Рішення № 10319994, 25.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2010Справа №2-22/866-2010 За позовом – ВАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6

до відповідача – Колективного науково – виробничого підприємства «Інтер – Газ», м. Сімферополь, Київський район, вул. ОРТА, 43

про стягнення 13082,76 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Ключник О.О., представник, дов від 05 січня 2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ВАТ «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Колективного науково – виробничого підприємства «Інтер – Газ», просить суд стягнути з відповідача вартість неоплаченої електричної енергії за перевищення договірної величини в сумі 13082,76 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень. у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Згідно договору на постачання електричної енергії № 129 від 05 травня 2005 року, укладеного між ВАТ «Крименерго» та відповідачем, останній, будучи споживачем електричної енергії, зобов'язався споживати електричну енергію в межах договірних величин (об'єму) споживання, погоджених відповідно Додатку № 1 до Договору № 129 від 05 травня 2005 року, який є невід'ємною його частиною.

Так, згідно з Додатком № 1 до договору, договірна величина споживання електричної енергії на вересень 2009 року була встановлена у обсязі 8000 тисяч кВт/год.

Пунктом 1 Додатку № 4 до договору про поставку електричної енергії № 129 від 05 травня 2005 року «Порядок розрахунків» встановлено, що розрахунки за споживану електричну енергію здійснюються відповідно до п. 6.6. ПКЕЕ. Розрахункова дата встановлюється 18 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 18 числа місяця до такого ж наступного місяця.

Споживач електричної енергії самостійно визначає та узгоджує з Постачальником електричної енергії межу граничної (договірної) величини (об'єму) споживання електричної енергії, яка відображається у Додатку № 1 до Договору, та яка корегується Постачальником відповідно до своєчасно заявленої величини (обсягу) споживання електроенергії Споживачем.

Споживач у випадку споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачує електропостачальнику двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

За перевищення скоригованої договірної величини (обсягу) споживання виставляється рахунок в двократному розмірі тарифу згідно з ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року № 28 зі змінами та доповненнями в редакції Постанови НКРЕ від 22 серпня 2002 року № 928, та від 17 жовтня 2005 року №910.

У Акті «Про обсяг переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» від 22 вересня 2009 року зафіксований фактичний об'єм споживання електричної енергії у розмірі 30379 кВт/год за розрахунковий період з 18 серпня 2009 року по 18 вересня 2009 року включно.

Таким чином, відповідач порушив договірний обсяг споживання електричної енергії, про що свідчить складений Акт від 22 вересня 2009 року «Про перевищення граничної величини (обсягу) споживання електричної енергії» за розрахунковий період.

За перевищення скоригованої договірної величини (обсягу) споживання виставляється рахунок в двократному розмірі тарифу згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Так, постачальник електричної енергії виставив рахунок на оплату спожитої електроенергії № 0129/45/0909 П від 22 вересня 2009 року на суму 13082,76 грн.

Але, виставлений рахунок споживачем оплачений не був, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 13082,76 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 13082,76 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем порушені умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25 березня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Колективного науково – виробничого підприємства «Інтер – Газ» (м. Сімферополь, Київський район, вул. ОРТА, 43, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 31859518) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) суму боргу у розмірі 13082,76 грн. за порушення обсягу споживання електричної енергії.

3.          Стягнути з Колективного науково – виробничого підприємства «Інтер – Газ» (м. Сімферополь, Київський район, вул. ОРТА, 43, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 31859518) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 130,83 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Колективного науково – виробничого підприємства «Інтер – Газ» (м. Сімферополь, Київський район, вул. ОРТА, 43, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 31859518) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.