Рішення № 10319886, 11.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

11.02.2010Справа №2-1/3342-2009 за позовом Комунального підприємства теплових мереж, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Привокзальна, 10),

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1),

про стягнення 2735,67 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача Русович О.В. юрисконсульт, довіреність у справі,

від відповідача не зявився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Комунальне підприємство теплових мереж звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2735,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобовязання за договором на відпуск та споживання теплової енергії №63 від 04.01.2006р. в частині своєчасної оплати спожитої енергії.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність між сторонами договірних відносин, що виключає стягнення з останнього заборгованості в сумі 2735,67грн.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2006 року між Комунальним підприємством теплових мереж (енергопостачальна організація) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (споживач) укладений договір №63 про користування тепловою енергією у виді гарячої води.

Предметом вказаного договору є відпуск енергопостачальною організацією споживачу теплової енергії у виді гарячої води, у необхідних йому обсягах, для опалення приміщення 20 кв.м., розташованого за адресою м. Красноперекопськ, вул. Кірова,40/Калініна, 23.

Пунктом 2.1 вказаного договору зазначено, що теплоенергія надається споживачеві в обсягах згідно до договору для опалення у період опалювального сезону.

У відповідності із пунктом 3.2.2 договору, споживач зобовязався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплоенергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

В свою чергу, пунктом 6.3. встановлений термін внесення платежів, зокрема не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за розрахунковим.

У пункті 9.1 договору сторони обумовили строк його дії до 31.12.2006р.

Втім, у пункті 9.2 встановлено, що договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на таких же умовах, якщо жодна зі сторін письмово не заявить про його розірвання не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору.

Сторонами не представлено доказів розірвання договору у встановленому законом порядку, визнання його недійсним, зміни умов тощо, отже суд приходить до висновку, що договір продовжує діяти.

Позивачем зобовязання за договором виконані, однак відповідач у свою чергу зобовязання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконав, у звязку із чим за ним утворилася заборгованість у сумі 2735,67 грн., що підтверджується довідкою по розрахунках за опалення та гаряче водопостачання, (аркуш справи 7).

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підприємець не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 2735,67грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

Як наслідок, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2735,67 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно відсутності між сторонами договірних правовідносин, оскільки підприємець в своєму відзиві на позов вказує про наявність таких правовідносин та їх припинення 01.07.2006р. внаслідок закінчення терміну дії договору оренди приміщення, розташованого по вул. Кірова,40/Калініна, 23 в м. Красноперекопськ.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо строку, з якого на думку підприємця, спірний договір є припиненим (01.07.2006р.), оскільки матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано доказів виконання вимог діючого законодавства, як само й умов договору щодо направлення у встановлені законом строки іншій стороні заяви про небажання продовжувати орендні правовідносини.

Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Привокзальна,10; банківські реквізити: рахунок 26034301101220 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 20723344) заборгованість в сумі 2735,67 грн., 103,00грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.