Рішення № 10320491, 15.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

15.04.2010Справа №2-7/660-2010 За позовом Заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону (98100, м. Феодосія, вул.. Руська,10) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03068, м. Київ, пр.. Повітрофлотський, 6)

До відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Байогрін Фармс» (98300, м. Керч, вул. Театральна 33, ідентифікаційний код 36022212); 2) Військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України (982027, Ленінський район, с. Багерове, вул. Леніна 12, ідентифікаційний код 08388742)

Про визнання недійсним договору.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідачів – 1) не з’явився.

2) не з’явився

Прокурор – не з’явився.

Суть спору: Заступник військового прокурора Феодосійського гарнізону звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір №04/бф-аз від 05.01.2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території», укладений між військовим радгоспом «Азовський» та товариством з обмеженою відповідальністю «Байогрін Фармс».

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території» є удаваним, який фактично приховує договір оренди військового майна, при тому, що дозвіл на передачу майна в оренду Управління сільського господарства Міністерства оборони України, як орган управління, не надавало.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Байогрін Фармс» проти позову заперечувало з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судове засідання представники сторін та прокурор не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

05.01.2009 року між військовим радгоспом «Азовський» (Сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Байогрін Фармс» (Сторона 2) був укладений Договір №04/бф-аз «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території».

Відповідно до п. п. 1.1. Договору Сторони зобов'язуються своїми силами та майном, яке належить Сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення спільної мети по утриманню зерносховища та складів, навісу, вагової, залізобетонних огороджень та прилеглої території. Загальна площа комплексів об'єктів та споруд - зерносховища та сховища – 5464,00 кв. м., навіс - 624,00 кв. м., вагова – 284,00 кв. м. Всього – 6372,00 кв. м. Загальна площа прилеглої території для сушки зерна – 28640,00 кв. м. Місце знаходження – 98227, АР Крим, Ленінський р-н, смт. Багерово.

Вважаючи вказаний договір таким, що суперечить діючому законодавству України, Заступник військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.

Суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 1.2 Договору Сторони домовились, що у разі укладання в майбутньому договору оренди на даний об'єкт або договору купівлі-продажу об'єкта Сторона 2 має першочергове право на укладання вказаних угод.

Відповідно до п. п. 2.1.1, 2.1.2. 2.1.4. 2.1.5. 2.1.6 Договору Сторона 1 зобов'язується надати Стороні 2 об’єкт у спільне утримання, не перешкоджати Стороні 2 здійснювати своє право по утриманню комплексу об'єктів та споруд і прилеглої території, надати Стороні 2 право на використання зерносховища та складів для зберігання сільськогосподарських культур, мінеральних добрив та засобів захисту рослин, на використання навісу та вагової и території для сушки та зберігання зернових і інших сільськогосподарських культур по виконанню спільних зобов'язань за договором №001-бф-аз по спільному вирощуванню сільськогосподарських культур, забезпечити нормальну роботу всіх життєво необхідних комунікацій об'єкта (електроенергія, вода, каналізація, тощо), у разі необхідності здійснює підключення об'єкта до відповідних комунікацій, забезпечити охорону будівлі та прилеглої території.

Відповідно до п. п. 2.2.1. 2.2.2, 2.2.3 Договору Сторона 2 зобов'язується добросовісно користуватися об’єктом та прилеглою територією, використовувати зерносховища та склади для зберігання сільськогосподарських культур, мінеральних добрив та засобів захисту рослин, використовувати навіс та вагову и територію для сушки та зберігання зернових і інших сільськогосподарських культур по виконанню спільних зобов'язань по договору № 001-бф-аз по спільному вирощуванню сільськогосподарських культур, у разі обґрунтованої необхідності здійснювати повне або часткове фінансування витрат по утриманню об'єкта та прилеглої території на ціле ґаві додаткових угод Сторін

Відповідно до п. п. 3.3, 3.4 Договору Сторона 2 має право залучати третіх осіб для виконання своїх зобов'язань по Договору. Додаткові затрати по утриманню механічних майстерень, сховища та прилеглої території здійснюються по взаємній домовленості Сторін у письмовій формі.

Відповідно до п. п. 4.5, 4.6 Договору, якщо поліпшення з ремонту зерносховищ та складів, навісу, вагової та прилеглої території для сушки зернових і інших сільськогосподарських культур, залізобетонних огороджень можуть бути відокремлені від споруди або об'єкта без його пошкодження, то Сторона 2 має право на їх вилучення у разі розірвання даного Договору. У разі розірвання Договору за взаємною згодою Сторони узгоджують документально, відповідно до п. 3.4 Договору, підтверджені понесені кожної із Сторін витрати по утриманню об'єкта та прилеглої території та здійснюють остаточний взаємний розрахунок з відповідною доплатою однією Стороною іншій Стороні.

Відповідно до п. п. 7.1 Договору строк дії Договору з 05.01.2009 року по 05.01.2015 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з твердженнями прокурора та позивача про те, що вказані умови Договору є ознаками договору оренди майна, що, у тому числі, підтверджується відсутністю в Договорі положень, якими передбачено форми участі Сторони 1 у спільному утриманні майна та фактично відсутня сумісність утримання майна, тобто Договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, вказаних у Договорі, а тому Договір № 04/бф-аз від 05.01.2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території» є удаваним, метою якого є приховування іншого правочину - договору оренди майна.

Так, статтею 235 Цивільного кодексу України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

В пункті 25 Постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року N 9 Пленум Верховного суду України зазначив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Таким чином, до Договору № 04/бф-аз від 05.01.2009 року необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, що регулюють відносини оренди майна.

Відповідно до Статуту військовий радгосп «Азовський» заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю, і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерства оборони України (Орган управління майном). Підприємство створено з метою виробництва сільськогосподарської продукції на планове забезпечення нею військових частин, установ і організацій Збройних Сил України. Підприємство є юридичною особою та здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Здійснення функцій по управлінню майном підприємства покладено на Орган управління майном. Підприємство має право за згодою з Органом управління майном здавати в оренду відповідно до чинного законодавства (крім цілісних майнових комплексів, його структурних підрозділів, філіалів, цехів, а також нежилих приміщень) підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать. Управління підприємством здійснює його керівник. Здійснення функцій по управлінню майном підприємства покладено на Орган управління майном.

Згідно довідки ЄДРПОУ серії АБ № 056099 військовий радгосп «Азовський» є юридичною особою з організаційно-правовою формою за КОПФГ - державне підприємство.

Доказом того, що майно, закріплене за військовим радгоспом «Азовський», перебуває у державній власності є положення ч. 1, 3 ст. 73, ч. 1, 2 ст. 74 Господарського кодексу України, відповідно до яких військовий радгосп «Азовський» є державним комерційним підприємством (ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГК України), його майно перебуває у державній власності та закріплено за ним на праві повного господарського відання (ч. З ст. 73, ч. 2 ст. 74 ГК України).

Таким чином, до правовідносин, які склалися між військовим радгоспом «Азовський» та ТОВ «Байогрін Фармс» на підставі Договору № 04/бф-аз від 05.01.2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території», слід застосовувати положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у редакції, діючої на момент укладання оскаржуваного Договору.

Відповідно до ст. ст. 1, 2, 4, 5, 9, 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Одним з об'єктів оренди за цим Законом є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств. Із числа орендодавців, перелічених у зазначеному Законі, виступають підприємства щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство. Юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 згаданого Закону. Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Однак, предметом спірного Договору є комплекс об’єктів та споруд: зерносховища та склади площею 5464,00 кв. м., навіс площею 624,00 кв. м., вагова площею 284,00 кв. м. Всього - 6372,00 кв. м. Загальна площа прилеглої території для сушки зерна – 28640,00 кв. м.

Таким чином, на підставі ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» директор ДП МО України «Азовський» не може бути орендодавцем державного окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких перевищує 200 кв. м. на одне підприємство, у зв'язку з чим при укладанні спірного Договору було порушено вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Крім того, відповідачі не надали суду доказів наявності згоди органу управління (Управління сільського господарства Міністерства оборони України) на укладання спірного договору, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Частиною 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд зазначає, що спірний Договір немає ознак спільності (сумісності) утримання майна, що є предметом Договору, тобто він вчинений без наміру створити правові наслідки, обумовлені його умовами. В свою чергу, частиною 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а недотримання цієї вимоги, як вже було вказано вище, є підставою для визнання правочину недійсним (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Отже, спірний договір №04/бф-аз від 05.01.2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території» підлягає визнанню недійсним у зв’язку з недотриманням сторонами під час його укладення вимог ч. 2 та ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів в доход Державного бюджету у поряду статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір №04/бф-аз від 05.01.2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території», укладений між військовим радгоспом «Азовський» Міністерства оборони України (982027, Ленінський район, с. Багерове, вул. Леніна 12, ідентифікаційний код 08388742) та товариством з обмеженою відповідальністю «Байогрін Фармс» (98300, м. Керч, вул. Театральна 33, ідентифікаційний код 36022212).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Байогрін Фармс» (98300, м. Керч, вул. Театральна 33, ідентифікаційний код 36022212) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) держмито в сумі 42,50 грн.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Байогрін Фармс» (98300, м. Керч, вул. Театральна 33, ідентифікаційний код 36022212) в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з Військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України (982027, Ленінський район, с. Багерове, вул. Леніна 12, ідентифікаційний код 08388742) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) держмито в сумі 42,50 грн.

6.          Стягнути з Військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України (982027, Ленінський район, с. Багерове, вул. Леніна 12, ідентифікаційний код 08388742) в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.