Рішення № 10319944, 23.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

23.03.2010Справа №2-23/6298-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Павлоградська», с. Вербки, Павлоградський район, Дніпропетровська область

До відповідача Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» Сімферопольського спеціалізованого управління №621 "Гідроспецфундаментбуд", м. Сімферополь

про визнання недійсним договору

                               Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Дементьєв В.А., представ. за довір. № 2271 від 21.12.2009 р.

Від відповідача – Сологуб А.Г., начальник, паспорт ЕС 479456, Літовченко Д.С. – представ. за довір. від 24.07.2009р.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про визнання недійсним договору №22 від 04.07.2007р.

          В судовому засіданні 25.01.2010р. представник позивача надав суду заяву про доповнення підстав позову, в якій зазначив, що сторонами не були визначені у спірному договорі строки початку та закінчення робіт.

          Представники відповідача проти позову заперечували, надали суду відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погоджуються та просять в позові відмовити в повному обсязі на підставі того, що позивачем після укладення договору були вчинені дії, які свідчать про схвалення укладеного договору. Крім того, у відзиві на позов відповідачем зазначено, що ним було виграно тендер на виконання будівельних робіт по «Реконструкції хвостосховища з ціллю забезпечення безаварійної експлуатації».

          22.02.2010р. представником позивача до канцелярії Господарського суду АР Крим надані заперечення на відзив, просить визнати договір № 22 від 04.07.2007 р. недійсним.

23.03.2010р. від представник відповідача надійшов відзив на заяву позивача про доповнення підстав позову, в якому він зазначає, що сторонами були встановлені строки виконання робіт по договору.

          Також представником відповідача було надано заяву про оголошення в судовому засіданні вступної та резулятивної частини або повного тексту рішення. Вказане клопотання задоволено, оголошений повний текст рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

04.07.2007р. між ТОВ ЦЗФ «Павлоградська» (замовник) та Сімферопольським спеціалізованим управлінням №621 «Гідроспефундаментбуд» Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» (підрядник) було укладено договір № 22.

Відповідно до п.1.1 договору підрядник на свій ризик, власними силами та засобами, із своїх матеріалів та матеріалів замовника зобовязується виконати та здати у узгоджений сторонами строк роботи по «Реконструкції хвостосховища з ціллю забезпечення безаварійної експлуатації». Місце проведення робіт: хвостосховище ТОВ ЦЗФ «Павлоградська», адреса: Україна, Дніпропетровська обл., с.Вербки.

Згідно п.2.1 договору вартість підрядних робіт визначається у договірній ціні (додаток №1), яка складена на підставі локального кошторису (додаток №2), які є невід’ємною частиною цього договору та містять перелік на обсяги робіт, що виконуються, найменування та кількість матеріалів, які використовуються підрядником у роботах, та складає 12416823,00грн., крім того ПДВ 20% - 2483364,60грн., усього з ПДВ – 14900187,60грн.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що він набирає силу у день підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Позивач просить суд визнати недійсним договір підряду №22 від 04.07.2007р. укладений між сторонами на підставі того, що він підписаний особою, яка не мала на те повноважень.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з договору №22 від 04.07.2007р., від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Павлоградська» договір підписаний директором Халимончиком В.У., який діяв на підставі статуту.

Відповідно до ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України «Про застосування Цивільного та Господарського кодексів при здійсненні правосуддя» встановлена певна презумпція, коли третю особу слід визнавати такою, що знала про відповідні обмеження повноважень:

- якщо вони встановлені безпосередньо законом;

- якщо відомості про такі обмеження внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ч.2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивачем своєчасно внесено інформацію про обмеження щодо повноважень директора ТОВ ЦЗФ «Павлоградська» на укладення майнових та немайнових угод на суму понад 50000,00грн.

