Рішення № 10319602, 25.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2010Справа №2-17/2771-2009

За позовом Акціонера ВАТ «Схід» Кацубіна Віктора Івановича

До відповідача ВАТ «Схід»

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

1. Фірма «Айфекс глобал Лімітед»

2. Державна комісія з цінних паперів та Фондового ринку Територіальне управління в АР Крим

3. ТОВ «Крим-Капітал-Регістр»

про визнання незаконним внесення до реєстру акціонера «Айфекс глобал Лімітед» як власника 56,1 % з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року та призупинення його права як акціонера з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року, про визнання незаконним знаходження «Айфекс глобал Лімітед» в органах управління (правління, наглядова рада) товариства з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року, у зв’язку з тим, що «Айфекс глобал Лімітед»не виконав рішення ГКЦБФР від 20.04.2001 року № 138, про визнання незаконними усіх рішень зібрання товариства за участю «Айфекс глобал Лімітед» з 20.04.2001 року по 14.06.2006 рок, у зв’язку з тим, що «Айфекс глобал Лімітед»не виконав рішення ГКЦБФР від 20.04.2001 року № 138 відмічений як власник 2022920 простих іменних акцій, які складають 56,1% статутного фонду товариства

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Кацубін В.І., паспорт

Від відповідачів - не з’явилися

Від третіх осіб - не з’явилися

Сутність спору: Позивач згідно позову та уточнення просить визнати незаконним внесення до реєстру акціонера «Айфекс глобал Лімітед» як власника 56,1 % з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року та призупинення його права як акціонера з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року, визнати незаконним знаходження «Айфекс глобал Лімітед» в органах управління (правління, наглядова рада) товариства з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року, у зв’язку з тим, що «Айфекс глобал Лімітед» не виконав рішення ГКЦБФР від 20.04.2001 року № 138, визнати незаконними усі рішення зібрання товариства за участю «Айфекс глобал Лімітед» з 20.04.2001 року по 14.06.2006 рок, у зв’язку з тим, що «Айфекс глобал Лімітед»не виконав рішення ГКЦБФР від 20.04.2001 року № 138 відмічений як власник 2022920 простих іменних акцій, які складають 56,1% статутного фонду товариства.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що фірма «Айфекс глобал Лімітед» в порушення п. 2.1 Положення про облік прав власності нерезидентів на цінні папери українських емітентів не склала договорів зі зберігувачем, що на думку позивача, не давало права вказаній фірмі з травня 2002 року знаходитися у реєстрі.

Згідно ст. 22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.2004 р. по справі № 2-17/896-2002).

Відповідач в останні засідання суду явку свого представника не забезпечив, відзив на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його адресу.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державна комісія з цінних паперів та Фондового ринку Територіальне управління в АР Крим у відзиві проти позову заперечує, та вказує, що твердження позивача про те, що реєстратор ТОВ «Крим-Капітал-Регістр» не мав права вносити Фірму «Айфекс глобал Лімітед» до Реєстру, безпідставно. Недотримання Фірмою «Айфекс глобал Лімітед» Положення про облік прав власності нерезидентів на цінні папери українських емітентів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.04.2001 року № 138 ніяк не порушувало прав акціонерів ВАТ «Схід», у тому числі і позивача.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Крим-Капітал-Регістр» у відзиві проти позову заперечує, та вказує, що на момент внесення запису у систему реєстру про власника 2022920 акцій ВАТ «Схід» - Фірми «Айфекс глобал Лімітед» ТОВ «Крим-Капітал-Регістр» діяло в рамках закону, а норми положення № 138, на які посилається позивач, були обов’язковими лише у період дії цього положення. На думку позивача, на момент передачі акцій нерезидент України зобов’язаний відкрити рахунок у зберігача по номіналу. Однак, поняття «Відкриття рахунку у зберігача по номіналу» не існує. Думка позивача про неправильність пакету документів відносно Фірми «Айфекс глобал Лімітед» є надуманою. Таким чином, вимоги позивача не обґрунтовані, і дії ТОВ «Крим-Капітал-Регістр» будь-яким чином не порушують права та інтереси позивача.

