Рішення № 10320201, 08.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

08.04.2010Справа №2-18/1060-2010 За позовом – Закритого акціонерного товариства «Натурфарм», м. Київ (вул. Лісна, 30-А, м. Київ, 04075)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюбер», м. Сімферополь ( 1) вул. Ракетна, 12, м. Сімферополь, 95018 2) вул. Морозова, 2/59, м. Сімферополь, 95034)

Про стягнення 3480,98 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Гаппарова Е.Л., – менеджер, довіреність від 15.03.2010р..

Від відповідача – Торшина Л.О. – представник, дов. від 01.02.2010 року № 17

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство «Натурфарм», м. Київ – позивач - звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюбер», м. Сімферополь – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 3480,98 грн., з яких 3000,00 грн. – сума основного боргу та 480,98 грн. – сума пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 530, 550, 551, 625, 629 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 31-К. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач у визначений строк здійснити оплату за поставлений товар. На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4132,80 грн., що підтверджується видатковою накладною. Відповідач виконав свої зобов’язання не в повному обсязі, перерахувавши позивачу лише 1132,80 грн. Згідно з актом звірки розрахунків з 01.01.2008р. по 22.12.2009р. борг відповідача, станом з 22.12.2009р. складає 3000,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

08.04.2010 року у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.04.2010 року надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому суму заборгованості у розмірі 3000,00 грн. визнає. Проти стягнення суми пені у розмірі 480,98 грн. заперечує за мотивами, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення пені.

Слухання справи відкладалося у порядку статті 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Натурфарм» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ньюбер» (покупець) укладено договір поставки № 31/К.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов’язався своєчасно сплатити його вартість, відповідно до умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється, зазначається у накладних.

У виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 4132,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № НКНК-0000723 від 23.07.2008 року.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у графі «отримав» вищевказаної видаткової накладної та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 11, 13).

Відповідно до пункту 2.1 договору, покупець зобов’язується оплатити вартість товару через 30 днів після отримання товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Проте порушуючи умови пункту 2.1 договору поставки, відповідач не здійснив своєчасно і у повному обсязі оплату за поставлений товар, лише 18.11.2009 року частково перерахувавши кошти у сумі 1132,80 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Доказів оплати коштів у сумі 3000,00 грн. відповідач суду не представив.

Крім того, суд звертає увагу, що між сторонами без заперечень підписаний Акт звірки розрахунків на суму заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 3000,00 грн. (а.с. 12).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості у розмірі 3000,00 грн. в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 3000,00 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 480,98 грн. за період з 24.08.2008 року по 24.02.2009 року.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.

Пунктом 8.2 вищевказаного договору поставки передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 2.1 договору, покупець зобов’язується оплатити вартість товару через 30 днів після отримання товару.

Відповідно до вищевказаної видаткової накладної, товар було поставлено відповідачеві 23.07.2008 року. Враховуючи 30-денний термін відстрочки платежу, оплата за поставлений товар мала бути здійснена до 23.08.2008 року.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 4 ст. 267 ЦК передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд звертає увагу, що відповідач у своєму відзиві на позов заявив клопотання про застосування судом строку позовної давності для стягнення пені.

Оскільки право вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені, враховуючи тридцятиденну відстрочку платежу, виникло у позивача в період з 24.08.2008 року по 24.08.2009 року, а позов подано до суду лише 11.02.2010 року, та враховуючи приписи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені у сумі 480,98 грн., у зв’язку із чим у задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє.

Судові витрати відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

08.04.2010 р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.04.2010 року

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612, 258, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюбер», м. Сімферополь (вул. Морозова, 2/59, м. Сімферополь, 95034; код ЄДРПОУ 32318936) на користь Закритого акціонерного товариства "Натурфарм" (04075, м. Київ, вул. Лісна, 30А, р/р 26002014000089 в АКБ “Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 322012, код ЄДРПОУ 24930169) заборгованість у сумі 3000,00 грн., 87,91 грн. державного мита та 203,39 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У частині позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 480,98 грн. у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.