ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
РІШЕННЯ
Іменем України
15.04.2010Справа №2-21/472.1-2010 за позовом Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром», м. Київ
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Ордена Леніна птахофабрика «Южная», с. Перове
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ.
Про розірвання договору та стягнення 3148888,19 грн.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача Мазан О.О., представник. д/п № 10/2 від 03.03.2010 р.
Від відповідача не з’явився,
Від третьої особи не з’явився,
Сутність спору: Позивач - Виробничо-наукове об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром», м. Київ, звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Ордена Леніна птахофабрика «Южная», с. Перове, у якій просить розірвати достроково договір № 63-8-355 від 31.10.1995 р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік, кладений між позивачем та відповідачем, а також стягнути з відповідача суму 3148888,19 грн. (яка складається з основного боргу, пені, 3 % річних та 7 % штрафу); 25500,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При попередньому розгляді справи було здійснено заміну найменування третьої особи на Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України».
Рішенням Господарського суду АР Крим від 18 червня 2009 р. позов було задоволено у повному обсязі. Розірвано договір № 63-8-355 від 31.10.1995 р., укладений між ВАТ «Ордена Леніна птахофабрика «Южная» та Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром». Стягнуто з ВАТ «Ордена Леніна птахофабрика «Южная» на користь Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» 3148888,19 грн., 25500,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого Господарського суду України від 25 листопада 2009 року рішення Господарського суду АР Крим від 18 червня 2009 р. у справі № 2-19/2874-2009 було скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 20.01.2010 р. справу № 2-21/472.1-2010 було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чонговою С.І. та призначено до слухання.
09 лютого 2010 р. позивачем було надано заяву за № 13 від 08.02.2010 р. про зміну предмету позову, у якій позивач просить розірвати достроково договір № 63-8-81 від 02.10.1995 р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік, укладений між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача на користь позивача 3148888,19 грн. суми позову, 25500,00 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Крім того, у процесі розгляду справи, третьою особою до матеріалів справи були надані пояснення щодо суті позовних вимог (том 1 а. с. 141).
22 березня 2010 р. відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за № 60 від 22.03.2010 р., у якому відповідач вимоги позивача не визнає та просить відмовити позивачу у позові (том 2 а. с. 6).
У судове засідання представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у засідання суду не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, не надав.
Представник третьої особи у засідання суду не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання, у якому просить розглядати справу у відсутність його представника за наявними у справі матеріалами та наданими поясненнями.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та третьої особи, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.
У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
02.10.1995 року між Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром» та Відкритим акціонерним товариством «Ордена Леніна птахофабрика «Южная» був укладений договір № 63-8-81.
Відповідно до умов укладеного договору сторони визнають повноваження об’єднання (позивача), що витікають із обов’язків, покладених на нього наказом Мінсільгосппроду України від 04.08.1995 року № 217 та доручення Прем’єр–міністра України від 18.08.1995 р. № 4211/96 по призначенню ВНО «Укрптахопром» позичальником валютного кредиту у сумі 25,0 млн. доларів США, виконавцем контракту на поставку в Україну із Сполучених Штатів Америки 100 тис. тонн соєвих шротів, а також відповідальним за своєчасне погашення кредиту, згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 фінансовий рік.
Згідно з пунктом 3.1. договору підприємство (відповідач) зобов’язується у строк до 15 жовтня 1995 р. перерахувати на рахунок об’єднання грошові кошті у сумі 20,0 доларів США за кожну тонну соєвих шротів згідно пункту 2.1. договору по курсу міжбанківської валютної біржі на день перерахування грошей.
Пунктом 4.1. договору визначено, що у разі несвоєчасного перерахування коштів згідно пункту 3.1. цього договору підприємство сплачує об’єднанню пеню у розмірі 0,5 % від суми платежів за кожний день прострочення. Об’єднання має право розірвати цей договір через 10 днів затримки підприємством названих платежів і пені за затримку, у зв’язку з чим позивачем 21.04.2009 р. було направлено претензію (а. с. 12).
Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань за договором, що визначено пунктом 5.3. договору.
Згідно з уточненим графіком платежів до договору (додаток 3) строк виконання зобов’язань за договором проводиться за графіком починаючи з 1996 року та спливає 30.10.2010 р.
Відповідно до умов договору позивач виконав перед відповідачем взяті на себе зобов’язання по договору щодо поставки шроту, що підтверджується квитанціями про прийняття вантажу (а. с. 21-79).
Всього маса поставленого відповідачу шроту становить 2500,15 тон, а вартість поставленого відповідачу шроту вказаної маси «нетто» 2500,15 тон становить 618150,96 доларів США, оскільки згідно з пунктом 2.1. договору ціна однієї тони становить 250,00 доларів США.
Протоколом взаємних розрахунків щодо поставки соєвого шроту та оплати першочергових робіт, який є невід’ємною частиною договору та додатком 2, сторони підсумували витрати по поставці 2500,15 тон соєвого шроту та встановили фактичні витрати на весь обсяг поставки в сумі 851101,14 доларів США (а. с. 17-18).
Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач не надав доказів сплати заборгованості, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 % - 16814,94 доларів США та № 5 річних в розмірі 7206,40 доларів США.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, який діє з 01.01.2004 р., боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 7206,40 дол. США., а також штраф у розмірі 7 % - 16814,94 дол. США.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського Кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2668,18 доларів США за період 20.05.2008 р. по 20.05.2009 р.
Сума пені розрахована позивачем відповідно до положень статті 258 Цивільного кодексу України та пункту 6 статті 232 Господарський кодексу України.
Стаття 343 Господарського кодексу України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3148888,19 грн. (яка складається з основного боргу, пені, 3 % річних та 7 % штрафу).
Претензією позивача від 21.04.2009 р. на адресу відповідача повідомляється, що у пункті 4.1. договору зазначено, що об’єднання має право припинити дію цього договору в односторонньому порядку через 10 днів затримки підприємством платежів і пені за затримку розрахунку за умовами договору. Таким чином, позивач вказує, що договір підлягає розірванню достроково, а виконання зобов’язань сторонами договору такими, що настали. На вимогу об’єднання від 30.03.2009 р. № 36/1 сплатити борг у добровільному порядку відповідачем відповіді надано не було.
Стаття 188 Господарського кодексу України передбачає порядок розірвання договорів, а саме: сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо розірвання договору № 63-8-81 від 02.10.1995 р. також підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 19 квітня 2010 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 188, 230, 343 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір № 63-8-81 від 02 жовтня 1995 р., укладений між ВАТ «Ордена Леніна птахофабрика «Южная» та Виробничо-науковим об’єднанням птахівничої промисловості «Укрптахопром».
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ордена Леніна птахофабрика «Южная» (97560, АР Крим, Сімферопольський район, с. Перово, вул. Шкільна, 1; код ЄДРПОУ 00852520, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Виробничо-наукового об’єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 28, код ЄДРПОУ 00858792; інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 3148888,19 грн. (яка складається з основного боргу, пені, 3 % річних та 7 % штрафу), 25500,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.
Судове рішення № 10320346, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 15.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 472.1-2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: