний розмір завданої обвинуваченим матеріальної школи, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, призначивши остаточне покарання з урахуванням вимог ст. 70 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.187 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, та кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України - яке є проступком.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше судимий, скоїв злочин в період іспитового строку, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став. Разом з тим, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано, в ході судового розгляду визнав в повному обсязі, розкаявся у скоєному, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем мешкання характеризується задовільно, що визнаються обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено, прокурором не зазначено.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , приймаючи до уваги той факт, що кримінальні правопорушення вчинено ним під час перебування на випробувальному терміні, що вказує на те, що він на шлях виправлення не став, суд вважає необхідним і достатнім покаранням для виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів саме покарання, пов`язане з ізоляцією його від суспільства у вигляді обмеження волі за санкцією ч. 1 ст. 309 КК України та позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, із застосуванням ст.71 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним залишити без змін.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вважає необхідним вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100 та 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання:

-за ч.3 ст.187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 6 /шести/ років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покарання у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 25 травня 2020 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання:

-за ч.3 ст.187 КК України у виді 7 /семи/ років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-за ч.1 ст.309 КК України у виді 1 /одного/ року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 /семи/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.10.2019 та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 /семи/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 27 травня 2020 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави розрахунковий рахунок №048999980313080115000008479, одержувач ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/24060300, код ЄДРПОУ 37941997, назва банку: Казначейство України, процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі:

- 653 /шістсот п`ятдесят три/ гривні 80 копійок, з кожного, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової експертизи №17-219 від 18.06.2020;

- 653 /шістсот п`ятдесят три/ гривні 80 копійок, з кожного, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової експертизи №17-144 від 28.04.2020.

- 490 /чотириста дев`яносто/ гривень 35 копійок, з кожного, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової експертизи №17-145 від 15.04.2020.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави розрахунковий рахунок №048999980313080115000008479, одержувач ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/24060300, код ЄДРПОУ 37941997, назва банку: Казначейство України, процесуальні витрати в сумі:

- 817 /вісімсот сімнадцять/ гривень 25 копійок, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової експертизи №7-1714 від 01.07.2020.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави розрахунковий рахунок №048999980313080115000008479, одержувач ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/24060300, код ЄДРПОУ 37941997, назва банку: Казначейство України, процесуальні витрати в сумі:

- 980 /дев`ятсот вісімдесят/ гривень 70 копійок, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової експертизи №2-297 від 26.05.2020;

Речові докази:

- змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні спускового гачка, упакований в паперовий конверт; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні курка, упакований в паперовий конверт; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні цівки, упакований в паперовий конверт; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні рукоятки, упакований в паперовий конверт, які відповідно до постанови слідчого від 08.07.2020 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020080140000960 від 28.03.2020 та згідно квитанції №384-565 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- 3 (три) зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору - метамфетамін, вагою 0,17460 г, опечатані до спец пакету № 5474028, які відповідно до постанови слідчого від 08.07.2020 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020080140000960 від 28.03.2020, та згідно квитанції №659-293 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- шапка чорного кольору, з горизонтальними смугами сірого кольору, з написом «Адідас»; штани чорного кольору; куртка(кофта) з капюшоном сірого кольору; кросівки чорного кольору, з написом «Рібок»; сонцезахисні окуляри чорного кольору; металевий предмет схожий на частину (ствол) рушниці з маркуванням НОМЕР_2 , які відповідно до постанови слідчого від 25.05.2020 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020080140000960 від 28.03.2020, та згідно квитанції №371-565 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- мобільний телефон Samsung Galaxy S7 SM G930F mei: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 , вилучений 25.05.2020 у ОСОБА_1 під час його затримання у порядку ст.208 КПК України, який відповідно до постанови слідчого від 08.07.2020 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020080140000960 від 28.03.2020, та згідно квитанції №363-565 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_1 ;

- два фрагмента світлої дактилоплівки; фрагмент темної дактилоплівки; дві при кросівок; пара чоловічих туфель; експериментальні відтиски двох пар кросівок та туфель, які відповідно до постанови слідчого від 08.07.2020 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020080140000960 від 28.03.2020, та згідно квитанції №362-565 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- предмет, схожий на зброю з маркуванням НОМЕР_5 , який має надпис «БУМ» НОМЕР_1 ; чоловічий підсумок, в якому знаходяться предмети схожі на патрони у кількості 7(сім) штук; чоловічі кросівки чорного кольору, які відповідно до постанови слідчого від 25.05.2020 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020080140001538 від 25.05.2020, та згідно квитанцій №388-565, № 387-565, № 373-565 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

Скасувати арешт майна, а саме: чорних туфель, маски до протигазу(лицьова частина) з гуми темно-зеленого кольору; мобільний телефон Nokia 6030, чорного кольору імеіНОМЕР_9 без сім-картки; мобільний телефон Samsung C3010 в корпусі чорного кольору без сім-картки; мобільний телефон Nomi І184 в корпусі чорно-жовтого кольору, в якому виявлені 2-сім-картки: Київстар-№ НОМЕР_7 та lifcell - № НОМЕР_8 ; які було вилучено 27.05.2020 в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 ; чоловічих кросівок сірого кольору, які були вилучені 27.05.2020 в ході огляду місця події за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 65, на території ТОВ «Альтер Віта» та згідно квитанції №384-565 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, накладений на підставі ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.06.2020.

Чорні туфлі, мобільний телефон Nokia 6030, чорного кольору імеіНОМЕР_9 без сім-картки; мобільний телефон Samsung C3010 в корпусі чорного кольору без сім-картки; мобільний телефон Nomi І184 в корпусі чорно-жовтого кольору, в якому виявлені 2-сім-картки: Київстар-№ НОМЕР_7 та lifcell - № НОМЕР_8 ; які було вилучено 27.05.2020 в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 , які згідно квитанції №384-565 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_2 .

Маску до протигазу(лицьова частина) з гуми темно-зеленого кольору, чоловічі кросівки сірого кольору, які були вилучені 27.05.2020 в ході огляду місця події за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 65, на території ТОВ «Альтер Віта» та згідно квитанції №384-565 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ю.В. Ковальова