Рішення № 10319639, 05.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

05.03.2010Справа №2-17/6213-2009 За позовом ВАТ «Кримагрохім»

До відповідача Приватне підприємство «РГС ГРУП»

про стягнення 130754,52 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Кізілова І.І., представник

Від відповідача - не з’явився

Сутність спору: Згідно позову та уточнення до нього позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати по договору купівлі-продажу від 21.03.2008 року за № 1 у розмірі 100000 грн., суму інфляційних у розмірі 25080 грн., три відсотки річних в розмірі 5674,52 грн., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 1 від 21.03.2008 року.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практиці розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.04р. по справі №2-17/896-2002).

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечує, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Окрім цього, засідання суду відбувались неодноразово.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

При цьому судові засідання відкладались неодноразово.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.1 Договору № 1 від 21.03.2008 року Продавець (ВАТ «Кримагрохім») зобов’язується передати у власність Покупця (ПП «РГС ГРУП»), а Покупець прийняти та оплатити аміачну селітру, надалі «товар», вагонну партію.

Згідно п. 2.1 договору Покупець зобов’язується в строк до 22 березня 2008 року прозвести оплату товару в сумі 80000,00 грн., в тому числі ПДВ, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно п. 2.2 договору суму, що залишилася 172252,00 грн. по отриманню ж/д накладної.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підставам недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не представлено доказів виконання своїх зобов’язань щодо поставки товару.

Якщо відповідач вважав, що позивач не належним чином виконав свої обов’язки, він вправі у встановленому законом порядку звернутись зі своїми вимогами.

Сплата позивачем грошових коштів підтверджена платіжними дорученнями № 100 від 31 березня 2008 року на суму 60000,00 грн., № 91 від 21 березня 2008 року на суму 80000,00 грн.

По своїй суті укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до поставки застосовуються положення щодо договорів купівлі-продажу.

Згідно ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Окрім цього, згідно ст. 1212 ЦК України передбачене повернення майна, придбаного без достатньої правової підстави, а також якщо підстава, з якої воно було придбане, з часом відпала.

Таким чином, позивач має вимагати повернення сплачених грошових коштів.

Спрямованими відповідачу претензіями позивач просить повернути перераховані суми, а також сплатити інфляційні та річні.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума попередньої оплати по договору купівлі-продажу від 21.03.2008 року за № 1 у розмірі 100000 грн.

Сплата інфляційних та річних передбачена ст. 625 ЦК України, та не стягувати їх суд підстав не вбачає.

Окрім цього, згідно ч. 3 ст. 693 ЦК України позивач також має право на річні.

З урахуванням ст. 8 ЦК України суд також вважає, що також можливе стягнення інфляційних щодо вказаної обставини.

Таким чином, з відповідача також підлягає стягненню сума інфляційних у розмірі 25080 грн., та три відсотки річних в розмірі 5674,52 грн. згідно наданого розрахунку.

Вказані суми не перевищують суми, на стягнення яких позивач має право.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 485 від 25 листопада 2009 року на суму 1302,93 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 478 від 25 листопада 2009 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Державне мито в даному випадку повинно складати 1307,55 грн. (1% від 130754,52 грн.)., тоді як воно слачене позивачем на суму 1302,93 грн.

Таким чином, з позивача підлягає достягненню державне мито в сумі 4,62 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «РГС ГРУП» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кубанська 22, ЄДРПОУ 33773309) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Л. Чайкіної буд. 1, ЄДРПОУ 05489649) суму попередньої оплати по договору купівлі-продажу від 21.03.2008 року за № 1 у розмірі 100000 грн., суму інфляційних у розмірі 25080 грн., три відсотки річних в розмірі 5 674,52 грн., судові витрати з державного мита в сумі 1307,55 грн., та 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримагрохім» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Л. Чайкіної буд. 1, ЄДРПОУ 05489649) в дохід Державного бюджету 4,62 грн. недоплаченого державного мита.

Видати наказ.

Суддя ГС АР Крим підпис В.І. Гайворонський

Рішення оформлено і підписано:

у повному обсязі:

05.03.2010 року

Копію рішення направити за адресами:

-          ВАТ «Кримагрохім» (95050, вул. Л.Чайкіной, м. Сімферополь);

-          Приватне підприємство «РГС ГРУП» (вул. Кубанська, 22, м.Сімферополь);

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.