Рішення № 10319643, 04.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2010Справа №2-22/579-2010 За позовом ВАТ «Кримхліб» Євпаторійський хлібокомбінат, м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 128

до відповідача Фізичної особи – підприємця Михайлюк Тетяни Анатоліївни, смт Чорноморське, вул. Будівельна, 18

про стягнення 2408,07 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ВАТ «Кримхліб» Євпаторійський хлібокомбінат звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Михайлюк Тетяни Анатоліївни, просить суд стягнути з відповідача 1402,73 грн. заборгованості, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору № 335 від 01 січня 2007 року на поставку хлібобулочних та кондитерських виробів, не здійснював належним чином оплату поставленої позивачем продукції.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Так, під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, у зв’язку з чим суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

01 січня 2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 335 на поставку хлібобулочних та кондитерських виробів, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується виробляти хлібобулочні та кондитерські вироби належної якості в асортименті та поставляти їх покупцю у погоджені строки, а покупець зобов’язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

Так, пунктом 4.1. договору встановлено, що форма розрахунків за договором – передоплата. Для отримання хлібобулочної та кондитерської продукції покупець здійснює передоплату у розмірі вартості заявленої продукції та вартості тари шляхом виставлення платіжного доручення або оплати коштів до каси постачальника.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем було поставлено відповідачу товару на суму 1402,73 грн., що підтверджується товарно – транспортними накладними, а.с. 13-37.

19 жовтня 2007 року відповідачем було отримано претензію вих. № 681 від 16 жовтня 2007 року, а.с. 10, про сплату заборгованості в сумі 1402,73 грн., яка утворилась у відповідача внаслідок невиконання зобов’язання з оплати поставленої позивачем продукції станом на 15 жовтня 2007 року.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1402,73 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 04 березня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Михайлюк Тетяни Анатоліївни (смт Чорноморське, вул. Будівельна, 18, банківські реквізити невідомі, ІІН 2646419903) на користь ВАТ «Кримхліб» Євпаторійський хлібокомбінат (м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 128, рахунок № 26004301017501 в філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 00381611) заборгованість в сумі 1402,73 грн.

3.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Михайлюк Тетяни Анатоліївни (смт Чорноморське, вул. Будівельна, 18, банківські реквізити невідомі, ІІН 2646419903) на користь ВАТ «Кримхліб» Євпаторійський хлібокомбінат (м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 128, рахунок № 26004301017501 в філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 00381611) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Михайлюк Тетяни Анатоліївни (смт Чорноморське, вул. Будівельна, 18, банківські реквізити невідомі, ІІН 2646419903) на користь ВАТ «Кримхліб» Євпаторійський хлібокомбінат (м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 128, рахунок № 26004301017501 в філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 00381611) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.