Рішення № 10319553, 01.03.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2010Справа №2-27/589-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня",

м. Київ, вул.. М. Драгомирова, 4, оф. 122.

До відповідача - Фізичної особи - підприємця Михалевської Валентини Георгіївни, м. Сімферополь, вул.. Бела Куна, б. 35, кв. 90.

Про стягнення 1 801,99 грн.

Суддя Н.В.Воронцова

При секретарі Мірошниченко Н.О.

представники:

Від позивача – Закаблуковський С.В., дов. у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 17 від 10.07.2006р. у розмірі 1801,99 грн., з яких 1586,10 грн. – сума основного бору, 191,90 грн. – сума пені, 23,99 грн. – 3 % річних, також просить стягнути судові витрати.

Позивач позов підтримав та надав довідку вих.. №39 від 26.02.2010 р., відповідно до якої заборгованість у розмір 1586,10 грн. відповідачем не погашена.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином. Вимоги суду не виконав.

Повідомлення та кореспонденція надіслана на адресу відповідача до суду не повернулась, у зв’язку з чим суд для встановлення місцезнаходження відповідача вирішив за необхідне направити запити до адресного бюро та реєстратору.

Відповідно до відповідей на вказані запити відповідач знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул.. Бела Куна, б. 35, кв. 90.

Суд дійшов висновку, що не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянута за наявними у неї матеріалами, в порядку ст.. 75 ГПК України.

Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення позивача, суд

встановив:

10.07.2006 р. між позивачем по справі ( Постачальник ) з одного боку та відповідачем ( Покупець ) з іншого боку було укладено договір поставки № 17.

У відповідності до п. 1 вказаного договору Постачальник забовязався поставляти та передавати у власність покупця товари, а покупець забовязався отримати такі товари та здійснити їх оплату, на умовах та в строки, визначені цим договором.

Відповідно до глави 2 вказаного договору товари поставляються постачальником окремими партіями, асортимент, кількість, ціна та терміни поставки кожної партії товару погоджуються сторонами у попередній заявці та визначаються у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до глави 6 вказаного договору вартість товарів, які поставляються по даному договору визначається у прайс – листах постачальника та зазначається у відповідних накладних.

Загальна сума даного договору складає із суми усіх, поставлених по даному договору, партій товару.

Покупець забовязався здійснювати оплату за поставлений товар з відстрочокю з моменту поставки товару – 14 днів.

У виконання умов вищевказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар відповідно до наступних видаткових накладних: № СМ – 0013908 від 18.11.2008 р. на суму 588,96 грн. та № СМ - 0013907 від 18.11.2008 р. на суму 1270,14 грн. Тобто всього на суму 1859,10 грн.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак відповідач взятих на себе забовязань щодо сплати отриманого товару належним чином не виконав, сплативши тільки 273,00 грн. за отриманий товар.

Таким чином, за відповідачем значиться заборгованість по вищевказаним накладним у розмірі 1586,10 грн.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 8.2 вищевказаного договору у разі прострочення оплати поставленого товару. Покупець забовязується сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, за кожен день такого прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню по вищевказаним накладним за період з 03.12.2008 р. по 05.06.2009 р. у розмірі 191,90 грн.

Однак відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відлік позовної давності щодо стягнення пені розпочався 03.12.2008 р. і, таким чином, закінчився 03.12.2009 р.

Однак позивач надіслав вказану позовну заяву до суду 11.01.2010 р., про що свідчить штамп на конверті та вказаний позов був отриманий судом 14.01.2010 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ГС АР Крим.

Також необхідно зауважити на те, що відповідно до ч. 6 ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При таких обставинах, пеня повинна бути нарахована за період з 03.12.2008 р. по 03.06.2009 р.

З урахування всього вищевказаного, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 191,90 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, розмір 3% річних накладної № СМ – 0013908 від 18.11.2008 р. за період з 03.12.2008 р. по 05.06.2009 р. склав 8,91 грн.

Розмір 3% річних накладної № СМ - 0013907 від 18.11.2008 р. за період з 03.12.2008 р. по 05.06.2009 р. склав 15,08 грн.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст.. 84 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Михалевської Валентини Георгіївни, м. Сімферополь, вул.. Бела Куна, б. 35, кв. 90, ( р/р 2600600145939, ідентифікаційний код 1811319547 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ласуня", м. Київ, вул.. М. Драгомирова, 4, оф. 122, ( р/р 260000097037 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 32310083 ) заборгованість за основним боргом у розмірі 1586,10 грн., 23,99 грн. – 3 % річних, а також 91,14 грн. державного мита і 210,87 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені у розмірі 191,90 грн. у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.