Рішення № 10319717, 11.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2010Справа №2-22/282-2010 За позовом – ТОВ «Скіф – Групп», м. Сімферополь, провулок Пугачева, 7/9

до відповідача – ТОВ «Вестер Україна» філія ТОВ «Вестер Україна» в м. Сімферополь, м. Київ, вул. Ризька, 8-а; м. Сімферополь, вул. Ясна, 37

про стягнення 10538,89 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Скіф – Групп» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Вестер Україна» філія ТОВ «Вестер Україна» в м. Сімферополь, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 10538,89 грн.. у тому числі: сума основного боргу – 7107,87 грн., пеня – 2002,34 грн., збитки він інфляції – 1165,82 грн., 3% річних – 262,86 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 3481СМФ2008 від 01 липня 2008 року не здійснив у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару.

02 лютого 2010 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02 лютого 2010 року строк вирішення даного спору продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням сторін.

24 лютого 2010 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9510,20 грн., у тому числі: сума основного боргу – 7107,87 грн., пеня – 973,65 грн., збитки від інфляції – 1165,82 грн., 3% річних в сумі 262,86 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Після перерви представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини відсутності суду не повідомили.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

01 липня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір постачання № 3481СМФ2008, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується передати (поставити) в обумовлені строки другій стороні – покупцю товар, а покупець зобов’язується прийняти так вар та оплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно умов договору, постачальником відповідачу був поставлений товар на загальну суму 9499,74 грн., що підтверджується витратними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, а.с. 40-44.

Відповідно до п.9.7. Договору, покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом 45 банківських днів.

Але, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку постачальника від 28 січня 2009 року.

04 лютого 2009 року покупцем був повернений товар постачальнику на загальну суму 1931,86 грн., що підтверджується видатковою накладною №СМ10000187 від 04 лютого 2009 року, а.с. 45.

У зв'язку з допущеною помилкою у видатковій накладній №СМ10000187 від 04 лютого 2009 року між постачальником та покупцем був підписаний розрахунок №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17 листопада 2008 року №34 за договором від 01 червня 2008 року №348 СМФ 2008 на суму 1306,38 грн., а.с. 46-47, та розрахунок №2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 28 серпня 2008 року №27 за договором від 01 червня 2008 року №348 СМФ 2008 на суму 85,49 грн., а.с. 48-49.

В результаті, згідно проведеного коригування покупцем був повернений постачальнику товар на загальну суму - 1391,87 грн.

Таким чином, загальна заборгованість покупця складає 7107,87 грн., що, крім того, відображено в Акті звірки розрахунків №2/04.02.2009 р. за період з 01 січня 2008 року по 09 лютого 2009 року.

Надалі, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №1, а.с. 51, про сплату суми боргу за договором поставки №3481СМФ2008 від 01 липня 2008 року у розмірі 7107,87 грн. та сплату нарахованої пені у розмірі 586,21 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 7107,87 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 973,65 грн., збитки від інфляції – 1165,82 грн., 3% річних в сумі 262,86 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.10.4 договору за прострочення оплати отриманого товару покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 березня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ «Вестер Україна» філія ТОВ «Вестер Україна» в м. Сімферополь (м. Київ, вул. Ризька, 8-а; рахунок № 26005074011501 в АКБ «ТАС – Комерц банк», МФО 300164, ЄДРПОУ 35073676) на користь ТОВ «Скіф – Групп» (м. Сімферополь, провулок Пугачева, 7/9, рахунок № 26008000131444 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 35283812) заборгованість в сумі 9510,20 грн., у тому числі: сума основного боргу – 7107,87 грн., пеня – 973,65 грн., збитки від інфляції – 1165,82 грн., 3% річних в сумі 262,86 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Вестер Україна» філія ТОВ «Вестер Україна» в м. Сімферополь (м. Київ, вул. Ризька, 8-а; рахунок № 26005074011501 в АКБ «ТАС – Комерц банк», МФО 300164, ЄДРПОУ 35073676) на користь ТОВ «Скіф – Групп» (м. Сімферополь, провулок Пугачева, 7/9, рахунок № 26008000131444 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 35283812) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Вестер Україна» філія ТОВ «Вестер Україна» в м. Сімферополь (м. Київ, вул. Ризька, 8-а; рахунок № 26005074011501 в АКБ «ТАС – Комерц банк», МФО 300164, ЄДРПОУ 35073676) на користь ТОВ «Скіф – Групп» (м. Сімферополь, провулок Пугачева, 7/9, рахунок № 26008000131444 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 35283812) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.