Рішення № 103195839, 03.02.2022, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

279/6849/21 провадження №2-а/279/8/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2022 р. м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Трохимчук І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження термінову адміністративну справу №279/6849/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом про скасування постанови від 19.11.2021 року серія ВМ №00001400 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.132-1 ч.2 КУпАП, зазначивши, що вказана постанова винесена старшим інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Наталією Геннадіївною.

Відповідно до вказаної постанови 19.11.2021 року о 9 год. 59 хв. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб MERCEDES -BENZ AXOR 1840 LS, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,6% (5,68 тон).

Вважає постанову від 19.11.2021 року серії ВМ №00001400 протиправною, необгрунтованою, винесеною за відсутністю факту порушення на основі недостовірних даних та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на наступне:

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу MERCEDES - BENZ AXOR 1840 LS, ДНЗ AM5133CO, реєстраційний номер НОМЕР_2 (сідловий тягач) повна маса - 18000, маса без навантаження 6460 та транспортний засіб CARNEHI модель CHKS/STH реєстраційний номер НОМЕР_3 спеціалізований причеп) повна маса - 34000, маса без навантаження - 7040 належать на праві приватної власності ОСОБА_1 . Договором оренди №04/01/2021-6 від 4 січня 2021 року (Акт прийому-передачі від 4 січня 2021 року) вказані ТЗ були передані в платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТДТ СТОУН», код ЄДРПОУ - 41497748, директор - Дідківський Руслан Володимирович. 19.11.2021 року в процесі виконання своєї господарської діяльності ТОВ «ТДТ СТОУН» орендованими ТЗ за керуванням водія ОСОБА_2 здійснювало перевезення щебню фр.20-40 мм загальною вагою 24,84 т, отриманого від ТОВ «Бехівський каменедробильний завод», ЄДРПОУ 36546380, з пункту навантаження: с.Бехі Коростенського району, Житомирської області, в пункт розвантаження: м.Київ вул.Юрія Іллєнка (Мельникова), буд.12, що підтверджується товарно-транспортною накладною №000014294 від 19.11.2021 року. Відповідно до відомостей, зазначених у вказаній товарно-транспортній накладній, загальна маса транспортного засобу (маса брутто) складала 39 300 кг, з них 14 460 кг. - маса транспортного засобу (тара), 24 840 кг - маса вантажу (нетто), що відповідає даним зважувальної квитанції до неї за №000014294 від 19.11.2021 року. Інформація підтверджується видатковою накладною №1928 від 19 листопада 2021 року, відповідно до якої ТОВ «Стоун» прийняв товар (щебінь) від ТОВ «Бехівський каменедробільний завод» у кількості 24 840 кг, та видатковою накладною №1072 від 19 листопада 2021 року, відповідно до якої товар поставлено покупцю у кількості 24 840 кг. Тобто, вага прийнятого та поставленого товару складала 24 840 кг, а загальна маса транспортного засобу MERCEDES -BENZ AXOR 1840 LS, ДНЗ AM5133CO (сідловий тягач) зі спеціалізованим причепом до нього - ТЗ CARNEHI модель CHKS/STH реєстраційний номер НОМЕР_4 , включаючи вантаж, - 39300 кг (14460+24840=39300), що не перевищувало нормативні параметри, встановлені п.22.5 розділу 22 ПДР , що знайшло відображення та підтвердження в товаротранспортній накладній, видаткових накладних на товар, зважувальної квитанції та свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів.

За змістом оскаржуваної постанови відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України (далі - Правил), а саме: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5.6% , що складає за змістом постанови - 5,68 тон.

Транспортний засіб MERCEDES -BENZ AXOR 1840 LS, ДНЗ AM5133CO зі спеціалізованим причепом реєстраційний номер НОМЕР_5 здійснював перевезення продукції, маси (маса брутто) якого не перевищувала допустимих норм (40 т), про що свідчить товарно-транспортна накладна № 000014294 від 19.11.2021 року, а саме: щебню фр.20-40 мм загальною вагою 24,84 т, яка за своїм змістом є сипучим вантажем та за своїми характеристиками є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодження її властивостей. У разі перевезення вантажу з порушенням, така інформація мала б бути зафіксована в накладній, однак вона відсутня, що свідчить про безпідставність винесення постанови. Якщо припуститися загальних математичних дій із зазначеними в оскаржуваній постанові цифрами, то виходить, що його транспортний засіб повинен був перевозити вантаж масою 101,43 тони, щоб можна було зафіксувати таке перевантаження, адже, якщо 101,43 тони *5,6% =5,68 тони, чого в принципі не може бути, оскільки таке навантаження на транспортний засіб несе загрозу для всієї конструкції транспортного засобу без можливості перевміщення, тому що не передбачає завантаження такої маси вантажу. З оскаржуваної постанови не ясно, з якої дозволеної маси проводився розрахунок. Проведення зважування у русі сипучого вантажу не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на строєну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, у силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію №02-84-08, яка не розповсюджується на транспорті засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі. Методика вимірювань транспортних засобів з сипучим вантажем автоматично у русі відсутня. Загальна маса транспортного засобу не перевищувала норму, визначену Правилами, про що свідчить інформація з вищевказаних реєстраційних документів на транспортний засіб, видаткових накладних та товарно-транспортної накладної.

