Рішення № 10319809, 11.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2010Справа №2-22/139.1-2009 За позовом ВАТ «Білогірський завод будівельних матеріалів», 97600, м. Білогірськ, вул. Бойка, 4

до відповідача ВАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6

про визнання рішення недійсним

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Кваша С.О., представник, дов від 05 лютого 2010 року

від відповідача – Бєлогуб Г.Б., представник, дов від 05 січня 2010 року

Обставини справи:

Позивач - ВАТ «Білогірський завод будівельних матеріалів» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до ВАТ «Крименерго», просить суд припинити дії з боку ВАТ «Крименерго» Білогірський РЕМ, які порушують право позивача, виражені в вимозі оплатити суму у розмірі 98105,56 грн. за актом № 102609 від 11 жовтня 2007 року, оформлене протоколом № 1896 від 25 жовтня 2007 року; припинити дії з боку ВАТ «Крименерго» Білогірський РЕМ, які створюють загрозу порушення права позивача споживання електричної енергії за договором про поставку електричної енергії № 1/063 від 14 жовтня 2002 року, виражені у неодноразовому попередженні про відключення за несплату, зобов’язавши ВАТ «Крименерго» відключати об’єкти позивача на підставі акту № 102609 від 11 жовтня 2007 року про порушення ПКЕЕ.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, т.1., а.с. 29, 35, 52.

03 березня 2008 року до суду надійшли доповнення позивача до позовних вимог.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, просив суд провадження по справі припинити.

21 травня 2008 року до Господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд визнати рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом № 1896 від 25 жовтня 2007 року – недійсним, т.1, а.с. 79.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 27 травня 2008 року у справі № 2-17/17042-2007 позов задоволено, визнано рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом № 1896 від 25 жовтня 2007 року – недійсним.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2008 року у справі № 2-17/17042-2007 апеляційну скаргу ВАТ «Крименерго» залишено без задоволення, рішення Господарського суду АР Крим від 27 травня 2008 року у справі № 2-17/17042-2007 залишено без змін.

15 вересня 2008 року Господарським судом АР Крим виданий наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 грудня 2008 року у справі № 2-17/17042-2007 касаційну скаргу ВАТ «Крименерго» задоволено частково, рішення Господарського суду АР Крим від 27 травня 2008 року у справі № 2-17/17042-2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2008 року у справі № 2-17/17042-2007 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду АР Крим в іншому складі суду.

За резолюцією Голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І. справу № 2-17/17042-2007 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А,А.

Ухвалою Верховного суду України від 12 лютого 2009 року у справі № 2-17/17042-2007 ВАТ «Білогірський завод будівельних матеріалів» відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 15 грудня 2008 року у справі № 2-17/17042-2007.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13 травня 2009 року справу № 2-17/17042-2007 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 2-22/139.1-2009, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні, 11 червня 2009 року відповідач надав суду пояснення по суті спору, просить суд провадження по справі припинити.

07 липня 2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07 липня 2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13 жовтня 2009 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати недійсним акт № 102609 від 11 жовтня 2007 року та рішення комісії ВАТ «Крименерго» від 25 жовтня 2007 року оформлене протоколом № 1896 від 25 жовтня 2007 року.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 08 лютого 2010 року було оголошено перерву до 11 березня 2010 року до 12 години 00 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

11 березня 2010 року, після перерви, розгляд справи продовжено.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

14 жовтня 2002 року між відкритим акціонерним товариством «Білогірський завод будівельних матеріалів» (Споживач) та відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) укладений договір на поставку електричної енергії № 1/063 (т.1 а. с. 19).

11 жовтня 2007 року в ході проведення перевірки Споживача працівниками відкритого акціонерного товариства «Крименерго» встановлено порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, про що складено акт № 102609 (т.1 а. с. 18).

Як вбачається з зазначеного акту, Споживач порушив Правила користування електричною енергією шляхом своєї бездіяльності для зниження значення показань засобів обліку, а також механічного пошкодження порту № 002346 під клемною кришкою (пункт 1).

Представником позивача головним енергетиком Бойко А.В. у запереченнях до акту зазначено на те, що він не згоден з пунктом 1, оскільки порт опинився розірваний під клемною кришкою, пломба на якій не зруйнована.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено рішення, оформлене протоколом № 1896 від 25 жовтня 2007 року, про донарахування вартості недоврахованої електричної енергії на суму 98105,56 грн., дійсність якого оскаржує позивач.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідач стверджує, що згідно з пунктом 3.3 Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, з наступними змінами та доповненнями, відповідальність за збереження засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування несе власник цих засобів.

