Рішення № 10319779, 09.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2010Справа №2-23/969-2010 За позовом Фізичної особи – підприємця Горчакова Олексія Вікторовича, м. Сімферополь

До відповідача Акціонерно-комерційного банка соціального розвитку «Укрсоцбанк», м. Київ

в особі структурного підрозділу Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», м.Сімферополь

про стягнення 7580,70грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Костюков І.М., представ. за довір. №842082 від 12.02.2010 р.           

Від відповідача – Куропятнікова О.О., представ. за довір. № 02-04/585 від 30.11.2009 р.

Суть спору:           Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 7580,70грн. заборгованості за порушення грошових зобов’язань по договору №1279 від 21.06.2002 р., також просить покласти на відповідача судові витрати.

          22.02.2010р. до канцелярії Господарського суду представником відповідача надані письмові заперечення на позовну заяву, вважає, що вимоги позивача щодо сплати банком суми відсотків за поточними залишками на рахунках, є такими, що суперечать нормам чинного законодавства та положенням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, а позов таким, що не підлягає задоволенню.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

21.06.2002 року між Фізичною особою – підприємцем Горчаковим Олексієм Вікторовичем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений договір №1279 на розрахунково-касове обслуговування (а.с. 13-16).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що Банк зобов'язується відкрити клієнту поточні рахунки: №26009440125670 в українських гривнях, №26008440125671 у доларах США та №26007440125372 у російських рублях та і здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 8.1 договір набуває чинності з дня його підписання та діє протягом невизначеного періоду часу.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

Спір у даній справі виник у зв'язку з відмовою відповідача сплатити заборгованість, яка на думку позивача, створилася внаслідок ненарахування банком відсотків за залишками вільних коштів на його рахунку та, як слід, незарахування їх на рахунок Фізичної особи – підприємця Горчакова Олексія Вікторовича.

Як вбачається з договору №1279 від 21.06.2002 пунктом 3.1.7 передбачений обов'язок Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Кримської республіканської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» проводити нарахування відсотків за залишками вільних коштів на рахунку клієнта (позивача) та зараховувати їх на рахунок клієнта в останній робочий день місяця відповідно до тарифів банку (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчини користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

          Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

          Правове визначення основних положень, що регулюють правовідносини банківського рахунку встановлено гл. 72 Цивільного кодексу України.

          Так, ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, відповідно до статті 1070 Цивільного кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

          Оскільки договором №1279 та додатком до нього, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Фізичною особою – підприємцем Горчаковим Олексієм Вікторовичем, розмір відсотків за користування коштами не визначено, згідно з частиною 2 статті 1070 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний сплачувати їх у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Судом встановлено, що відповідачем, Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», вклади на вимогу від юридичних або фізичних осіб не приймаються, у зв'язку з чим вказати розмір відсотків, які здійснюються за такими договорами, не надається можливим.

Статтею 8 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно з пунктом 3.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою НБ України № 516 від 03.12.2003 року, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу (депозиту) у розмірі, який установлюється в договорі банківського вкладу (депозиту). Якщо договором не встановлений розмір процентів, то банк зобов'язаний виплатити їх в розмірі облікової ставки Національного банку України.

Суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати вказаний нормативний акт Національного банку України.

          Також суд приймає до уваги лист Національного Банку України від 18.08.2004 №18-111/3249-8379, у якому щодо обов'язковості для банку нарахування процентів за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, або права сторін встановити нульовий розмір процентів за договором банківського вкладу, роз'яснено наступне.

          Умови договору про те, що проценти за залишок грошових коштів на рахунку банком не сплачуються, а також передбачення нарахування нульової процентної ставки на залишок по рахунку відповідає положенням ч. 1 ст. 1070 вільного кодексу України. Згідно із зазначеною нормою за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

Таким чином, договором банківського рахунка може бути передбачено, що проценти за користування грошовими коштами можуть не нараховуватися і не сплачуватися (таке ж стосується і встановлення нульового проценту). Стосовно положення ч. 2 1070 Цивільного кодексу України щодо виплати процентів у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу, то його застосування можлививе у тому випадку, коли в договорі банківського рахунка між сторонами не погоджено умову про виплату процентів. Якщо в договорі банківського рахунка буде встановлено, що за користування грошовими коштами на рахунку проценти не сплачуються, а також встановлено нульову процентну ставку, то положення ч. 2 ст. 1070 Цивільного кодексу України не застосовуються.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для нарахування відсотків за користування коштами.

З урахуванням п.п.1 та 4 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, обов’язок відповідача нараховувати відсотки за користування грошовими коштами позивача, виникла з дати набрання чинності кодексом, тобто з 01.01.2004р. та до 01.09.2009р., коли відковідач уклав з позивачем додаткову угоду №7 до Договору, в якому сторони домовились про те, що нарахування відсотків не проводиться.

          За користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунках позивача у період з 31.01.2007р. по 31.08.2009р. заборгованість відповідача по виплаті відсотків за рахунком №26009440125670 (в українських гривнях) складає 6739,33 грн. та за рахунком №26007440125672 (у російських рублях) - 3192,82 руб., що при перерахунку на національну валюту (гривня) за офіційним курсом Національного банку України на 29.01.2010р. складає 841,37грн. (курс 2,6352грн. за 10 руб.), всього по двох рахунках – 7580,70грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 09.03.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 15.03.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Акціонерно-комерційного банка соціального розвитку «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) в особі структурного підрозділу Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк» (95000, м.Сімферополь, пр. Кірова, 36, к/с 39002440001 у КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЗКПО 09324017) на користь Фізичної особи – підприємця Горчакова Олексія Вікторовича (95000, м.Сімферополь, вул.Шполянської, 18/16, кв.41, п/р №26009440125670 у КРФ АКБ УСБ, м.Сімферополь, МФО 324010, ід. код 2850101215) 7580,70грн. заборгованості, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат за інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.