Рішення № 10320079, 30.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2010Справа №2-29/1437-2010 За позовом ТОВ «Форма Плюс», м. Алушта, вул. Виноградна, 3.

До відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5.

Про зобов’язання укласти договір.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

від позивача – Нанікашвілі І.А., предст., дов. від 24.03.10р.

від відповідача – Марков Д.О., предст., дов. від 19.01.10р.

Суть спору: Позивач - ТОВ «Форма Плюс» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про зобов’язання відповідача - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» укласти з ТОВ «Форма Плюс» договір на централізоване водопостачання на автозаправну станцію за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 67.

Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення спірного договору, адже об’єкт на водопостачання призначений для обслуговування учасників дорожнього руху на який не вимагається отримання дозволу. Крім того вказується на те, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги» який регулює порядок укладення договорів на житлово-комунальні послуги не передбачено надання документів для укладання договору на підставі яких здійснюється реконструкція об’єктів на водопостачання.

Відповідачем вимоги не визнавались з посиланням на те, що позивачем при зверненні із пропозицією щодо укладення спірного договору не надано зокрема сертифікату відповідності об’єкту на водопостачання який відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій» є підставою для укладення спірного договору.

У судовому засіданні у порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 30.03.2010р. до 10 год. 00 хв.

30.03.2010р. у судовому засіданні представниками сторін раніш заявлені вимоги та заперечення на них підтримано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

ТОВ «Форма Плюс» є власником нежитлової будівлі АЗС розташованої у м. Сімферополі по вул. Бородіна, 67 на підставі рішення господарського суду АР Крим від 11.06.2008р. у справі № 2-29/6033-2008, про свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 20166436 від 09.09.2008р.

14.01.2010р. ТОВ «Форма Плюс» листом за № 5 звернувся до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» в якому просив останнього укласти договір на постачання води на АЗС за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 67.

У відповіді за № 199 від 29.01.2010р. на вказаний лист позивач повідомив про те, що для укладення договору на водопостачання, позивачу необхідно надати дозвіл на введення в експлуатацію водопровідного вводу на об’єкт за адресою: вул. Бородіна, 67; копії документів виданих ДАБК АРК у тому числі: дозвіл на виконання будівельних робіт, в випадку закінчення будівництва – свідоцтво про відповідність збудованого об’єкту проектній документації вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил.

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Пунктом 2.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Пунктом 4.1. вказаних правил визначено, що для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику необхідно отримати технічні умови відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 N 2328.

У відповідності із п. 4.4. вказаних правил, підключення нових об'єктів до систем централізованого водопостачання та водовідведення виконується за наявності проектів, розроблених і узгоджених згідно з нормами проектування та цими Правилами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем отримано технічні умови на водопостачання та водовідведення АЗС (а.с. 10); розроблено та узгоджено проект підключення об’єкту до систем централізованого водопостачання та водовідведення (а.с. 11), а також отримано дозвіл на введення в експлуатацію зовнішніх мереж та споруд та підключення їх до міських мереж (а.с. 9).

Таким чином позивачем дотримано порядок встановлений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, для підключення об’єкту – АЗС розташованої у м. Сімферополі по вул. Бородіна, 67 до систем централізованого водопостачання, користування якими здійснюється виключно на договірних засадах.

Ст. 16 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 вказаного закону, послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору зокрема з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (ч. 2 цього закону).

Отже оскільки позивачем дотримано порядок будівництва водопроводу до АЗС по вул. Бородіна, 67, тобто у відповідності із проектом та технічними умовами; отримано дозвіл на підключення його до міських мереж та введенню його в експлуатацію, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення спірного договору, адже забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням є обов’язком відповідача виходячи з положень ст. 16 Закону України № 2918-ІІІ від 10.01.2002р., що у свою чергу є підставою для зобов’язання останнього укласти цей договір, виходячи з того, що відповідно до ст. 7 Закону України № 2918-ІІІ держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання зокрема шляхом зобов'язання підприємств питного водопостачання здійснювати заходи щодо забезпечення нормативів питного водопостачання та додержання державних стандартів у сфері питної води та питного водопостачання, задоволення потреб населення у питній воді шляхом пріоритетного розвитку систем централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Посилання відповідача на те, що для укладення спірного договору необхідно отримати сертифікат відповідності передбачений ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», не приймаються судом, оскільки виходячи з положень наведеної норми закону, сертифікат відповідності є підставою для укладення договорів у тому числі про постачання води на створені об’єкти для забезпечення їх функціонування, тобто даний сертифікат необхідний для укладення договорів на постачання ресурсів необхідних для забезпечення функціонування збудованого об’єкту. Однак у даному випадку позивачем не було збудовано АЗС для функціонування якої необхідний договір на водопостачання, а було збудовано водопровід, отримання сертифікату відповідності на який, не тягне за собою неможливість укладення договору на постачання води саме для функціонування АЗС, а не для функціонування самого водопроводу.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5; код ЄДРПОУ 20671506) укласти з ТОВ «Форма Плюс» (м. Алушта, вул. Виноградна, 3; ідент. код 30411815) договір на централізоване водопостачання на автозаправну станцію за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 67.

3.          Стягнути Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5; код ЄДРПОУ 20671506) на користь ТОВ «Форма Плюс» (м. Алушта, вул. Виноградна, 3; ідент. код 30411815) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.