Рішення № 10319867, 16.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

16.03.2010Справа №2-7/3529-2009 За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Ніколаєва Віталія Євгеновича (97507, Сімферопольський район, с. Білоглинка, вул. Салгірна, 24, кв. 8, ідентифікаційний номер 2549503257)

До відповідача Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 20687358)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Сімферопольська міська рада (95000, м. Сімферополь. вул. Толстого, 15)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – Лисякова М.П., предст., дов. № 343/40/01 від 15.03.2010 р.

Третя особа – Лисякова М.П., предст., дов. № 24/01-55/513 від 12.03.2010 р.

Сутністьспору: Суб’єкт підприємницької діяльності Ніколаєв Віталій Євгенович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, в якому просить зобов’язати відповідача виконати рішення 46-ї сесії У скликання Сімферопольської міської ради №690 від 19.03.2009 р. «Про затвердження програми приватизації об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2009 рік», підготовити необхідні документи та провести необхідні заходи по приватизації фізичною особою-підприємцем Ніколаєвим Віталієм Євгеновичем нежитлових приміщень площею 22,4 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.11.2007 р. між СПД Ніколаєвим Віталієм Євгеновичем та ЖЕО Центрального району міста Сімферополя був укладений договір оренди нежитлового приміщення площею 22,4 кв. м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11, залишкова вартість якого складала 2787,06 грн. Позивач стверджує, що на підставі дозволу, виданого рішенням Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя, ним було здійснено переобладнання орендованого приміщення, загальна сума поліпшень складає 17478,36 грн., що відповідно до п. 51 Закону України «Про державну програму приватизації» надає позивачеві право на приватизацію орендованого нерухомого майна. Позивач зазначає, що рішенням Сімферопольської міської ради №690 від 19.03.2009 р. орендоване СПД Ніколаєвим В. Є. приміщення було включено до переліку об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації. СПД Ніколаєв Віталій Євгенович повідомляє, що відповідно до частини 2 статті Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» відповідач мав вчинити дії по підготовці об’єкта приватизації до продажу не пізніше двох місяців з дати прийняття рішення про включення об’єкту до відповідного переліку, проте відповідні дії вчинені не були з посиланням Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради на неврегульованість на законодавчому рівні правового питання власності допоміжних приміщень житлового комплексу (підвалів, сараїв, горищ тощо).

Ухвалою ГС АР Крим від 10.09.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Сімферопольську міську раду.

Ухвалою ГС АР Крим від 06.10.2009 р. провадження у справі було зупинено через призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- Чи підтверджується документально здійснення Суб’єктом підприємницької діяльності Ніколаєвим Віталієм Євгеновичем невід’ємних поліпшень орендованого ним за договором №1065 від 09.11.2007 р. нерухомого майна – нежилого приміщення площею 22,40 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11?

- Якщо здійснення поліпшень підтверджується, на яку суму збільшилася вартість нежитлового приміщення площею 22,40 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11, порівняно із залишковою (відновною за вирахуванням зносу) вартістю майна?

- Чи є орендоване Суб’єктом підприємницької діяльності Ніколаєвим Віталієм Євгеновичем за договором №1065 від 09.11.2007 р. нежиле приміщення площею 22,40 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11, допоміжним?

Після надходження до суду висновку експерта ухвалою ГС АР Крим від 01.03.2010 р. провадження у справі було поновлено.

Позивач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ :

09.11.2007 р. між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об’єднання Центрального району м. Сімферополя» (Орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності Ніколаєвим Віталієм Євгеновичем (Орендар) був укладений договір оренди №1065, розділом 1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежилі приміщення, розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна,11, площею 22,40 кв. м. (підвал), яке знаходяться на балансі КП «ЖЕО Центрального району м. Сімферополя», та вартість яких визначена згідно експертної оцінки та складає 58346,00 грн. Приміщення передаються в оренду для розміщення майстерні з ремонту взуття.

В пункті 10.1 договору сторони передбачили, що договір діє з 09 листопада 2007 року по 09 листопада 2008 року включно.

14.10.2008 р. Виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополя було прийнято рішення №265/5 про продовження укладеного з відповідачем договору оренди строком на один рік.

09.11.2008 р. між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об’єднання Центрального району м. Сімферополя» та Суб’єктом підприємницької діяльності Ніколаєвим Віталієм Євгеновичем була підписана додаткова угода, якою строк дії договору оренди був продовжений до 09.11.2009 р.

Згідно з пунктом 6.1 Договору оренди Орендар має право при наявності затвердженого та узгодженого з Орендодавцем, а також з відповідними комунальними службами, проекту здійснювати перепланування орендованих приміщень, каналізації, систем централізованого опалення, електропостачання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за погодженням з орендодавцем був проведений ремонт орендованих приміщень, внаслідок чого вартість нежилих приміщень збільшилася порівняно із залишковою на 20185,11 грн. (в цінах станом на вересень 2008 року), що підтверджується висновком проведеної в рамках цієї справи експертизи.

Згідно з п. 51 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України „Про державну програму приватизації” №1723-ІІІ від 18.05.2000 р., у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об’єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Рішенням Сімферопольської міської ради №690 від 19.03.2009 р. була затверджена програма приватизації об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2009 рік та перелік об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, які підлягають приватизації. До вказаного переліку було включено й орендоване позивачем підвальне приміщення площею 22,4 кв. м. по вул. Пушкіна, 11 в м. Сімферополі.

Вказане рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку не оскаржено, не скасовано, тобто є чинним.

Статтею 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:

- визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом;

- готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

- проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства;

- замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.

Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Проте, після включення орендованих позивачем приміщень до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, будь-які подальші дії Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради здійснені не були.

Так, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради направив на адресу позивача лист № 05-Н від 26.05.2009 р., в якому повідомив, що на теперішній час питання правового режиму власності допоміжних приміщень житлового комплексу (підвалів, сараїв, горищ, колясочних тощо), визначення категорій вказаних приміщень залишаються законодавчо неврегульованими, у зв’язку з чим Фонд позбавлений можливості провести заходи з приватизації підвальних приміщень.

Проте, суд не може погодитися з правомірністю вказаної позиції відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 р. приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Приватизація державного в комунального майна здійснюється згідно з вимогами Законів України „Про приватизацію державного майна”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та інших нормативних актів, які не суперечать вимогам названих актів.

Ч. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” №2171-ХІІ від 06.03.1992 р. передбачено, що об’єктами малої приватизації є:

- цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А;

- окреме індивідуально визначене майно;

- об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону приватизація об’єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Відповідно до ст. 4 Закону продавцями об’єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами. Таким органом у даному випадку є Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради.

Покупцями об’єктів малої приватизації, згідно зі ст. 5 Закону Україн №2171, можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств", тобто громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.

Як вже було вказано вище, орендоване позивачем нежиле приміщення загальною площею 22,4 кв. м., розташоване в будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна,11 було включено Сімферопольською міською радою до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, тобто, з урахуванням положень частини 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Сімферопольська міська рада підтвердила відсутність підстав для відмови у приватизації.

У той же час, відповідач відмовляється від вчинення подальших дій по приватизації спірного майна з посиланням на неврегульованість на законодавчому рівні правового питання власності допоміжних приміщень житлового комплексу (підвалів, сараїв, горищ тощо).

Однак, вказані посилання не є переконливими.

Так, резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. у справі №4-рп/2004 передбачено, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” (2482-12) треба розуміти так:

1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Отже, вказаним рішенням дано офіційне тлумачення Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Проте, ст. 4 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Крім того, в Листі Фонду державного майна України №10-20-1155 від 30.01.2004 р. передбачено, що відповідно до статті 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки зазначені нежитлові приміщення є окремим індивідуально визначеним майном і підлягають приватизації, як об’єкти державної власності групи А.

Таким чином, враховуючи те, що предметом даного спору є спонукання Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради до проведення дій по приватизації майстерні з ремонту взуття, тобто нежитлового приміщення, призначеного для побутових потреб непромислового характеру, яке не входить до житлового фонду, Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду”, як і його офіційне тлумачення, не може розповсюджуватись на спірні правовідносини.

Крім того, відповідно до п. п. 2.50 Державних будівельних норм України “Житлові будинки. Основні положення” ДБН В.2.2-15-2005 у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку загальною площею не більше 700 кв. м., банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів (в разі забезпечення вимог НРБУ); роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консультацій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуатаційних організацій, фізкультурно-оздоровчих занять загальною площею до 150 кв. м., культурно-масової роботи з населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до 50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Конституційного Суду України стосується лише тих нежитлових приміщень, які є допоміжними приміщеннями.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” №2866-ІІІ від 29.11.2001 р. допоміжні приміщення багатоквартирного будинку— приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Таким чином, критерієм віднесення приміщення до допоміжного є призначення вказаного приміщення для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

З метою з’ясування, чи є спірні нежилі приміщення допоміжними в розумінні чинного законодавства України, судом була призначена будівельно-технічна експертиза, в ході проведення якої було встановлено наступне:

- вхід до нежилих приміщень здійснюється окремо від інших підвальних приміщень;

- в підвальному приміщенні, що орендується СПД Ніколаєвим Віталієм Євгеновичем, відсутні інженерні вузли вводів, бойлерні, електрощитові, венткамери, комутатори, радіовузли, машинні приміщення;

- приміщення, що досліджується, не використовується як технічне та допоміжне, не встановлено обладнання, призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку;

- по приміщенню, що досліджується, труба каналізації проходить танзитом, запірна арматура відсутня.

За результатом проведеного дослідження експертом був зроблений висновок, що орендоване Суб’єктом підприємницької діяльності Ніколаєвим Віталієм Євгеновичем за договором № 1065 від 09.11.2007 р. нежиле підвальне приміщення площею 22,4 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна,11, не є допоміжним, оскільки не використовується при експлуатації будинку та обслуговуванні мешканців будинку.

Таким чином, спірне нежиле приміщення є окремим індивідуально визначеним майном, а тому, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” є об’єктом малої приватизації, а висновки, викладені відповідачем в листі № 05-Н від 26.05.2009 р., є передчасними та не засновані на положеннях чинного законодавства України.

При цьому, згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і Законами України.

Стаття 23 Господарського кодексу України передбачає, що спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд зазначає, що безпідставне ухилення відповідача від виконання рішення 46-ї сесії У скликання Сімферопольської міської ради №690 від 19.03.2009 р. порушує права позивача на приватизацію орендованого ним приміщення, що, в свою чергу, потребує судового захисту.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 20687358) виконати рішення 46-ї сесії У скликання Сімферопольської міської ради №690 від 19.03.2009 р. «Про затвердження програми приватизації об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2009 рік», підготовити необхідні документи та провести необхідні заходи по приватизації фізичною особою-підприємцем Ніколаєвим Віталієм Євгеновичем (97507, Сімферопольський район, с. Білоглинка, вул. Салгірна, 24, кв. 8, ідентифікаційний номер 2549503257) нежитлових приміщень площею 22,4 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.