Рішення № 10320420, 20.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

20.04.2010Справа №2-22/1458-2010 За позовом ВАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18 в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11

до відповідача ТОВ «Енергоімпекс», м. Сімферополь. вул. Дружби, 62, к. 248

про стягнення 2039,43 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Заяц С.А., представник, дов від 22 січня 2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Столиця», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2039,43 грн., у тому числі: заборгованість за телекомунікаційні послуги в сумі 1821,97 грн., пеню – 90,56 грн., інфляційні збитки – 96,91 грн., 3% річних – 29,99 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договорами № 6540/3 від 03.11.2000 року та № 6540 від 02.06.2006 року неналежним чином здійснював оплату наданих позивачем послуг електрозв’язку та доступу до мережі Інтернет.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

03.11.2000 року між ВАТ «Укртелеком» та відповідачем був укладений Договір № 6540/3 про надання телекомунікаційних послуг.

02.06.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №6540 про надання послуги ADSL підключення до мережі Інтернет.

Пунктом 1 договору № 6540/3 від 03.11.2000 року встановлено, що підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перелічені у додатку № 1 та безоплатні послуги, перелічені у додатку № 2.

Відповідно до п. 4.5. договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць здійснюються споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.8. договору встановлено, що у випадку несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановленого строку (з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом) споживач оплачує пеню, яка обраховується від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів, за кожну добу згідно чинного законодавства.

Крім того, відповідно до п. 5.23. договору від 02.06.2006 року споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, наступного за звітним.

Але, внаслідок порушення умов укладених договорів в частині оплати наданих позивачем послуг, за відповідачем склалась заборгованість: за послуги зв’язку – 1001,93 грн., за послуги Інтернет – 820,04 грн.

Так, загальна сума боргу за обома договорами становить 1821,97 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1821,97 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 90,56 грн., інфляційні збитки – 96,91 грн., 3% річних – 29,99 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20 квітня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ «Енергоімпекс» (м. Сімферополь. вул. Дружби, 62, к. 248, рахунок № 26008258604001 в філії КРУ ЗАТ КБ «приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 30848905) на користь ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, рахунок № 260002257 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) заборгованість в сумі 2039,43 грн., у тому числі: заборгованість за телекомунікаційні послуги в сумі 1821,97 грн., пеню – 90,56 грн., інфляційні збитки – 96,91 грн., 3% річних – 29,99 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Енергоімпекс» (м. Сімферополь. вул. Дружби, 62, к. 248, рахунок № 26008258604001 в філії КРУ ЗАТ КБ «приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 30848905) на користь ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, рахунок № 260002257 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Енергоімпекс» (м. Сімферополь. вул. Дружби, 62, к. 248, рахунок № 26008258604001 в філії КРУ ЗАТ КБ «приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 30848905) на користь ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, рахунок № 260002257 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.