Розмір перевищення навантаження визначений у відсотках, що вказаний у оскаржуваній постанові є незрозумілим та хибним. Процентне перевищення нормативного навантаження, зазначене в постанові не відповідає зазначеному розміру перевищення навантаження, визначеному в тонах. Постанова містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак не обгрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тоннах.

Оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, тобто не зрозуміло від яких показників маси відштовхувалася уповноважена особа під час винесення оскаржуваних постанов. Відсутня інформація про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаних в постанові транспортного засобу, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами. Натомість оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.

Всупереч вимогам Інструкції з оформлення уповноваженою посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021, який набрав чинності 01.10.2021, в оскаржуваній постанові не міститься наступна інформація: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі. Під час автоматичної фіксації адміністративного правопорушення не було визначено тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаних в постанові транспортного засобу, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.

Крім цього, при винесені оскаржуваної постанови відповідачем залишено поза увагою вимоги п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Із змісту постанови не вбачається можливим з`ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на строієні осі транспортного засобу.

У постанові в порушення Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затверджена Наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021 року, не зазначено як ідентифікуючі ознаки вимірювального технічного засобу. Відтак, у постановах не зазначено повної обов`язкової інформації про технічний засіб, в постанові міститься «посилання в мережі інтернет на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі», але при переході за електронною адресою вказаною в постановах здійснюється вхід до системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», відсутня постанова в електронній формі.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії ВМ №00001400 від 19.11.2021 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Вважає, що оскаржувана постанова є необгрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, ним не вчинялося.

Просив скасувати постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті серія ВМ №000011400 від 19.11.2021 року, стягнути на його користь з відповідача судові витрати.

Позивач позовні вимоги підтримав, подавши письмову заяву.

Представник відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що оскаржена постанова винесена з дотриманням вимог законодавства на підставі доказів, якими в автоматичному режимі було зафіксовано допущене позивачем порушення. В задоволенні позовних вимог про сив відмовити.

Дослідивши подані позивачем докази, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, Законом України «Про автомобільних транспорт».

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», положення про Державну службу України з безпеки на транспорті саме на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, зокрема з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Згідно ч.5ст. 14 Закону України "Про дорожній рух"від 30.06.1993 № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Положенням п. 1.10 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) визначено, що габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Відповідно до ст.132-1 ч.2 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

У пункті 22.5 ПДР України закріплено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування"(далі Порядок № 879).

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку № 879).

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку № 879).

У пунктах 12 та 13 Порядку № 879 зазначено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15-25 зазначеного Порядку.

Зокрема, в п. 18 цього Порядку вказано, що за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.

Згідно з п.1ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Поняття та види доказів в справі про адміністративне правопорушення визначено приписами статті 251 КУпАП,

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення визначено статтею 283 КУпАП, якою передбачено , що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, 19.11.2021 року о 9 год. 59 хв. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб MERCEDES -BENZ AXOR 1840 LS, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,6% (5,68 тон).

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 623).

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані повинні містити дані про засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

В оскаржуваній постанові не зазначено марки, моделі, державного номерного знаку, категорії транспортного засобу, а також типу транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі), тобто тих даних, на підставі яких становлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,6% (5,68 тон).

Зазначена постанова не містить посилань на жодні докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 ч.2 КУпАП.

Відповідно до 2.4-2 ПДР України у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Пунктом 25 Порядку №879 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

Отже, доказом того, що транспортний засіб позивача належить чи не належить до категорії великогабаритних, є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансбезпеки: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

За відсутності у постанові, що оскаржується, посилання на вищезазначені документи, відсутні підстави вважати, що спірний габаритно-ваговий контроль було здійснено, у тому числі здійснено із дотриманням відповідної процедури, оскільки акт, складання якого передбачено вказаною нормою, та який є належним доказом, що засвідчує перевищення допустимих габаритів, відсутній, то відповідачем не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідачем не надано доказів на спростування наданих позивачем доказів та підтвердження правомірності винесеної постанови.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.243-246,286 КАС України, Кодексом України про адміністративні правопорушення,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Постанову серія ВМ №00001400 від 19.11.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.132-1 ч.2 КУпАП скасувати.

Понесені ОСОБА_3 судові витрати в сумі 908 грн. відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони та учасники:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач Державної служби України з безпеки на транспорті, місце знаходження: м.Київ, проспект Перемоги, 14, ЄДРПОУ 39816845.

Суддя Волкова Н.Я.