Рішення № 103195966, 11.02.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11970/21

2/357/54/22

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н від 04.03.2015 року, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який в подальшому збільшився до 10 000,00 грн. Оскільки, позичальник умови договору не виконав, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед банком становить 6 007 грн. 05 коп. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем останнього є відповідач у справі, до якого 28.05.2021 року позивачем було спрямовано лист-претензію, але ніяких дій відповідачем щодо погашення боргу не було вчинено. Оскільки відповідач, як спадкоємець боржника ОСОБА_2 , не виконав свої зобов`язання, не дивлячись на вимогу банку, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану вище суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року витребувано із Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області належним чином завірену копію спадкової справи після померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була виконана.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання, в якому просить розглядати справу без виклику сторін.

Відповідач до суду не з`явилась, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 04.03.2015 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, шляхом підписання Анкети-заяви № б/н, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою ОСОБА_2 щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Одночасно п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.1.3 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан карткового рахунку та про здійсненні операції по картковим рахункам.

За ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що позивач в повному об`ємі виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором та надав ОСОБА_2 кредит в сумі 10 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Разом із тим, позичальник не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у порушення умов кредитного договору та положень ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позичальник ОСОБА_2 свої зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Судом також встановлено, що позичальник ОСОБА_2 з умовами кредитного договору від 04.03.2015 року був ознайомлений при його укладенні, підписав вказаний договір і отримав кредит в обумовленій кредитним договором сумі, але вищевказані умови кредитного договору порушив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 26 грудня 2018 року /а.с. 64/.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку позичальник має заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 6 007 грн. 05 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6 007 грн. 05 коп.

04.08.2020 року позивачем була направлена претензія кредитора до Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори /а.с. 66/

30.04.2021 року позивачем була направлена лист-претензія до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості за договором № б/н від 04.03.2015 року укладеного між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк». Однак, лист-претензію не виконано.

04.06.2019 року Другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою Київської області заведена спадкова справа № 220/2019 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 , передбаченими ст.1261 ЦК України, є дружина померлого - ОСОБА_3 та син померлого ОСОБА_1 , який 04.06.2019 року відмовився від належної йому частини спадщини за законом, про що свідчить заява в матеріалах спадкової справи, зареєстрована за № 629.

Згідно зст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 1219 ЦК Українине входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 нього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281,1282 ЦК України.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281,1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня. коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За положеннями ст. 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоїн кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

А тому, виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму «Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положенняст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Втім, представник позивача в своїй позовній заяві як на підставу задоволення позову посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем, який постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а тому вважаються таким, що прийняв спадщину і повинен нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише, зокрема, у разі прийняття майна у спадщину.

Проте, 04.06.2019 року відповідач ОСОБА_1 відмовився від належної йому частини спадщини за законом, про що свідчить заява в матеріалах спадкової справи, зареєстрована за № 629, а тому він не може задовольнити вимоги кредитора особисто, оскільки відмовився від спадщини.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для стягнення боргу за кредитором спадкодавця, а тому в задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, слід відмовити.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, з огляду на відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 509, 526, 608, 610, 611, 634, 1054, 1218, 1219, 1282 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 279, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель