Постанова № 10319608, 09.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.03.2010Справа №2-29/11865-2007А За позовом – Приватного підприємства «Агропрод» (95022, м. Сімферополь, вул. Глінки, 72- А; код ЄДРПО України 32192162).

До відповідача – Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (97503, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Белова, 2).

За участю - Прокуратури АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21).

Про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень.

Суддя О.І. Башилашвілі

Секретар судового засідання В. В. Романів

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Могила Д. В., довіреність № б/н від 01.08.07, представник, Сірош А.А., довіреність № б/н від 01.12.09, представник.

Від відповідача – Підронова Є. В., довіреність №283/9/10-0 від 12.02.2010р., представник.

За участю прокурора – не з’явився.

Суть спору: Приватне підприємство «Агропрод» звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача – Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень №0000832302/0 від 15.08.2007р. та №0000842302/0 від 15.08.2007р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 30.11.2007р. до участі у розгляді справи залучено Прокуратуру АР Крим.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 30.11.2007р. провадження по справі №2-29(11)/11865-2007А було зупинено до розгляду Апеляційним судом м. Києва цивільної справи №2-2196 за позовом Державної податкової адміністрації в м. Києві до Кукса Г. Г., ТОВ «Ермтекс» про визнання недійсних установчих документів, статуту та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Ерматекс», (ЄДРПОУ 32553398), а також вказаною ухвалою суд зобов’язував сторони надати суду інформацію, щодо розгляду цивільної справи №2-2196.

За резолюцією Голови господарського суду АР Крим Луцяка М. І. від 11.03.2008р., справу №2-29(11)/11865-2007А передано до розгляду судді господарського суду АР Крим Башилашвілі О. І.

Судом, на адреси сторін неодноразово спрямовувалися запити, а саме 08.05.2008р, 01.07.2008р., 28.11.2008р., 05.06.2009р. та 05.11.2009р., щодо надання інформації про розгляд цивільної справи №2-2196.

Листами від 16.12.2008р. та 30.06.2009р. ПП «Агропрод» повідомило господарський суд АР Крим, що останньому не відомі результати розгляду зазначеної справи, так як ПП «Агропрод» не є стороною по цивільній справи №2-2196.

Листом від 30.06.2009р. Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим, також повідомила суду, що відомості, щодо розгляду Апеляційним судом м. Києва цивільної справи №2-2196 у останньої відсутні, у зв’язку з чим суд поновив провадження у справі.

Заявою від 11.01.2010р. позивач змінив предмет позову та просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення №0000832302/0 від 15.08.2007р. та №0000842302/0 від 15.08.2007р. Суд, в судовому засіданні яке відбулося 11.01.2010р. прийняв вказану заяву до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають закону, оскільки висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, на підставі якого винесені спірні повідомлення-рішення, є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам, не базуються на вимогах чинного податкового законодавства України.

Відповідач проти позову заперечує посилається на те, що спірні податкові повідомлення–рішення винесені на підставі виявлених порушень податкового законодавства, які викладені у акті перевірки. Також, відповідачем були надані доповнення до заперечень з документальним обґрунтуванням останніх, які долучені до матеріалів справи.

Прокурор підтримав позицію відповідача.

Після з’ясування усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін та прокурора, суд -

В С Т А Н О В И В:

За результатами перевірки позивача ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

-          № 0000832302/0 від 15.08.07р. з питання нарахування та сплати податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2670363,00 грн., у тому числі: 1570802,00 грн. - основний платіж та 1099561,00 грн. - штрафні санкції;

-          № 0000842302/0 від 15.08.07р. з питання нарахування та сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 459036,00 грн., у тому числі: 306024,00 грн. - основний платіж та 153012,00 грн. - штрафні санкції.

Згідно п.1 р.3 акту № 628/23-02/32192162 від 31.07.2007р. встановлено, що у порушення п. 3.1. ст.3, п.п.4.6.1 п.4.6 ст.4 Закону України від 22.05.97р № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами і доповненнями донараховано податку на прибуток за 1 квартал 2007 року у розмірі 1570802,00 грн.

Вказані донарахування обумовлені заниженням скоригованого валового доходу ПП «Агропрод» за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007 р. на суму безнадійної заборгованості, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна, у сумі 6283206грн., у тому числі за 1 квартал 2007 року - 6283206 грн.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" за № 283/97 - ВР від 22.05.97 р. з урахуванням змін та доповнень, передбачено:

- абз. 2 п.п. 1.22.1. п.1.22 ст.1 Безповоротна фінансова допомога - це: сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попереднє включена до складу валових витрат кредитора;

- абз. 3 п. 1.25. ст. 1 Безнадійна заборгованість - заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

- п.п.12.1.5. п.12.1 ст.12 «Платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а)          або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б)          або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця, так і продавця у зв'язку із таким визнанням».

