Рішення № 10319925, 10.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2010Справа №2-23/124-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіДіСі Україна», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000», м. Сімферополь

про стягнення 541979,81 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Литвин Д.Г., представ. за довір. б/н від 17.11.2009 р.

Від відповідача – Вахрушев В.Є., представ. за довір. № 2-ю від 15.01.2010 р.

          Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором поставки № 2404/2008 П від 01.08.2008 р. у розмірі 541979,81 грн., а саме: 333431,00 грн. основної заборгованості, 200058,60 грн. штрафу, 3000,87 грн. компенсації від інфляції, 1671,72 грн. 3% річних; також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита у сумі 3581,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

          Ухвалою Господарського суду АР Крим від 18.12.2009 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

          11.02.2010 р. до канцелярії суду надане уточнення позовних вимог щодо предмету позову.

          Представник позивача у судове засідання з’явився, вимоги суду виконав в повному обсязі, надав платіжне доручення № 9563 від 17.02.2010 р., яким підтвердив сплату державного мита в повному обсязі. Позовні вимоги представником позивача підтримані.

          Представник відповідача у судові засідання з’явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, позовні вимоги визнав, крім того, надав суду, лист б/н від 11.02.2010 р. директору ТОВ «ТіДіСі Україна», яким відповідач за рахунок погашення заборгованості перед позивачем за договором поставки від 01.08.2008 р. № 2404/2008 П, надає майновий пай (квартира в м. Євпаторія) загальною вартістю 510486,00 грн.

          У зв’язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

Встановив :

01.08.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТіДіСі Україна» (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000» (покупець) уклали договір поставки № 2404/2008 П, відповідно до умов якого ним визначалися умови поставки автомобільних товарів (товар). Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання сторонами має силу специфікації (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 12.1. договір діє з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2009 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами обов’язків по ньому.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що продаж товару здійснюється за договірними цінами. Ціна товару вказана у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною Договору.

На виконання Договору, позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 343431,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-          ЕТП09030018 від 29.09.2008 р. на суму 34270,00 грн.;

-          ЕТП09030011 від 29.09.2008 р. на суму 28296,00 грн.;

-          ЕТП08210016 від 21.09.2008 р. на суму 7136,00 грн.;

-          ЕТП11170015 від 18.11.2008 р. на суму 3356,00 грн.;

-          ЕТП11170011 від 17.11.2008 р. на суму 194650,00 грн.;

-          ЕТП11170010 від 17.11.2008 р. на суму 60851,00 грн.;

-          ЕТП09110011 від 10.09.2008 р. на суму 9592,00 грн.;

-          ЕТП09100019 від 10.09.2008 р. на суму 5280,00 грн.

          Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту проведення відвантаження.

          За отриманий товар відповідач, у визначені Договором строки розрахувався лише частково, заборгувавши позивачеві 333431,00 грн.

          Позивач 24.09.2009 р. направив відповідачу претензію № 1951 з вимогою сплатити заборгованість. Відповідач заборгованість не погасив та відповіді на претензію не надав.

          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

          Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

          Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

          Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 343431,00 грн., що підтверджують видаткові накладні. Відповідач розрахувався частково.

          Відповідач надав суду лист б/н від 11.02.2010 р. директору ТОВ «ТіДіСі Україна», яким відповідач за рахунок погашення заборгованості перед позивачем за договором поставки від 01.08.2008 р. № 2404/2008 П, надає майновий пай (квартира в м. Євпаторія) загальною вартістю 510486,00 грн.

          Цей лист судом не може розцінюватися як погашення заборгованості, тому що сторонами не надано доказів фактичної передачі майнового паю (квартири у м. Євпаторія) у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіДіСі Україна». Суд розцінює цей лист як визнання відповідачем заборгованості перед позивачем у повному обсязі.

          Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТіДіСі Україна» відповідно договору поставки № 2404/2008 П від 01.08.2008 р. становить 333431,00 грн., підтверджена матеріалами справи, визнається відповідачем, є непогашеною та підлягає стягненню з останнього.

          Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Пунктом 10.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність визначену договором та чинним законодавством України.

          Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 10.3. договору, за неналежне або несвоєчасне виконання зобов’язань, передбачених п. 3.1 Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 60 відсотків від загальної вартості невиконаного зобов’язання.

Розмір штрафу становить 200058,60 грн., який розрахований вірно та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем у розрахунку інфляційні витрати у розмірі 3000,87 грн. та 3% річних у розмірі 1671,72 грн. є обґрунтованими та також підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Згідно п. 3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/289 від 18.09.1997 р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін – за згодою цього представника.

За згодою представників позивача та відповідача в судовому засіданні 10.03.2010 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 15.03.2010 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 68, п/р 26008000008501 в КФ АКБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 384908; п/р 26006047022601 в ВАТ «Сведбанк», м. Київ, МФО 300164; код ЄДРПОУ 31173594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТіДіСі Україна» (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73а; п/р 26006038671241 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33780248) 333431,00 грн. основної заборгованості, 200058,60 грн. штрафу, 1671,72 грн. 3% річних, 3000,87 грн. індексу інфляції; 5381,62 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.