Рішення № 10320221, 08.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

08.04.2010Справа №2-7/6215-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший» (97400, м. Євпаторія, просп. Леніна, 17, ідентифікаційний код 35650098)

До відповідача Євпаторійської міської ради (97400, м. Євпаторія, просп. Леніна, 2, ідентифікаційний код 35236652)

Про визнання права на оренду та усунення перешкод в користуванні майном.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Буригіна І. П., предст., дов. від 01.09.2009 р.

Від відповідача – Федорук Н Л., предст., дов. №1397/02-29 від 26.12.2007 р.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Євпаторійської міської ради, в якому просить суд:

-          визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший» на оренду земельної ділянки площею 3300,00 кв. м., розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1, для реконструкції та обслуговування нежилих споруд під спортивно-готельний комплекс;

-          усунути перешкоди в користуванні власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший», а саме: нежилих споруд по вул. Поповича, 1 в м. Євпаторія шляхом спонукання Євпаторійську міську раду розглянути матеріали вибору місця розташування земельної ділянки та надати позивачеві дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1, для реконструкції та обслуговування нежилих споруд під спортивно-готельний комплекс

          Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного з фізичною особою Щербаковим Максимом Юрійовичем договору купівлі-продажу від 19.02.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший» є власником об’єкту нерухомого майна – нежитлових будівель по вул. Поповича, 1 в м. Євпаторії, у зв’язку з чим на підставі статті 377 Цивільного кодексу України у позивача виникло право на землю під придбаною нерухомістю. Позивач посилається на те, що ним ще 23.09.2008 р. було подано до Євпаторійської міської ради клопотання про затвердження акта вибору та обстеження земельної ділянки та надання права на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, яке до теперішнього часу органом місцевого самоврядування по суті не розглянуто, що й стало підставою для звернення до суду.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, Євпаторійська міська рада посилається на те, що рішення про надання позивачеві права на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки не було прийнято з тієї підстави, що землекористувач – ОП «Авангард», відкликав раніше поданий ним лист про надання згоди на припинення права постійного користування землею та надання її в оренду. Крім того, відповідач також стверджує, що право на оренду згідно з положеннями чинного законодавства України виникає лише після укладення відповідного договору та його реєстрації, у зв’язку з чим вимоги позивача про визнання права на оренду задоволенню не підлягають. Стосовно вимог позивача про спонукання Євпаторійську міську раду розглянути матеріали вибору місця розташування земельної ділянки та надати позивачеві дозвіл на складання проекту землеустрою відповідач посилається на те, що повноваження по наданню в користування земельних ділянок належать до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, у зв’язку з чим вимоги про спонукання цього органу прийняти якісь рішення із земельних питань за відсутністю рішення ради не можуть бути задоволені.

29.03.2010 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший» надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд:

- визнати у ТОВ «Перший» наявність права на користування земельною ділянкою площею 3300 кв. м., розташованою за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1, на якій розташовані належні ТОВ «Перший» нежилі споруди;

- визнати незаконною бездіяльність Євпаторійської міської ради, що виразилася в нерозгляді питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 3300 кв. м. за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1 для реконструкції та обслуговування нежилих споруд під спортивно-готельний комплекс;

- зобов’язати Євпаторійську міську раду розглянути на найближчій сесії питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 3300 кв. м. за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1 для реконструкції та обслуговування нежилих споруд під спортивно-готельний комплекс.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на уточнену позовну заяву, який був прийнятий до розгляду.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

19.02.2008 р. між Щербаковим Максимом Юрійовичем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець продав, а Покупець купив нежитлові будівлі, що розташовані по вул. Поповича за номером 1 в м. Євпаторії АР Крим, та складаються з: літ. В – убиральні, літ. Ж – гаражу, літ. К – стрілецького тиру, літ. И – частки бігової доріжки, частки огорожі, які розташовані на земельній ділянці розміром 3300 кв. м., що знаходиться у власності територіальної громади міста Євпаторії, відноситься до земель житлової та суспільної забудови, та надана під реконструкцію стадіону «Авангард» згідно Державного акта на право постійного користування землею, виданого Євпаторійською міськрадою 20.06.1995 р. за №5. Цільове призначення земельної ділянки – рекреаційне.