ПП «Агропрод» відомості формування валових доходів суб'єкта господарювання за даними податкового обліку до перевірки не надані. При перевірці правильності визначення скоригованих валових доходів використовувались дані головної книги, журналів-ордерів по рахунках 201, 203, 22, 281, 301, 311, 361, 701, 719, 791, первинні документи (податкові накладні, витратні накладні, акти виконаних робіт, банківські і касові документи), а також реєстри продажу товарів, робіт та услуг за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р.

Згідно наданих до перевірки первісних документів, а саме: журналів - ордерів по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», договорів, видаткових та податкових накладних, платіжних доручень встановлено: станом на 01.04.2007 року по кредиту журналу - ордеру 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» значиться безнадійна заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна у сумі 6283205,96грн., а саме: ТОВ «Ерматекс» м.Київ ЄДРПОУ 32553398 у сумі 1723110 грн.; ПП «Корал і К» м. Київ ЄДРПОУ 308856628 у сумі 1573396,20 грн.; ПП «Парфум Еліт» м.Київ ЄДРПОУ 32347836 у сумі 1659600 грн.; ТОВ «Геркулес та компанія» ЄДРПОУ 32961689 у сумі 1327099,76 грн.

Відповідач посилається на те, що рішенням Подольського районного суду в м. Києві від 04.08.05р. по справі № 2-2196 визнано недійсним Статут та Установчий договір ТОВ «Ерматекс» ЄДРПОУ 32553398 з моменту їх реєстрації, тобто з 01.08.2003року., та визнано недійсним свідоцтво № 37065837 про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників ПДВ, тобто з 13.08.2003року.

Рішенням Голосіївського районного суду в м. Києві від 11.07.06р. по справі № 2-3239/6 визнано недійсним підприємство ПП «Корал і К» м. Київ ЄДРПОУ 308856628 з моменту втрати печатки, тобто з 28.01.2005року.

У зв'язку з не наданням податкової звітності на протязі року, за ініціативою податкової інспекції, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з 25.11.2005року по підприємству ПП «Парфум Еліт» м. Київ ЄДРПОУ 32347836.

У зв'язку з не наданням податкової звітності на протязі року, за ініціативою податкової інспекції, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з 22.06.2006року по підприємству ТОВ «Геркулес та компанія» ЄДРПОУ 32961689.

Також, згідно додаткових заперечень відповідача, останній посилається на те, що створення і реєстрація сторонньою особою на підставну особу, що не займалася господарською чи іншою діяльністю підприємства, юридичної особи на яку законодавством покладені конкретні обов’язки у сфері оподаткування є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно, щоб не здійснювати господарську діяльність у встановленому законодавством порядку і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб’єктами підприємництва. До того ж, у разі коли підприємства створювалися на підставних осіб без мети здійснення фінансово – господарської діяльності таких підприємств, відсутні правові підстави для сумніву щодо наміру таких засновників не дотримуватись приписів законодавства та ухилятися від сплати податків. Тому, відповідач вважає, що господарські відносини які були здійснені від імені цих підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а саме: з метою ухилення від сплати податків. Зазначені обставини відповідач підтверджує наявними в матеріалах справи допитами свідків по кримінальних справах та ін. (а. с. 56-114).

В наслідок вищевказаного, на порушення абз. 2 п.п. 1.22.1. п.1.22 ст.1, абз. 3 п. 1.25. ст. 1, п.п. 12.1.5. п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" донараховано податку на прибуток за 1 квартал 2007 року у розмірі 1570802,00 грн.(6283206,00 х 25%).

Відповідач вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000832302/0 від 15.08.07 р. з питання нарахування та сплати податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2670363,00 грн., у тому числі: 1570802,00 грн. - основний платіж та 1099561,00 грн. - штрафні санкції прийнято обґрунтовано.

В обґрунтування податкового повідомлення - рішення № 0000842302/0 від 15.08.07р. з питання нарахування та сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 459036,00 грн., у тому числі: 306024,00 грн. - основний платіж та 153012,00 грн. - штрафні санкції, відповідач посилається на наступне.

Згідно п.2 р. 4 акту № 628/23-02/32192162 від 31.07.2007р. встановлено, що у порушення п.п.7.2.4., п.7.2., п.п.7.4.1., 7.4.5.П.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість за період з 01.04.06 по 31.03.07р. у сумі 306024 грн., у т.ч. по періодам: за квітень 2006р.-54557грн., за листопад 2006р.- 39040грн., за грудень 2006р. - 71807 грн., за січень 2007р.- 83953грн., за березень 2007р. - 56667грн.