У судовому засіданні по справі оголошену вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» акція - це цінний папір без встановленого строку обсягу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управління ним.

Згідно п. 2.1 Положення про облік прав власності нерезидентів на цінні папери українських емітентів (затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 20.04.2001 року № 138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001 року за № 488/5679) облік прав власності нерезидентів на цінні папери українських емітентів, обіг яких здійснюється на території України, мають право проводити виключно зберігачі, які є клієнтами депозитарію. Облік права власності за цінними паперами проводиться відповідно до чинного законодавства на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах між зберігачем та нерезидентом.

Суд вважає, що вимога позивача про визнання незаконним внесення до реєстру акціонера «Айфекс глобал Лімітед» як власника 56,1 % з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року та призупинення його права як акціонера з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року задоволенню не підлягає, при цьому виходить з наступних підстав:

Вказана вимога не обґрунтована.

Так, позивач не обґрунтував, чому саме порушення п. 2.1 Положення про облік прав власності нерезидентів на цінні папери українських емітентів тягне заборону акціонеру бути у реєстрі акціонерів.

Необґрунтований позов не може бути задоволений.

При цьому необхідно відмітити, що суд, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України диспозитивності сторін, не вправі з власної ініціативи обґрунтовувати позовні вимоги за позивача, а також розглядати підстави, якими позов не обґрунтовується.

Більш того, розгляд таких підстав буде порушенням прав інших учасників процесу, які вправі знати про підстави позову та заперечувати щодо них.

Більш того, ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» не ставить права акціонера в залежність від договору між акціонером та зберігувачем.

Закон має вищу юридичну силу щодо підзаконного нормативного акту.

Окрім цього, позивач визначає відповідальність посилаючись на норму, яка на цей час не є діючою.

Однак, згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Про це також вказується у ч. 2 статті 5 ЦК України.

Окрім цього, згідно інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 13.08.2008 року за № 01-8/482 у випадку захисту права та інтересу способом, не передбаченим ні законом, ні договором, необхідно відмовляти у позові, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова Верховного Суду України від 13.07.2004 року за № 10/732).

Згідно статті 16 ЦК України способом захисту прав та інтересів може бути не будь-який спосіб, а тільки той, який передбачений законом чи договором.

Однак, у даному випадку вибраний позивачем спосіб захисту права та інтересу не відповідає Закону.

Так, позивачем заявлена вимога про визнання незаконним внесення до реєстру акціонера.

П. 10 ч. 2 статті 16 ЦК України передбачене визнання не законними дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Однак, відповідачем у позові визначене ТОВ «Схід», яке не є ні органом державної влади, ні органом влади Автономної Республіки Крим, ні органом місцевого самоврядування.

Вимога щодо визнання незаконними дій посадових чи службових осіб позивачем не заявлена.

Позивачем взагалі не заявлена вимога щодо визнання незаконними саме дій.

Визнання незаконним внесення до реєстру акціонера, як спосіб захисту порушеного права Законом не передбачений.

Таким чином, позивачем вибраний засіб захисту права та інтересу не передбачений законом.

При цьому також необхідно відмітити, що згідно ч. 4 статті 22 ГПК України позивач вправі змінити підставу або предмет позову лише до прийняття рішення.

Необхідно також відмітити, що згідно закріпленого ст. 129 Конституції України – основного Закону Держави, принципу диспозитивності сторін, суд не вправі з власної ініціативи змінювати позовні вимоги, а також розглядати інші позовні вимоги ніж ті, що заявлені позивачем, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова від 20.05.2002 року № 02/132 по справі № Д 12/12).

Необхідно також відмітити, що згідно статті 202 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Тобто, є підстави вважати, що внесення до реєстру акціонера – це правочин.

Згідно ч. 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Вимога щодо визнання правочину недійсним позивачем не заявлена.

Окрім цього, вимогою є визнання незаконним внесення до реєстру. Однак, саме відповідач акціонера до реєстру не вносив. Питання щодо знаходження у реєстрі акціонера, до чого можливо відповідач має відношення, позивачем не ставиться.

При цьому також необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін, суд не вправі з власної ініціативи змінювати відповідача чи залучати іншого відповідача.

Згідно статті 54 ГПК України право визначення відповідача (залучення іншого відповідача) – це є правом позивача. Тобто, сам позивач визначає - до кого саме у нього вимоги.

Окрім цього, згідно ст. 24 ГПК України заміна відповідача є правом суду, а не обов’язком. Тобто, не замінюючи відповідача суд процесуального законодавства не порушує, у зв’язку з чим не існує підстав для зміни чи скасування рішення з цієї обставини.

При викладених обставинах суд також вважає, що не існує підстав для задоволення вимоги щодо призупинення прав акціонера.

Окрім цього, призупинення права акціонера, причому за час, який вже минув, також не передбачено Законом, як спосіб захисту права та інтересу.

Вимога про визнання незаконним знаходження «Айфекс глобал Лімітед» в органах управління (правління, наглядова рада) товариства з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року, у зв’язку з тим, що «Айфекс глобал Лімітед»не виконав рішення ГКЦБФР від 20.04.2001 року № 138 також задоволенню не підлягає, при цьому суд виходить з наступних підстав:

У даному випадку вибраний позивачем спосіб захисту права та інтересу також не відповідає законодавству.

Визнання незаконним знаходження в органах управління (правління, наглядова рада) товариства , як спосіб захисту порушеного права Законом не передбачений.

Таким чином, позивачем вибраний засіб захисту права та інтересу не передбачений законом.

Окрім цього, вказану вимогу позивач ставить в залежність від порушення п. 2.1 Положення про облік прав власності нерезидентів на цінні папери українських емітентів.

Суд також вважає, що вказане порушення не може впливати на вказану вимогу з тих же підстав, щодо попередньої вимоги.

Це відноситься також і щодо наступної вимоги.

Так, вимога про визнання незаконними усіх рішень зібрання товариства за участю «Айфекс глобал Лімітед» з 20.04.2001 року по 14.06.2006 рок, у зв’язку з тим, що «Айфекс глобал Лімітед»не виконав рішення ГКЦБФР від 20.04.2001 року № 138 відмічений як власник 2022920 простих іменних акцій, які складають 56,1% статутного фонду товариства також задоволена бути не може з наступної підстави:

Окрім цього, згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Однак, відповідач не відноситься до вказаних органів.

Окрім цього, визнання рішення незаконним, при тому, що відсутня вимога про скасування рішення, порушене право захистити не може.

Ст. 20 Господарського кодексу України передбачене визнання акту недійсним, але вказаної вимоги позивачем не заявлено.

При цьому необхідно відмітити, що суд не вправі з власної ініціативи змінювати вимоги за позивача.

Окрім цього, вимога не обґрунтована та не доведена.

Необґрунтована вимога не може бути задоволена.

Так, позивачем не надано жодного спірного рішення відповідача.

Тобто, відсутні докази наявності таких рішень.

Рішення суду не може засновуватися на припущенні.

Позивач згідно ч. 4 статті 38 ГПК України клопотав про витребування вказаних доказів від відповідача. Однак, таке витребування результатів не надало.

Суд застосовує до відповідача за невиконання ухвал суду відповідні штрафні санкції, однак це не впливає на необхідність доведення позовних вимог.

Так, згідно статті 35 ГПК України неможливість надання доказів не є обставиною, що звільняє від доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України обов’язок надання доказів в обґрунтування позовних вимог покладається на позивача.

Якщо позивач вважає, що він має право на отримання відповідних рішень від відповідача, він вправі був звернутись з відповідними позовними вимогами до відповідача про виконання ним відповідних обов’язків, та після отримання таких доказів звертатись до суду з теперішнім позовом.

Тобто, якщо у справі відсутні необхідні рішення, суд не може припускати їх існування та наявності. Окрім цього, суд не може припускати, що такі рішення порушують права позивача, оскільки невідомий зміст таких рішень.

Оскільки відповідні докази, а також інші докази в обґрунтування заперечень відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Таким чином ті позовні вимоги, як вони заявлені, по тим підставам, якими вони обґрунтовуються, а також за тими доказами, що надані позивачем, позов задоволений бути не може.

Більш того, є декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для відмови у кожній позовній вимозі.

Оскільки підстав для задоволення позову не існує, відповідно, у позові відмовляється.

Одночасно суд вважає, що з відповідача ТОВ «Схід» підлягає стягненню штраф за ухилення від здійснення дій покладених господарським судом на сторону.

Відповідач тривалий час не надавав витребувані судом матеріали, необхідні для розгляду справи.

Так, ухвалами суду, починаючи з 19.10.2009 року від відповідача ТОВ «Схід» вимагалось надати суду: виписки з системи Реєстра ВАТ «Восход» по придбанню акції даного емітента «Айфекс глобал Лімітед» з 1198 року по 14.06.2006 року; протоколи збору акціонерів з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року, протоколи Наглядової ради з 20.04.2001 року по 14.06.2006 року.

Спрямування відповідачу ухвал підтверджується поштовими реєстрами.

Якщо відповідач ухвали суду не отримав з вини пошти, він вправі звернутись про перегляд цього рішення у цій частині за нововиявленими обставинами, та надати відповідні докази.

Також необхідно відмітити, що отримання відповідачем ухвали від 19.10.2009 року підтверджується його клопотанням від 23.11.2009 року, в якому ним вказується дата та час судового засідання, які визначені ухвалою від 19.10.2009 року.

Окрім цього, рекомендована кореспонденція спрямовувалась відповідачу на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Окрім цього, така адреса вказана у позові, та відповідач отримував спрямовані не неї ухвали суду, оскільки з’являвся в засідання суду, а також спрямовував клопотання.

Про зміну поштової адреси відповідач суду не заявляв.

Окрім цього, замовлена кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про її вручення адресату.

Згідно п. 5 ч. 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

При викладених обставинах, з врахуванням того, що відповідач не надавав витребувані матеріали протягом тривалого часу, суд вважає, що з ТОВ «Схід» в доход Державного бюджету України підлягає стягненню штраф в розмірі 1683 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Підстав для відшкодування судових витрат згідно ч. 5 статті 49 ГПК України не існує.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, п. 5 ч. 1 статті 83 , 84, 85, ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Схід» (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, будинок 45-А, ідентифікаційний код юридичної особи 05502539) в доход Державного бюджету України 1683 грн. штрафу.

Видати наказ.

Суддя ГС АР Крим В.І. Гайворонський

рішення оформлене та підписано

у повному обсязі:

04.03.2010 року

Копію ухвали направити за адресами:

- Кацубіну В.І. акціонеру ВАТ «Восход» (97403, м. Євпаторія-3, а/я 38);

- ТОВ «Крим-Капітал-Регістр» (95050, м. Сімферополь, пер. Молодих Подпольщиков, 7);

- ТОВ «Кримський фінансовий центр» (95026, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14-А, оф. 508);

- ЗАТ «Резервні інвестиції» (01034, м. Київ, вл. Володимирська, 46);

- Фірмі «Айфекс глобал Лімітед» (Перша адреса: 95011, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45-А; Друга адреса: Skelton Bldg, Main street, P.O. Box 3136, Road Town Tortola, British Virgin Island);

- ВАТ «Схід» (95011, м. Сімферополь, вул. Козлова, № 45-А);

- Державній комісії з цінних паперів та Фондового ринку Територіальне управління в АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Горького, 5, а/с 1507);

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.