Відповідно до пункту 12 Договору право власності на нежитлові будівлі, що відчужуються, переходить до Покупця після нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору згідно з чинним законодавством.

Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу Соколовою Л. Н. 19.02.2008 р.

Договір був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, про що свідчить відповідний витяг №5465826 від 19.02.2008 р.

Право власності позивача на придбану нерухомість було зареєстроване в державному реєстрі, що підтверджується витягом про реєстрацію №17866549 від 25.02.2008 р.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на момент укладення вказаного вище договору купівлі-продажу) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічні положення містяться в статті 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 19.02.2008 р.).

Заявою від 22.09.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший» звернулося до Євпаторійської міської ради з проханням виділити в оренду строком на 49 років земельну ділянку за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1, площею 0,3300 га для реконструкції належних позивачеві на праві власності нежилих приміщень під спортивно-готельний комплекс та подальшого його обслуговування (а. с. 60).

Оскільки вказана земельна ділянка знаходилася в постійному користуванні у Орендного підприємства «Авангард», останнє листом №57-а/01-13 від 22.09.2008 р. звернулося до Євпаторійської міської ради з проханням припинити право постійного користування ОП «Авангард» частиною земельної ділянки площею 0,3300 кв. м. по пр. Леніна, 29, передавши цю земельну ділянку в оренду ТОВ «Перший» (а. с. 58).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на 22.09.2008 р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).

Органами місцевого самоврядування, що приймають такі рішення, є сільські, селищні та міські ради, включаючи ради міст Києва та Севастополя. Повноваження цих органів по прийняттю рішень про передачу відповідних земельних ділянок у власність або надання їх в користування, визначені в 2-й та 3-й главах Земельного кодексу України.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частинами 1-3 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Приписами статті 151 Земельного кодексу України (в редакції до внесення змін Законом України від 05.11.2009 р. N 1702-VI) обумовлено, що особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки.

Після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Матеріали справи свідчать, що Євпаторійське міське управління земельних ресурсів у висновку №59/26 від 30.06.2009 р. (а. с. 33) зазначило, що відведення земельної ділянки для реконструкції та обслуговування нежилих будівель під спортивно-готельний комплекс може бути розглянуто за умови відповідності генеральному плану міста, нормам регіональних та місцевих правил забудови, ст. 120 Земельного кодексу України.

У висновку Управління архітектури та містобудування Євпаторійської міської ради №365.2 від 23.09.2008 р. (а. с. 35) вказано, що відведення запитуваної позивачем земельної ділянки слід розглядати в рамках прийнятих рішень містобудівної ради №12 від 15.09.2008 р. при обговоренні ескізного проекту по забудові кварталу, обмеженого вулицями: Фрунзе, Пушкіна, Поповича та пр. Леніна.

Однак, листом №7275/02-25 від 29.09.2008 р. (а. с. 56) Євпаторійська міська рада повідомила позивачеві, що питання про розгляд заяви позивача про виділення земельної ділянки було внесено на розгляд сесії міської ради, однак 26.09.2008 р. рішення прийнято не було у зв’язку з відсутністю необхідної кількості голосів та зазначено, що заявлене питання буде включено в порядок денний наступної сесії.

Відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії. Така позиція закріплена, зокрема, в пункті 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок» від 30.11.2007 р. N 01-8/918.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях місцевої ради.

Частиною 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» закріплено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць. Аналогічні положення закріплені в пункті 3.2.2 Регламенту Євпаторійської міської ради.

Відповідно п. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.

Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб’єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

У той же час, Євпаторійська міська рада не надала суду доказів прийняття нею відповідного рішення (як акта владного волевиявлення) щодо надання позивачеві дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1, для реконструкції та обслуговування нежилих споруд під спортивно-готельний комплекс, незважаючи на те, що з моменту першого звернення позивача до органу місцевого самоврядування пройшло більше ніж півтора роки.