Вказані донарахування обумовлені завищенням податкового кредиту включеного у декларації з ПДВ за період з 01.04.06 по 31.03.07р., за рахунок придбання товарів, робіт, послуг у підприємств, які не є платниками податку на додану вартість у сумі 306024 грн., у т.ч. по періодам: за квітень 2006р.-54557грн., за листопад 2006р.- 39040грн., за грудень 2006р. - 71807 грн., за січень 2007р.- 83953грн., за березень 2007р. - 56667грн.

Так, підпунктом 7.2.4., пункту 7.2., статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) і пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається винятково особам, зареєстрованим як платники податків у порядку, передбаченому статтею 9 даного Закону України.

Відповідно до п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за №233/2037 (зі змінами і доповненнями) «Податкову накладну складає особа, що зареєстрована як платник податків у податковому органі і якій привласнений індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість....", п.5 зазначеного Порядку - "Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.п. 7.4.1., п.7.4., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п.7.4.5., п.7.4., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по оплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді встановлених законодавством фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.2.4. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фінансової звітності в Україні" від 16.07.99р. №996, первісні документи повинні підтверджувати здійснення фінансово-господарської діяльності.

При перевірці правильності визначення обсягу придбання товарі, робіт, послуг використовувались данні головної книги, журналів-ордерів по рахунках 201, 203, 22, 281, 631 первинні документи (податкові накладні, витратні накладні, акти виконаних робіт), а також реєстри придбання товарів, робіт, послуг за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р.

Згідно наданих до перевірки первісних документів, а саме: журналів - ордерів по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», податкових накладних, реєстру придбання товарів, робіт, послуг встановлено придбання товарів, робіт, послуг від:

- ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач»» м. Київ ЄДРПОУ 33154149, згідно податкових накладних № 551 від 15.11.06р. на суму 195200,00грн., ПДВ -39040,00грн., № 549 від 01.12.06р.

на суму 194166,67грн., ПДВ - 38833,33грн. № 571 від 01.12.06р. на суму 164870,00грн., ПДВ -32974,00грн. № 548 від 01.01.07р. на суму 185666,66грн., ПДВ -39133,34грн. № 550 від 01.01.07р. на суму 194166,67грн., ПДВ - 38833,33грн. № 572 від 01.01.07р. на суму 29930,00грн., ПДВ - 5986,00грн. № 30 від 31.03.07р. на суму 283333,33грн., ПДВ - 56666,67грн.

- ТОВ «Техностар 2005» м. Київ ЄДРПОУ 33293462, згідно податкової накладної № 15 від 10.04.06р. на суму 272783грн., ПДВ - 54556,60грн.

Відповідач посилається на те, що рішенням Солом'янського районного суду в м. Києві від 29.11.06р. по справі № 2-а-284-1/06 визнано недійсним Статут ТОВ «Техностар 2005» м. Київ ЄДРПОУ 33293462 з моменту їх реєстрації, тобто з 30.11.2004року., та визнано недійсним свідоцтво № 36106766 про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників ПДВ, тобто з 11.02.2005 року.

У зв'язку з наданням податкової звітності про відсутність постачання, за ініціативою податкової інспекції, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з 07.11.2006року по підприємству ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач»» м.Київ ЄДРПОУ 33154149.

Згідно п.п.7.5.1.п.7.5. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р.встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит рахується дата здійснення першої з подій: дата списання грошових коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів(робіт, послуг), чи дата отримання податкової накладної.

Податкові накладні, оформлені з порушенням порядку складання та не відповідають п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. не дають право платнику податку на включення ПДВ в податковий кредит звітного періоду і не підтверджують податковий кредит, як цього вимагає п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону.

Згідно п.п.7.2.4.п.7.2.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р.право нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних належить виключно особам, зареєстрованим платником податку передбаченим цим Законом порядку.

Відповідач вважає, що на момент складання податкових накладних вказані підприємства не були платниками податку на додану вартість, згідно вимог ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р.

Згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 зазначеного Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. За умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходять до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством.

Однак суд не може погодитися з позицією відповідача та вважає, що позов підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

"У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Так, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій.

Згідно до пп.1.3. п.1 „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого, законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. за № 327 зі змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА України від 13.06.2007 р. за № 354, за результатами проведення позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється Акт (службовий документ, який стверджує факт проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання).

Згідно ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Стаття 70 КАС України, встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не представив суду належних доказів того, що вищезгадані податкові накладні були оформлені з порушенням вимог пп. 7.2.1. п.7.2. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість» та мали якийсь недоліки.

Згідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою Законом України «Про податок на додану вартість» ставкою протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними І деклараціями.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, с недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що ПП «Агропрод» не знало про те, що установчі документи та свідоцтва платника ПДВ у ТОВ «Техностар 2005» і ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач»» не відповідають закону.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Визнання недійсними установчих документів ТОВ «Техностар 2005» і ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач»» та подальше визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ само по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації таких осіб і до моменту виключення з ЄДРПОУ, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Докази про виключення з ЄДРПОУ ТОВ «Техностар 2005» та ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач»» в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за несплату податків продавцями та за можливу недостовірність відомостей про них, включених до ЄДРПОУ, відповідно нарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкції до ПП «Агропрод», як покупця, при несплаті цього податку продавцем, необґрунтовано.

Відносно заниження ПП «Агропрод» податку на прибуток, відповідач вважає, що таке заниження відбулось за 1 квартал 2007 року в сумі 1.570.802,00 грн.

Це рішення ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим мотивує тим, що у ПП «Агропрод» є кредиторська заборгованість перед наступними підприємствами:

-          ТОВ «Ерматекс» м.Київ, код за ЄДРПОУ 32553398, сума - 1.723.110,00 грн.

-          ПП «Корал і К» м.Київ, код за ЄДРПОУ 30856628, сума - 1.573.396,20 грн.

-          ПП «Парфум Еліт» м.Київ, код за ЄДРПОУ 32347836, сума - 1.659.600,00 грн.

-          ТОВ «Геркулес та компанія», код за ЄДРПОУ 32961689, сума - 1.327.099,76 грн.

ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим також вказує, що згідно з рішенням Подільського районного суду м.Києва від 04.08.2005 року по справі № 2-2196 визнано недійсним Статут та Установчий договір ТОВ «Ерматекс» з моменту їх реєстрації (з 01.08.2003 року), та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 37065837 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ (з 13.08.2003 року).

Однак вказане рішення Подільського районного суду м. Києва від 04.08.2005 року по справі № 2-2196, відповідно до довідки апеляційного суду м. Києва від 13.11.2009о. № 1223, скасовано ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14.01.2009р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно до Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11.07.2006 року по справі № 2-3239/6 визнано недійсним ПП «Корал і К» з моменту втрати печатки (з 28.01.2005 року).

Відповідач також посилається на те, що у зв'язку з ненаданням податкової звітності на протязі року, за ініціативою податкової інспекції анульоване свідоцтво платника ПДВ з 25.11.2005 року ПП «Парфум Еліт».

У зв'язку з ненаданням податкової звітності на протязі року, за ініціативою податкової інспекції анульоване свідоцтво платника ПДВ з 22.06.2006 року ТОВ «Геркулес та компанія».

Відповідач вказує на те, що загальна сума кредиторської заборгованості, строк стягнення якої сплив становить 6283 206,00 грн. та відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вищезгадана сума кредиторської заборгованості є безнадійною заборгованістю та є безповоротною фінансовою допомогою, яку необхідно відображати у складі валових доходів.

Таким чином, валові доходи збільшуються на суму безповоротної фінансової допомоги, та зобов'язання підприємства по сплаті податку на прибуток збільшується відповідно до суми такої безповоротної фінансової допомоги.

Однак, відповідачем не прийнято до уваги, що трирічний строк позовної давності по цим заборгованостям ще не сплив.

При цьому, відповідач також не довів, що ТОВ «Ерматекс», ПП «Корал і К», ПП «Парфум Еліт» та ТОВ «Геркулес та компанія» виключені з ЄДРПОУ, більш того відповідачем не надано доказів оспорювання господарських угод в судовому порядку, які були укладені позивачем із зазначеними вище підприємствами.

Таким чином, висновок ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим про те, що кредиторська заборгованість ПП «Агропрод» вищезгаданим підприємствам є фінансовою допомогою є необґрунтованим та не відповідає дійсності, оскільки ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим не доведено, що вищезгадані підприємства ліквідовані та виключені з ЄДРПОУ та не можуть в подальшому заявити свої вимоги до ПП «Агропрод» щодо цієї заборгованості.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом 09.03.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови.

Постанова складена у повному обсязі – 10.03.2010 року.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим: №0000832302/0 від 15.08.2007р. та №0000842302/0 від 15.08.2007р.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Агропрод» (97503, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Білова, №26; 95022, м. Сімферополь, вул. Глінки, 72- А; код ЄДРПО України 32192162) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

3. Виконавчий лист видати після набрання постановою суду законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.