Рішення № 10319806, 09.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2010Справа №2-23/742-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод», м.Севастополь

До відповідача Державного підприємства «Санаторій «Південний», м. Ялта

про стягнення 9 595,55 грн.

                    Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Нємцева Н.В., представ. за довір. № 02/02-10 від 16.01.2010 р.

Від відповідача – Павлюченко О.О., представ. за довір. б/н від 01.06.2009р.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №1/07 від 05.01.2007 р. про технічне обслуговування та ремонт ліфтів у сумі 9595,55 грн., а саме: 8900,98 грн. основної заборгованості, 355,57 грн. загальної суми неустойки, 258,11 грн. загальної суми індексу інфляції, 80,89 грн. загальної суми 3% річних; також просить покласти на відповідача судові витрати.

          10.02.2010р. до канцелярії суду представником відповідача наданий відзив на позов, вважає вимоги позивача незаконними та необґрунтованими у зв’язку з тим, що господарським судом вже розглядався спір між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав (справа № 2-29/976-2009). Відповідач просить в позові відмовити повністю, провадження по справі припинити.

          24.02.2010р. до канцелярії суду представником позивача було надане письмове заперечення на відзив, вважає що вимоги відповідача про припинення провадження по справі № 2-23/742-2010 є необґрунтованими, а вимоги відмови в позові немотивованими, оскільки ст. 80 ГПК України, на яку посилається відповідач у своєму відзиві від 10.02.2010 р., регламентує умови припинення провадження по справі, але не містить підстав для відмови в позові.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

          Встановив :

05.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Севморремо” (виконавець) та Державним підприємством „Санаторій „Південний" (замовник) був укладений договір №1/07 на технічне обслуговування і ремонт ліфтів, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язується виконати і здати, а відповідач прийняти та оплатити роботи по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів в кількості 23 штук, встановлених у корпусах санаторія «Південний».

          15.03.2007р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до вказаного договору про передачу всіх прав і обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю “Севморремо” його правонаступнику Відкритому акціонерному товариству “Севастопольський морський завод”.

Згідно п.3.8 договору №1/07 розрахунок за виконані роботи проводиться замовником платіжним дорученням після отримання рахунку від виконавця на підставі двостороннє оформленого акту виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту оформлення рахунку.

Такий акт виконаних робіт за серпень 2007 року на суму 6382,64 грн. був оформлений сторонами 23.08.2007р. під №08.

          Рахунок №1344/2 від 23.08.2007р. на суму 6382,64 грн. був направлений ВАТ «Севастопольський морський завод» на адресу відповідача 04.09.2009р. та отриманий останнім 28.09.2009р., про що свідчать поштова квитанція (фіскальний чек) №2425 від 04.09.2009р. та повідомлення про вручення № 832729.

          01.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Севастопольський морський завод» (виконавець) та Державним підприємством “Санаторій “Південній” (замовник) був укладений договір № 07/25 про виконання робіт по ремонту ліфта.

          Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язується виконати і здати, а замовник прийняти і сплатити роботу по ремонту трансформатора управління ліфта головного корпусу відповідно до листа-заявки замовника № 259 від 21.06.2007р.

          У пункті 3.1 договору №07/25 від 01.07.2007р. сторони визначили, що вартість виконаних позивачем робіт складає 2518,34 грн.

          Згідно п.3.2 договору розрахунок проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ВАТ «Севастопольський морський завод» в наступному порядку:

- оплата авансу у розмірі 50% від договірної ціни здійснюється Державним підприємством «Санаторій «Південний» після підписання договору протягом 3-х банківських днів від дня отримання рахунку від позивача;

- остаточний розрахунок здійснюється відповідачем після оформлення акту здачи-приймання робіт, протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод".

          18.10.2007р.сторонами був складений акт прийому-передачі виконаних робіт № 111, підписаний без заперечень.

Враховуючи, що оплата авансу відповідачем по договору не здійснювалась, ВАТ „Севастопольський морський завод" направив на адресу відповідача рахунок №1693/2 від 23.10.2007р. на суму 2518,34 грн., отриманий останнім 28.09.2009р., про що свідчать поштова квитанція (фіскальний чек) № 2425 від 04.09.2009р. та повідомлення про вручення №832729.

           Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Позивач виконав свої обов’язки за договорами, однак відповідач не оплатив надані послуги, внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №1/07 від 05.01.2007р. складає 6382,64 грн. та за договором № 07/25 від 01.07.2007г. складає 2518,34грн.

          Таким чином, загальна сума основного боргу відповідача складає 8900,98грн., підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

          Згідно п.4.4 договору №1/07 від 05.01.2007р. за несвоєчасну оплату платежів відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу, що на 20.01.2010р. складає 197,16грн.

          Пунктом 4.3 договору №07/25 від 01.07.2007р. за несвоєчасне виконання робіт у встановлені та узгоджені строки відповідач виплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних в строк робіт за кожен день прострочення, що на 20.01.2010р. складає 158,41грн.

          Загальна сума неустойки, що підлягає сплаті відповідачем, на 20.01.2010р. складає 355,57 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахований позивачем індекс інфляції за договором №1/07 за період з жовтня 2009р. по грудень 2009р. у розмірі 185,09грн. та за договором №07/25 за період з жовтня 2009р. по грудень 2009р. у розмірі 73,02грн., усього на суму 258,11грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню.

3% річних за договором №1/07 за період з 03.10.2009р. по 20.01.2010р. у розмірі 57,71грн. та за договором №07/25 за період з 01.10.2009р. по 20.01.2010р. у розмірі 23,18грн., усього на суму 80,89грн. розраховані позивачем вірно та також підлягають стягненню з відповідача.

Вивчивши доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.09.2009р. у справі №2-29/976-2009, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 24.12.2009р., позов ВАТ „Севастопольський морський завод" був визнаний безпідставним внаслідок відсутності у позивача доказів отримання відповідачем відповідних рахунків на оплату робіт, виконаних за договорами № 1/07 від 05.01.2007р. та № 07/25 від 01.07.2007р. та зроблений висновок, що термін виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті робіт, ще не настав і наступить тільки після отримання відповідачем відповідних рахунків позивача.

Отримавши 28.09.2009р. від ВАТ „Севастопольський морський завод» рахунки №1344/2 від 23.08.2007р. та №1693/2 від 23.10.2007р., відповідач не оплатив їх у встановлений строк.

          Докази отримання відповідачем перерахованих рахунків представлені позивачем разом з позовною заявою у справі № 2-23/742-2010.

          В результаті такого порушення з боку відповідача у ВАТ „Севастопольський морський завод" виникла підстава вимагати стягнення з відповідача 9595,55 грн. і право на подачу позову, що розглядається у даній справі.

Крім того, предметом позову у даній справі є, зокрема, вимоги: про стягнення пені за несвоєчасну оплату робіт: за договором №1/07 від 05.01.2007р. за період з 03.10.2009р. по 20.01.2010р. та за договором № 07/25 від 01.07.2007р. за період з 01.10.2009р. по 20.01.2010р.;

про стягнення інфляційних витрат: за договором №1/07 від 05.01.2007р. за період з 03.10.2009р. по 31.12.2009р. та за договором № 07/25 від 01.07.2007р. за період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р.;

про стягнення 3% річних: за договором № 1/07 від 05.01.2007р. за період з 03.10.2009р. по 20.01.2010р. та за договором №07/25 від 01.07.2007р. за період з 01.10.2009р. по 20.01.2010р.

Перераховані вимоги в предмет позову ВАТ „Севастопольський морський завод", розглянутого у справі № 2-29/976-2009, не входили.

Таким чином, вищевказані спори розрізняються як за підставою та і за предметом, тому підстав для припинення провадження у справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України не має.

          Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

          Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 09.03.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 15.03.2010 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Південний» (98690, АР Крим, м. Ялта, смт.Форос-1, р/р260013127301 у філії АБ «Південний» м. Ялта, МФО 384522, код ЄДРПОУ 19004029) на користь Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» (99001, м.Севастополь, вул.Героїв Севастополя, 13, р/р 26006300000163 в СФ АКБ «Форум», МФО 384931, код ЄДРПО 14312370) 8900,98грн. основного боргу, 355,57грн. пені, 258,11грн. індексу інфляції, 80,89грн. 3% річних, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.