Вказана бездіяльність Євпаторійської міської ради суперечить положенням чинного законодавства України, ставить під загрозу проголошені Конституцією України та Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» принципи верховенства права та законності, а також порушує земельні права позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17.06.2009 р. позивачем було подано до Євпаторійської міської ради клопотання про вибір місця розташування земельної ділянки, розташованої по вул. Поповича, 1, загальною площею 3300,00 кв. м., для реконструкції та обслуговування нежилих споруд під спортивно-готельний комплекс. Вказаний факт не заперечується відповідачем по суті.

Після цього був складений акт вибору земельної ділянки для розміщення об’єктів №19 від 30.06.2009 р. (а. с. 57), а питання про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки та надання позивачеві дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки було направлено на розгляд сесії міської ради 03.07.2009 р.

Однак, з листа Євпаторійської міської ради №4287/02-25 від 06.07.2009 р. (а с. 54) вбачається, що 03 липня 2009 року на засіданні 47-ї сесії міської ради питання було знято з порядку денного засідання у зв’язку з заявою голови ОП «Авангард» Ю. І. Щербакова.

Так, листом №59/01-13 від 30.06.2009 р. (а. с. 61) Орендне підприємство «Авангард» звернулося до Євпаторійської міської ради та повідомило про відкликання раніше поданої заяви на користь ТОВ «Перший» про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3300 га.

Однак, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Частинами 3, 4 статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

При цьому, на відміну від частини 2 статті 142 ЗК України можливість власника земельної ділянки відмовити у прийнятті останньої від постійного користувача не передбачена. Це обумовлено його статусом власника, який зберігається і не змінюється при відмові користувача від подальшого здійснення свого права.

Отже, добровільна відмова землекористувача від земельної ділянки є одностороннім правочином, який вважається вчиненим в момент подання відповідної заяви власнику земельної ділянки, у даному випадку – Євпаторійській міській раді, та кінцевий результат якого оформлюється відповідним рішенням ради про припинення права користування земельною ділянкою. Та яким, у даному випадку, одночасно мало бути розглянуто питання про надання позивачеві дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки. Матеріалами справи підтверджується, що такий правочин був вчинений колишній землекористувачем – Орендним підприємством «Авангард» 22.09.2008 р. шляхом подання заяви №57-а/01-13. До того ж, суд звертає увагу на те, що чинним земельним законодавством України не передбачено право особи на відкликання заяви про відмову від земельної ділянки, при цьому після спливу майже року з дня її первісного подання.

Як вже було вказано вище, статтею 151 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент первісного звернення позивача до Євпаторійської міської ради з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки 22.09.2008 р.) був передбачений обов’язок відповідача впродовж двотижневого строку з моменту отримання необхідних висновків щодо відведення земельної ділянки розглянути питання про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший» права на складання проекту землеустрою.

Однак, саме через бездіяльність відповідача до теперішнього часу Євпаторійською міською радою не було прийнято рішення про прийняття заяви ОП «Авангард» про припинення права постійного користування землею та не розглянуто питання про надання позивачеві права на складання проекту землеустрою з відведення цієї ділянки.

За таких обставин, подання Орендним підприємством «Авангард» заяви про відкликання поданої майже рік потому заяви про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, яка безпідставно та необґрунтовано не була розглянута органом місцевого самоврядування, не має юридичного значення та не є підставою для ухилення Євпаторійської міської ради від виконання своїх обов’язків та розгляду на сесії клопотання позивача про надання йому дозволу на розроблення землевпорядної документації з прийняттям відповідного рішення.

В свою чергу, згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Частиною 12 статті 151 Земельного кодексу України передбачено, що спори, пов'язані з погодженням місць розташування об'єктів, вирішуються в судовому порядку.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом, встановлених статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачені, зокрема, і такі, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; спонукання до виконання обов’язку в натурі.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача в частині визнання незаконною бездіяльності Євпаторійської міської ради, що виразилася в нерозгляді питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 3300 кв. м. за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1 для реконструкції та обслуговування нежилих споруд під спортивно-готельний комплекс, та в частині спонукання відповідача виконати обов’язок в натурі та розглянути на найближчій сесії питання про надання позивачеві дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки і прийняти з цього приводу відповідне рішення.

Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву твердження не спростовують правомірність вимог позивача в цій частині, оскільки, як вже було вказано вище, відповідне рішення Євпаторійської міської ради, яке має бути прийнято за результатом розгляду клопотання позивача, в матеріалах справи відсутнє.

Крім того, стосовно вимог позивача про визнання у нього наявності права на користування земельною ділянкою площею 3300 кв. м., розташованою за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1, на якій розташовані належні ТОВ «Перший» нежилі споруди, суд зазначає наступне.

Так, матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший» є власником об’єктів нерухомого майна – нежитлових будівель по вул. Поповича, 1 в м. Євпаторія. Даний факт, серед іншого, підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» від 09.03.2010 р. (а. с. 87-88).

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 05.11.2009 р. N 1702-VI) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналогічні положення закріплені в статті 377 Цивільного кодексу України.

Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку. Саме така позиція викладена в абзаці 5 пункту 3.4.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. N 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства».

В пункті 3.4 цих Рекомендацій суд касаційної інстанції повідомив, що суди мають враховувати, що згідно зі статтею 20 ГК України одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав на земельну ділянку способом, визначеним у статті 152 ЗК України.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав. Такий самий спосіб захисту передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського процесуального кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Отже, суд вважає непереконливими посилання відповідача на те, що чинним законодавством України не передбачений такий спосіб захисту порушеного права як визнання наявності права.

У той час, матеріали справи свідчать, що саме наявність у позивача права на землю під придбаними об’єктами нерухомого майна не визнається відповідачем з посиланням на те, що земельна ділянка перебуває в постійному користуванні ОП «Авангард». Однак, по-перше, як вже було вказано вище, лист ОП «Авангард» №59/01-13 від 30.06.2009 р. не може бути розцінений в якості підстави для позбавлення позивача права на землю, а по-друге, згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України таке право ОП «Авангард» на користування земельною ділянкою є припиненим. Отже, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту саме шляхом визнання у ТОВ «Перший» наявності права на користування земельною ділянкою під придбаною нерухомістю. При цьому суд погоджується з посиланням Євпаторійської міської ради на те, що згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та вважає за доцільне зазначити, що у даному випадку судове рішення в жодному разі не замінює договір оренди та не звільняє позивача від необхідності його оформлення, а сам день набрання чинності судовим рішенням не є моментом виникнення права на земельну ділянку. Суд зазначає, що у даному випадку судове рішення констатує наявність у позивача гарантованого йому земельним законодавством права на землю, яке в подальшому має бути оформлено шляхом укладення з Євпаторійською міською радою договору оренди відповідно до вимог статей 125-126 Земельного кодексу України з дотриманням встановленої чинним земельним законодавством процедури (зокрема, щодо необхідності розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду), тобто судове рішення не свідчить про виникнення права на землю, оскільки є передумовою такого виникнення.

З урахуванням цього, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший» (97400, м. Євпаторія, просп. Леніна, 17, ідентифікаційний код 35650098) наявність права на користування земельною ділянкою площею 3300 кв. м., розташованою за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1, на якій розташовані належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший» нежилі споруди.

3.          Визнати незаконною бездіяльність Євпаторійської міської ради (97400, м. Євпаторія, просп. Леніна, 2, ідентифікаційний код 35236652), що виразилася в нерозгляді питання про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший» (97400, м. Євпаторія, просп. Леніна, 17, ідентифікаційний код 35650098) дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 3300 кв. м. за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1 для реконструкції та обслуговування нежилих споруд під спортивно-готельний комплекс.

4.          Зобов’язати Євпаторійську міську раду (97400, м. Євпаторія, просп. Леніна, 2, ідентифікаційний код 35236652) розглянути на найближчій сесії питання про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший» (97400, м. Євпаторія, просп. Леніна, 17, ідентифікаційний код 35650098) дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 3300 кв. м. за адресою: м. Євпаторія, вул. Поповича, 1 для реконструкції та обслуговування нежилих споруд під спортивно-готельний комплекс.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.