У товаристві з обмеженою відповідальністю, відповідно до статті 145 ЦК України, створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Згідно підпункту 16.2.14 Статуту ТОВ «ЦЗФ «Павлоградська» до компетенції загальних зборів учасників відноситься надання попереднього дозволу директору товариства на укладення товариством майнових та немайнових угод на суму понад 50000,00 грн.

Пунктом 16.3 Статуту передбачено, що повноваження, передбачені підпунктами 16.2.1-16.2.10, 16.2.12, 16.2.13, 16.2.14, 16.2.15, належать до ВИКЛЮЧНОЇ компетенції загальних зборів учасників товариства і не можуть бути передані іншим органам управління товариства.

Загальні збори учасників ТОВ ЦЗФ «Павлоградська» не надавали попередньої згоди директору позивача на укладання договору з відповідачем.

Пунктом 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Також п.9 Роз'яснень Вищого Господарського суду України №02-5/11 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» встановлено, що як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами.

Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що позивачем після укладення договору були вчинені дії, які свідчать про схвалення укладеного договору, а саме: позивачем складалися довідки про вартість виконаних підрядних робіт і акти приймання виконаних підрядних робіт та сплачувалися виконані роботи за договором на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт від імені позивач підписувалися директором Халимончиком В.У. Виконані підрядні роботи за договором також сплачувалися одноособово Халимончиком В.У.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Пунктом 2 статті 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Однак, в порушення вимог закону, сторонами при укладанні 04.07.2007 р. договору №22 не були узгоджені його суттєві умови, про що свідчать наступні фактичні обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 318 ГК України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Стаття 877 ЦК України зобов'язує підрядника виконувати будівельні роботи у строк, що визначається у договорі.

Одною із найважливіших умов для підряду є умови про строки. Ці умови охоплюють як початковий так і кінцевий строки виконання робіт. Це сприяє ритмічній роботі і своєчасному її завершенню, а також надає можливості замовнику перевіряти хід робіт та вживати заходів до їх належного виконання. Ніяких спеціальних вимог закону щодо максимального чи мінімального строку виконання робіт не існує. Втім, з моменту укладання договору зафіксовані у ньому строки стають обов'язковими для сторін.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язується приступити до виконання робіт по даному договору з червня 2007 року та завершити всі роботи, передбачені даним договором у строк до грудня 2008 року. Роботи по даному договору виконуються підрядником у строки, погоджені сторонами у календарному графіку виконання робі (Додаток № 3), який є невід'ємною частиною даного договору.

У Додатку №3 до Договору №22 від 04.07.2007року Графіку «Виконання робот з реконструкції хвостосховища ЦЗФ «Павлоградська» з метою забезпечення безаварійної експлуатації перший етап будівництва 2007р.» початком робіт є строк - з серпня 2007р.

Далі, у Додатку №3 до Договору №22 від 04.07.2007року Графіку «Виконання робот з реконструкції хвостосховища ЦЗФ «Павлоградська» з метою забезпечення безаварійної експлуатації другий етап будівництва 2008р.» закінчення будівництва є строк - по вересень 2008р.

Таким чином, сторонами не були узгоджені строки початку та закінчення робіт за договором № 22 від 04.07.2007р., що свідчить про те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

На підставі викладеного суд вважає, що договір №22 від 04.07.2007р. укладений з порушенням чинного законодавства та за відсутністю повноважень щодо його укладення, у зв’язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійним договір №22 від 04.07.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Павлоградська» та Сімферопольським спеціалізованим управлінням №621 «Гідроспефундаментбуд».

3.Стягнути з Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» Сімферопольського спеціалізованого управління №621 "Гідроспецфундаментбуд" (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Глінки, 53, п/р 260089800492 у Кримський філії ВАТ ВТБ, м.Сімферополь, МФО 384618, код ЄДРПОУ 01416636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Павлоградська» (51453, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с.Вербки, вул.Шахтарська, 8, п/р 26006300043000 у відділенні №1 ВАТ «Доргорбанк», м.Павлоград, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33854906) 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.