Ухвала суду № 10320053, 29.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

УХВАЛА

29.03.2010Справа №2-18/858-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковбасна ліга», м. Дніпропетровськ (вул. Героїв Сталінграда, 38-а, м. Дніпропетровськ, 49089)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоста», м. Сімферополь (вул. Севастопольська, 31-А/ пров. Гренажний, 2, м. Сімферополь, 95015)

Про стягнення 7042,24 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковбасна ліга», м. Дніпропетровськ – позивач - звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоста», м. Сімферополь – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 7042,24 грн., з яких 6792,79 грн. – сума основного боргу, 177,99 грн. – сума інфляції, 71,46 грн. - сума 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 20.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено у спрощений спосіб Договір поставки товару. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач прийняти та у визначений строк здійснити оплату за поставлений товар. На виконання умов Договору, за період з 20.12.2007р. по 07.11.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 67069,94 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідач виконав свої зобов’язання не в повному обсязі – сплатив лише 50072,83 грн. та повернув товар на суму 10204,32 грн.. Таким чином, станом на 27.07.2009р., сума заборгованості відповідача складає 6792,79 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

29.03.2010р. представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи були сповіщені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковбасна ліга» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Декоста» 20.12.2007 року у спрощений спосіб укладено договір поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на підставі видаткових накладних за період з 20.12.2007 року по 07.11.2008 року поставив відповідачеві товар на загальну суму 67069,94 грн.

Відповідач лише частково сплатив кошти за поставлений товар у сумі 500072,83 грн., що підтверджується банківськими виписками та повернув позивачеві товар на суму 10204,32 грн., що підтверджується накладними на повернення товару, наявними у матеріалах справи.

Несплата відповідачем коштів за поставлений позивачем товар у сумі 6792,79 грн. стала підставою для звернення позивача до суду.

Як свідчать матеріали справи, у ході судового вирішення спору відповідач сплатив позивачеві суму заборгованості у розмірі 6792,79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1314 від 16.02.2010 року на суму 1000,00 грн., № 1342 від 17.02.2010 року на суму 1000,00 грн., № 1364 від 18.02.2010 року на суму 1000,00 грн., № 1399 від 19.02.2010 року на суму 1000,00 грн. та № 1458 від 22.2.2010 року на суму 2793,00 грн.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи з матеріалів справи, провадження у дійсній справі у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 6792,79 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору за п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Звертаючись зі своїм позовом до суду позивач також просить стягнути з відповідача 177,99 грн. – суми інфляції, 71,46 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги у цій ґрунтуються на приписах статті 530 Цивільного кодексу України та частині мотивовані тим, що 28.07.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 0001-п/09 від 27.07.2009 року, що містила вимогу про сплату суми боргу.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як доказ направлення Претензії щодо сплати суми боргу на адресу відповідача позивач до матеріалів справи залучив фіскальний чек № 1712 від 28.07.2009 року та Опис вкладення до цінного листа. Проте саму претензію до матеріалів справи позивачем додано не було.

Оскільки з вищевказаних фіскального чеку та поштового опису не представляється можливим встановити стосовно якого саме не виконаного зобов’язання була направлена така Претензія, суд, ухвалою від 16.03.2010р., зобов’язав позивача надати суду оригінал Претензії, який був направлений на адресу відповідача, згідно поштової квитанції № 1712 від 28.07.2009 року та на яку посилається позивач у своїй позовній заяві.

Позивач вимоги, вказані в ухвалі господарського суду АР Крим від 16.03.2010р. так і не виконав, не надав суду вищевказану претензію.

Крім того, ухвалами господарського суду АР Крим від 02.02.2010 року, від 22.02.2010 року, від 16.03.2010 року явка представника позивача у судове засідання була визнана обов’язковою, проте представник позивача у судове засідання тричі не з’явився, повідомлений був судом про дату та час розгляду справи належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку тим, що позивач не надав суду Претензію, що містила б вимогу про сплату суми боргу у розмірі 6792,79 грн., суд не має можливості розглядати дану справу по суті у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 177,99 грн. – суми інфляції, 71,46 грн. - 3% річних та залишає даний позов у цій без розгляду.

Позивач у наступному не позбавлений права знову звернутися до господарського суду за захистом свого, як він вважає, порушеного права стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача 177,99 грн. – суми інфляції, 71,46 грн. - 3% річних.

Державне мито у розмірі 98,39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 227,64 грн. підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд приймає до уваги, що сума основного боргу у розмірі 6792,79 грн. була сплачена відповідачем вже після порушення провадження у справі та те, що у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 177,99 грн. – суми інфляції, 71,46 грн. - 3% річних позов залишений судом без розгляду.

Враховуючи те, що при подачі до суду позовної заяви позивач сплатив державне мито у сумі 102,42 грн., у той час, як повинен був сплатити 102,00 грн., то сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,42 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись пунктом ст. 49, п. 1-1 ст. 80, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 6792,79 грн. припинити.

2.          У частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційної суми у розмірі 177,99 грн. та 3% річних у сумі 71,46 грн. позов залишити без розгляду

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоста», м. Сімферополь (вул. Севастопольська, 31-А/ пров. Гренажний, 2, м. Сімферополь, 95015; код ЄДПРОУ 33077206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковбасна ліга», м. Дніпропетровськ (вул. Героїв Сталінграда, 38-а, м. Дніпропетровськ, 49089; код ЄДПРОУ 34408853) 98,39 грн. державного мита та 227,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ковбасна ліга», м. Дніпропетровськ (вул. Героїв Сталінграда, 38-а, м. Дніпропетровськ, 49089; код ЄДПРОУ 34408853) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,42 грн.

Видати наказ.

Ухвалу направити на адреси учасників судового процесу рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.