Рішення № 10320548, 26.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

26.04.2010Справа №2-18/748-2010 За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг», м. Сімферополь (Миколаївське шосе, 3 км, м. Сімферополь, 95047)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», м. Сімферополь (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022)

Про стягнення 12651,85 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Сокол А.Ф. – юрист, довіреність від 05.01.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Кримелектромашторг», м. Сімферополь – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», м. Сімферополь – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 12651,85 грн., з яких 11454,57 грн. – сума основного боргу, 229,33 грн. – сума річних, 967,98 грн. - сума інфляційних витрат, а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 15.09.2008р. між позивачем та відповідачем в особі його філії «СПМК-4» було укладено Договір поставки № 91. Відповідно до умов Договору, позивач здійснював поставки товару відповідачу, в особі його філії «СПМК-4», але відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання по оплаті товару. Таким чином, станом на 31.12.2009 р. за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 11454,57 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

29.03.2010р. у судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, в яких зазначено, що загальна сума позовних вимог визначена відповідно до накладних, а саме: за накладною № 12285, товар за якою частково не оплачено, та за накладними № 35782, № 35804, № 35835, № 25770. Суд залучив надані пояснення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.04.2010 року позивач надав суду заяву, в якій відмовляється від позовних вимог щодо стягнення з позивача 229,33 грн. 3% річних, 967,98 грн. суми інфляційних витрат та просить провадження у цій частині припинити.

Суд приймає дану заяву до свого розгляду.

Представник відповідача у судове засідання чотири рази не з’явився, причини нез’явлення суду не відомі, повідомлений був судом про дату та час розгляду справи належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку передбаченому статтею 77 ГПК України.

Строк розгляду справи продовжено заступником голови господарського суду АР Крим у порядку статті 69 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Кримелектромашторг» та філією Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» «СПМК-4» в м. Євпаторія укладено договір поставки № 91.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору, продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у накладних (специфікаціях).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що договір діє до 31.12.2008 року, а у частині оплати за поставлений товар, до повного закінчення розрахунків. Договір вважається щорічно пролонгованим на один рік, якщо за місяць до закінчення його строку жодна зі сторін не заявить про його розірвання або перегляді.

Сторони не представили суду доказів того, що такий договір припинив свою дію, у зв’язку із чим він є діючим.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом дії договору поставляв філії відповідача товар, зокрема, за накладною № 12285 від 25.06.2008 року поставлено товар на суму 10000,03 грн., за накладною № 35782 від 24.09.2008 року на суму 51,00 грн., за накладною № 35804 від 24.09.2008 року на суму 124,20 грн., за накладною № 35835 від 24.09.208 року на суму 6660,30 грн. та за накладною № 25770 від 25.11.2009 року на суму 6405,60 грн., на загальну суму 23241,13 грн.

Філією Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» «СПМК-4» в м. Євпаторія зазначений товар був отриманий у повному обсязі, про що свідчить підпис уповноваженого представника у накладних, а також довіреності на отримання товарно –матеріальних цінностей (а.с. 14-16).

Згідно з пунктом 4.2 договору, товар поставляється на умовах передплати. Зі згоди постачальника може бути відстрочка платежу, яка не повинна перевищувати 10 календарних днів з дня отримання товару.

Філія Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» «СПМК-4» в м. Євпаторія умови договору у частині оплати поставленої продукції своєчасно і у повному обсязі не виконала, лише частково сплатила кошти за товар, поставлений на підставі накладної № 12285 від 25.06.2008 року у сумі 6000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1251 від 22.07.2008 року на суму 3000,00 грн. та № 1358 від 29.07.2008 року на суму 3000,00 грн. Товар, поставлений позивачем за накладними № 35782, № 35804, № 35835, № 25770, філія не оплатила.

У зв’язку із чим на момент подачі позову до суду склалася заборгованість у сумі 17241,13 грн. (23241,13-6000), проте позивач у своїй позовній заяві просить стягнути заборгованість у сумі 11454,57 грн., що є його правом.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Проте оскільки філія Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» «СПМК-4» в м. Євпаторія є підприємством без права юридичної особи, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики в АР Крим від 55.06.2007 року, то позивач правомірно звернувся з позовом до суду щодо стягнення заборгованості не з філії, а з юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД».

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу у розмірі 11454,57 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 11454357 грн. підлягають задоволенню.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 229,33 грн. 3% річних та 967,98 грн. інфляційних витрат. Проте у судовому засіданні 26.04.2010 року позивач надав суду заяву, в якій відмовляється від позовних вимог щодо стягнення з позивача 229,33 грн. 3% річних, 967,98 грн. інфляційних витрат.

Судом встановлено, що відмова позивача від вказаної частини позовних не порушує чиї-небудь законних прав та охоронюваних законом інтересів, через що клопотання позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову.

За вказаних обставин суд приймає відмову позивача від позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 229,33 грн. та інфляційної суми у розмірі 967,98 грн. та провадження у справі у цій частині припиняє на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що при подачі до суду позовної заяви позивач платіжним дорученням № 141 від 22.01.2010 року сплатив державне мито у сумі 127,00 грн., у той час, як повинен був сплатити 126,52 грн., то сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,48 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

26.04.2010 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.04.2010 року

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 82 – 85, 78, п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», м. Сімферополь (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022; код ЄДРПОУ 20676633) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг», м. Сімферополь (Миколаївське шосе, 3 км, м. Сімферополь, 95047, код ЄДПРОУ 05512035) 11454,57 грн. заборгованості; 114,55 грн. державного мита та 213,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 229,33 грн. та інфляційної суми у розмірі 967,98 грн.

4.          У частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 229,33 грн. та інфляційної суми у розмірі 967,98 грн. провадження у справі припинити на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Повернути Відкритому акціонерному товариству «Кримелектромашторг», м. Сімферополь (Миколаївське шосе, 3 км, м. Сімферополь, 95047, код ЄДПРОУ 05512035) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,48 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.