Рішення № 10320099, 29.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

29.03.2010Справа №2-31/393-2010 За позовом – Приватного підприємства «Крим-Престиж» (95015, м. Сімферополь, вул. Об’їздна, 10),

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (95053, м. Сімферополь, вул. М.Залки, 17а),

про стягнення 19 801,07 грн.

Суддя А.В. Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Ричагова О.М. за дов. від 01.06.2009 р.

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Приватне підприємство «Крим-Престиж» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд», у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у розмірі 19 801,07 грн., а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по сплаті за отриманий товар за накладними № ПР-0001939 від 26.11.2008 року та № ПР-0002007 від 08.12.2008 року, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у загальній сумі 19801,07 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи, що явка у судове засідання це право сторони, а не обов’язок, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за накладними № ПР-0001939 від 26.11.2008р. та №ПР-0002007 від 08.12.2008р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 19801,07грн. (а.с.18-26).

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, вчинення правочину щодо поставки товару за даним позовом підтверджується тільки підписанами сторонами накладними на поставку товару, навність боргу за якими відповідачем не спростована.

Доданий до позову договір поставки від 01.07.2009р. судом до уваги не приймається, оскільки укладений стронами гораздо пізніше після поставки товару і не має жодного відношення до поставки товару за товарними накладними № ПР-0001939 від 26.11.2008р. та №ПР-0002007 від 08.12.2008р.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати від боржника сплати суми боргу, при цьому надіслання боржнику попередньої письмової вимоги про це закон не вимагає.

Матеріали справи свідчать, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 19801,07грн. підтверджується двосторонніми актами звірки взаєморозрахунків, складених і підписаних обома сторонами станом на 31.05.2009р. та на 28.02.2009р. (а.с.27, 53).

Таким чином, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо сплати за поставлений товар за вказаними вище накладними, внаслідок чого за відповідачем склалась заборгованість у розмірі 19801,07грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте відповідачем не надано суду доказів сплати суми боргу в розмірі 19801,07грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягення з відповідача суми боргу в розмірі 19801,07грн. з оплати за поставлений товар є обґрунтованими, заснованими на законі та підтвердженими документально, відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 29.03.2010р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 01.04.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.32,33,43,49,75,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (95053, м.Сімферополь, вул.М.Залки, 17-А; р/р 26004056710800 в АКІБ «Укрсиббанк» м.Харків, МФО 351005, ЗКПО 34700645) на користь Приватного підприємства «Крим-Престиж» (95015, м. Сімферополь, вул. Об’їздна, 10; р/р 26008047009901 у ВАТ «Сведбанк» м. Сімферополь, МФО 300164, ЗКПО 32673348) 19801,07 грн. боргу, 199,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.