Рішення № 10319728, 01.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2010Справа №2-31/228-2010 За позовом – Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» (98654, м. Ялта, вул. Моріса Тореза, 5),

до відповідача – Масандрівської селищної ради (98650, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Стаханівська, 21),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Глугана Федора Миколайовича (65000, м. Одеса, вул. Пушкінська, 67, кв. 21),

про визнання частково недійсним рішення.

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Лебедєв О.В., за дов. від 05.09.2009 р. № 01-39/34

Від відповідача – не з’явився

Від третьої особи - не з’явився

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Пансіонат «Прибережний» звернувся до господарського суду АРК з позовом до Масандрівської селищної ради про визнання недійсним рішення № 15 27-ої сесії Масандрівської селищної ради 5-го скликання від 24.04.2009 р, в частині надання дозволу Глугану Федору Миколайовичу на виготовлення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність площею 0,0182 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, буд. 16 зі зміною цільового призначення використання земель, що знаходяться у користуванні ПАТ «Пансіонат «Прибережний» із земель рекреаційного призначення в землі житлової та громадської забудови. Одночасно у позовній заяві позивач просив вжити заходи по забезпеченню позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.

Ухвалою господарського суду АРК від 24.12.2009 р. у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення відмовлено.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при прийнятті рішення № 15 27-ї сесії Масандрівської селищної ради 5-го скликання ради від 24.04.2009 р. у ч. 1 п. 1.2 про надання дозволу Глугану Ф.М. на виготовлення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність площею 0,0182 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою смт. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 16 зі зміною цільового призначення використання земель відповідач порушив порядок вилучення спірної земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки, встановлений діючим законодавством України, а також порушив умови Договору оренди земельної ділянки від 21.09.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем. В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 19, 21, 116, 141 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Відповідач у судові засідання жодного разу явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про отримання відповідачем судової кореспонденції. Відзиву або заперечень на позовну заяву, а також клопотань або заяв на час судового засідання відповідач до суду не надсилав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Глуган Ф.М. у судові засідання не з’явився, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за місцем проживання: 65000, м. Одеса, вул. Пушкінська, 67, кв. 21.

На запит суду 08.02.2010 р. (вх. № 1052) надійшла відповідь адресно-довідкового бюро ГУ МВС України в Одеській області згідно якої, третя особа – Глуган Ф.М. зареєстрований за місцем проживання за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Пушкінська, 67, кв.21.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України – це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо не явка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача та третьої особи.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2005 р. між ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» та Масандрівською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, 5 на підставі рішення № 30 XXIII сесії Масандрівської селищної ради 4-го скликання від 23.12.2004р., яким затверджено проект землеустрою з відводу земельної ділянки ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» за адресою: смт. Відрадне, вул. М.Тореза, 5, а також надано ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» в довгострокову оренду строком на 50 років для обслуговування пансіонату (код УКЦИЗ – 1,17) земельну ділянку розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, 5, площею 9,8565 га із земель рекреаційного призначення (ЗАТ «Пансіонат «Прибережний»), у тому числі по угіддям – 9,8565 га – графа 34, 43, 80 «Забудовані землі», у тому числі «Землі загального значення», у тому числі «Землі рекреаційного призначення», кадастровий №0111948100:02:001:0093.

Відповідно до вимог ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» вказаний договір оренди земельної ділянки пройшов державну реєстрацію, про що зроблений запис у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі 30.05.2006р. за №040602100012.

Рішенням № 21 (п.1.2) 24-ї сесії Масандрівської селищної ради 5-го скликання від 16.12.2008 р. надано дозвіл Глуган Федору Миколайовичу на розробку технічної документації по землеустрою по складанню документів, що засвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0182 га із земель, що знаходяться у віданні Масандрівської селищної ради, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою смт. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 16 (у власність).

Рішенням № 15 27-ї сесії Масандрівської селищної ради 5-го скликання від 24.04.2009р. «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на виготовлення проектів землеустрою із змінами цільового призначення земельних ділянок на території Масандрівської селищної ради» надано дозвіл Глугану Федору Миколайовичу на виготовлення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність площею 0,0182га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, смт. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 16 зі зміною цільового призначення використання земель, яки знаходяться у користуванні ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» із земель рекреаційного призначення у землі житлової та загальної забудови (пункт 1.2 рішення), а також скасовано п.1.2 рішення №21 24-ї сесії Масандрівської селищної ради 5-го скликання від 16.12.2008 р.

Вважаючи абзац перший пункту 1.2. рішення № 15 24-ої сесії Масандрівської селищної ради 5-го скликання від 24.04.2009 р. таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України та порушує права позивача як землекористувача, позивач звернувся до господарського суду АРК з даним позовом про скасування зазначеної частини рішення.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільними Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, щодо якої відповідач прийняв спірне рішення, знаходиться у користуванні позивача на умовах оренди на підставі договору оренди земельної ділянки площею 9,8565га, розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, 5, укладеного 21.09.2005р. між ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» та Масандрівською селищною радою (реєстраційний № 040602100012 від 30.05.06 р).

