Рішення № 10320375, 15.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

15.04.2010Справа №2-14/1411-2010 За позовом – Приватного підприємства «Вільне» (96433, АР Крим, Чорноморський район, с. Новоіванівка, вул. Леніна, 38)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (96526, АР Крим, Сакський район, с. Лиманне, вул. Лиманівська, буд. 94)

про стягнення 49881,00 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача – Баришевська Т.М., представник, довіреність № 17 від 22.03.2010 р.; Герасіменко Г.С., директор.

від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Приватне підприємство «Вільне» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» про стягнення заборгованості у розмірі 49881,00 грн., а також витрат по сплаті державного мита у розмірі 499,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати у повному обсязі за отриманий по накладной № 06 від 27.03.2009 р. товар, у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу у розмірі 49881,00 грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвал господарського суду АРК від 12.03.2010р. та від 22.03.2010 р. не виконав , про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, що зазначена у позові.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у позові вказана юридична адреса відповідача: Сакський район, с. Лиманне, вул. Лиманівська, буд 94, яка є адресою його державної реєстрації. Згідно довідки Головного управління статистики в АРК від 26.03.2010 р. за вих. № 05.3-8.1/843 ( а.с. 35) відповідач значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України як юридична особа за цією ж юридичною адресою.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Крім того матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем судової кореспонденції (а.с. 20, 33).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд –

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Вільне» згідно накладної № 06 від 27.03.2009р., наявної в матеріалах справи (а.с. 8), поставило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» пшеницю у кількості 82090 кг. на загальну суму 73881,00 грн.

Матеріалами справи, а саме – накладною № 06 від 27.03.2009 р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБЙ № 737431 від 23.03.2009 р., податковою накладною № 29 від 27.03.2009 р. (а.с. 8-9, 29), підтверджується факт поставки пшениці на адресу відповідача.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» свої зобов’язання за отриманий товар виконало частково, та сплатило позивачу грошові кошти за отриману пшеницю у загальному розмірі 24000,00 грн., що підтверджують платіжні документи наявні у матеріалах справи ( а.с. 11-14).

28.12.2009 р. за вих. № 103 Приватне підприємство «Вільне» направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» вимогу про сплату суми заборгованості у розмірі 49881,00 грн. за отриманий по накладній № 06 від 27.03.2009 р. товар.

Проте вказана вимога позивача була залишена без відповіді та відповідного реагування з боку відповідача.

Таким чином відповідач свої зобов’язання по сплаті за отриманий товар по накладній № 06 від 27.03.2009 р. не виконав, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» станом на день розгляду справи становить 49881,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов’язань) є договори та інші угоди, настання певної події.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарьских договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами або прийому замовлення до виконання, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, та сплатити продавцю повну вартість переданого товару.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний строк зі дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не слідує з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, відповідач доказів сплати боргу суду не надав, доказів які б спростовували доводи позивача суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 15.04.2010 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 19.04.2010 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (96526, АР Крим, Сакський район, с. Лиманне, вул. Лиманівська, буд. 94, р/р 260090110234 в ВАТ Банк «Морський» м. Севастополь, МФО 324742, ЄДРПОУ 31427737) на користь Приватного підприємства «Вільне» (96433, АР Крим, Чорноморський район, с. Новоіванівка, вул. Леніна, 38, р/р 26001301324518 в БО № 4 філії КЦО ПАТ ПІБ смт. Чорноморське МФО 324430, ЄДРПОУ 32714834) 49881,00 грн. заборгованості, 499,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лагутіна Н.М.