Але до матеріалів справи відповідач надав не акт про пломбування, а акт програмування (а. с. 70). Крім того, акт про пломбування згідно з пунктом 3.17 вказаних Правил має бути підписаний уповноваженими представниками сторін, які брали участь у пломбуванні обліку. Зазначений вище акт підписаний невідомою особою, прізвище та ініціали якої в акті не вказані.

Так, відповідно до п.3.16 Правил користування електроенергією, розрахунковий засіб обліку електроенергії повинен бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з клеймом Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Згідно пункту 3.17 ПКЕЕ при опломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування повинні бути вказані: місце установки кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії і пломб на них.

Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь в пломбуванні обліку, і завіряється печаткою.

На підставі п.3.3 відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії і пломб згідно акту про пломбування покладається на їх власника.

Отже, власник розрахункового засобу обліку електроенергії (позивач) несе відповідальність тільки за пломби, вказані в акті про пломбування, який підписується керівниками і завіряється печаткою.

Проте, відповідач посилається на те, що представник позивача (споживача) розписався на акті програмування від 11 травня 2007 року та таким чином, прийняв на відповідальне зберігання спеціальні пломби, у тому числі й спецпломбу № 002346, яка пошкоджена і вказана в акті про програмування від 11 травня 2007 року.

Але, акт про програмування не може розцінюватись в якості акту пломбування, як того вимагає п.3.17 ПКЕЕ, оскільки підпис керівника та печатка позивача на ньому відсутні, а наявність на вказаному акті підпису певної особи, не є доказом того, що позивачем прийнято на відповідальне зберігання спеціальну пломбу.

Слід додати, що в Акті про порушення ПКЕЕ не вказано, що порушена спеціальна пломба, а вказано, що порушений портал.

Тому, слід зробити висновок про те, що відповідач не виконав вимоги пункту 3. 17 Правил користування електричною енергією щодо пломбування засобів обліку електричної енергії з участю представника позивача.

Слід також враховувати, що відповідач не надав будь-яких пояснень з приводу того, як позивач міг безконтрольно споживати електричну енергію за умови, що не було порушено пломби на клемній кришці.

Отже, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджується порушення позивачем Правил користування електричною енергією.

Більш того, заслуговує на увагу той факт, що оскільки відповідачем не надано суду належних доказів пломбування приладу обліку електричної енергії, за який в цілому та за пломбування, насамперед, несе відповідальність позивач.

Але, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Як вказувалось раніше, позивач просить суд визнати недійсним акт № 102609 від 11 жовтня 2007 року та рішення комісії ВАТ «Крименерго» від 25 жовтня 2007 року оформлене протоколом № 1896 від 25 жовтня 2007 року.

Згідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 20 Господарського кодексу України визначає, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єктів господарювання або споживачів.

Аналогічне положення мститься у ст. 21 Цивільного кодексу України, відповідно до якої права і законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997р. органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 (із змінами, внесеними, зокрема, постановою НКРЕ №1449 від 25.12.2008р.) були затверджені Правила користування електричною енергією, які є чинними на даний час та підлягають обов’язковому дотриманню усіма суб’єктами господарювання.

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недооблікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недооблікованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Отже, оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії.

Оскільки Правила користування електричною енергією передбачають право на звернення до господарського суду з вимогою, яка викладена у позові, частина зазначених вимог підлягає розгляду по суті. Зазначена правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 26.11.2008 у справі № 2-18/5570.1-200.8 (2-2/5570-2008).

З огляду на викладені обставини суд доходить висновку, що спірний протокол є ненормативним актом обов’язкового характеру; у разі невиконання останнього для споживача можуть наступити негативні наслідки, зокрема, припинення постачання електричної енергії.

З огляду на вищенаведені норми права, а також на абзац 5 п.6.42 Правил користування електричною енергією, суд доходить висновку, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії, оформлене протоколом.

В частині позовних вимог про визнання недійсним акту № 102609 від 11 жовтня 2007 року суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні, оскілки акт про порушення ПКЕЕ не підлягає оскарженню в судовому порядку виходячи з того, що є лише документальною фіксацію проведеної перевірки та не носить обов’язкового характеру для споживача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 березня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати рішення комісії ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400) від 25 жовтня 2007 року, оформлене протоколом № 1896 від 25 жовтня 2007 року - недійсними.

3.          В задоволенні вимоги про визнання недійсним акту № 102609 від 11 жовтня 2007 року відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.