Дана обставина підтверджується матеріалами справи і є доведеною позивачем. Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача, договору купівлі-продажу житлового будинку від 22.05.2008р., довідки Управління Держкомзему у м. Ялта від 26.12.2010р. вих.№763 вбачається, що придбаний Глуганом Федором Миколайовичем житловий будинок лит.«З» по вул..М.Тереза, 5 у смт. Відрадне, м. Ялта розташований на земельний ділянці, наданій у користування ЗАТ «Пансіонат «Прибережний» на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.09.2005 р.

Проте, відповідач в порушення умов договору оренди, не вилучивши у законного користувача у встановленому законом порядку земельну ділянку, щодо якої виніс спірне рішення, неправомірно розпорядився своїм правом власника і надав спірним рішенням дозвіл третій особі на виготовлення проекту землеустрою по відведенню у власність зі зміною цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться у оренді позивача.

Такі дії відповідача не відповідають закону, порушують права орендаря земельної ділянки – позивача по справі і по суті є односторонньою зміною умов договору оренди земельної ділянки щодо площі переданої у оренду земельної ділянки, що є неприпустимим.

Статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент винесення спірного рішення) визначений вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналогічні положення містяться у статті 31 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції чинні на момент прийняття спірного рішення), за якою договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 12 Договору оренди земельної ділянки від 21.09.2005 р. також встановлені умови припинення дії зазначеного договору, які кореспондуються з наведеними приписами земельного законодавства.

Наведені приписи земельного законодавства та умови договору оренди землі не передбачають підставою припинення права користування позивача земельною ділянкою, яка знаходиться у нього в оренді, відведення її частини іншій особі у власність.

З матеріалів справи, суд вбачає, що підставою для прийняття відповідачем спірного рішення стала та обставина, що Глуган Н.Ф. набув право власності на житловий будинок, що розташований на орендованій позивачем земельній ділянці, у зв’язку з чим звернувся до Масандрівської селищної ради із відповідним клопотанням.

Але, правочини, що тягнуть перехід права власності на нерухомий об’єкт не тягнуть автоматичного переходу права користування або власності земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт нерухомості, а є лише підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється виключно у встановленому законом порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що знаходиться у власності або користуванні, проводиться тільки після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому земельним кодексом України.

Згідно з частиною 2 статті 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Проте такого рішення про вилучення земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача, відповідачем не приймалось.

Відтак, неправомірним є і зміна цільового призначення земельної ділянки спірним рішенням відповідача.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначено категорії земель за основним цільовим призначенням, до переліку якої віднесені землі рекреаційного призначення.

Як вбачається з договору оренди землі від 21.09.2005р., землі, які надані позивачу у користування, є землями рекреаційного призначення.

Правила щодо встановлення та зміни цільового призначення земель визначені ст. 20 Земельного кодексу України, якою передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою.

З системного аналізу наведених приписів закону вбачається, що зміна цільового призначення землі може мати місце при передачі її у власність, а передачі її у власність повинне передувати вилучення земельної ділянки у її користувача у передбаченому Земельним кодексом України порядку.

Таким чином, відповідачем не дотримано правил зміни цільового призначення землі, спірним пунктом рішенням відповідач одночасно змінив цільове призначення земельної ділянки без її вилучення у ПАТ «Пансіонат «Прибережний».

Відповідно до ст.21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Суд зазначає, що окрім порушень норм земельного законодавства відповідач спірним рішенням порушив також умови договору оренди землі, укладеного ним з позивачем, які є обов’язковими для виконання сторонами.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни, які вносяться шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Аналогічне положення містить стаття 30 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Отже, суд вважає, що відповідач в порушення закону в односторонньому порядку змінив умови договору оренди, розпорядився земельною ділянкою, яка знаходиться у користуванні позивача, без згоди останнього та без попереднього її вилучення.

Відповідно до п.2 Роз’яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000р. №02-5/35 (із змінами та доповненнями) підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

При цьому, відповідність чи невідповідність закону спірного рішення відповідача оцінюється судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент винесення рішення, оскільки за приписами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з п.«г» ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 20 Господарського кодексу передбачено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

При таких обставинах справи, суд вважає рішення Масандрівської селищної ради в спірній частині таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства і порушує права позивача як орендаря земельної ділянки, щодо якої відповідач прийняв спірне рішення на користь третьої особи. Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі та підтвердженими належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як таких відповідачем суду не наведено, доказів, які б спростовували доводи позивача не надано.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 01.03.2010р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 09.03.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним рішення № 15 27-ої сесії Масандрівської селищної ради 5-го скликання від 24.04.2009 р. в частині надання дозволу Глугану Федору Миколайовичу на виготовлення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність площею 0,0182 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, буд. 16 зі зміною цільового призначення використання земель, що знаходяться у користуванні ПАТ «Пансіонат «Прибережний» із земель рекреаційного призначення в землі житлової та громадської забудови.

3.          Стягнути з Масандрівської селищної ради (98650, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Стаханівська, 21; ЗКПО 24040636) на користь Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» (98654, м. Ялта, вул. Моріса Тореза, 5; р/р 26008515608131 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 20730769) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.