Рішення № 10319478, 22.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2010Справа №2-17/6136-2009 За позовом Підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Динамо-Крим»

До відповідача ТОВ «Спеціалізоване управління 117»

про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 5721,64 грн., та пені в сумі 9195,37 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Мельникова А.Є., представник

Від відповідача - не з’явився

Сутність спору: Позивач згідно позову та уточнення до нього просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 5721,64 грн., та пеню в сумі 9195,37 грн., у зв’язку з порушенням відповідачем умов Договору оренди нежитлових приміщень від 04 лютого 2009 року № 15.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практиці розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.04р. по справі №2-17/896-2002).

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

При цьому необхідно відмітити, що судові засідання відбувались неодноразово, та рекомендована кореспонденція також спрямовувалась на другу відому адресу відповідача.

Указана рекомендована кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про її отримання адресатом.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.1 Договору № 15 оренди нежитлових приміщень у цьому Договорі сторони погодили умови, на яких Орендодавець (Підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Динамо-Крим») зобов’язується передати, а Орендар (ТОВ «Спеціалізоване управління 117») прийняти у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення (Об’єкт оренди).

Згідно п. 3.1 договору строк оренди розпочинається з дати приймання Орендарем Об’єкту оренди по відповідному акту, та складає 11 місяців.

Згідно Акту прийомки-передачі від 04 лютого 2009 року Підприємство об’єднання громадян «Динамо-Крим» передає, а ТОВ «Спеціалізоване управління 117» приймає приміщення для розміщення офісу, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Декабристів 21, 2-й поверх, загальною площею 31,3 кв.м.

Згідно п. 5.1 договору орендна плата нараховується за весь фактичний термін оренди, який починається з дати приймання Орендарем Об’єкта оренди та завершується датою повернення Об’єкта оренди Орендодавцю.

Згідно п. 5.2 договору сторони погодились, що за використання Об’єкта оренди Орендар сплачує Орендодавцю щомісячну орендну плату в розмірі: 60-00 гривень (з урахуванням ПДВ) за 1 (один) кв.м. 31,3 кв.м. приміщень Об’єкта оренди, що складає 1878 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ, за місяць.

Згідно п. 5.6 договору Орендар сплачує орендну плату не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця шляхом передплати за наступний розрахунковий місяць. Протягом десяти днів з моменту укладення цього Договору Орендар зобов’язується сплатити орендну плату за поточний місяць, а також передоплату за останній розрахунковий місяць за даним Договором. Орендна плата сплачується у тій формі, що взаємоприйнятна для обох Сторін та не заборонена при цьому чинним законодавством України.

Згідно п. 7.1 договору у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання Орендарем будь-якого грошового зобов’язання, що передбачене цим Договором, Орендар сплачує контрагенту пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день такого прострочення.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Відповідачем не представлено доказів сплати орендної плати.

Оскільки відповідні докази в обґрунтування заперечень відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Таким чином, сума заборгованості підлягає стягненню згідно розрахунку в сумі 5721,64 грн.

Пеня підлягає стягненню в сумі 425,34 грн.

Пунктом 7.1 договору передбачена пеня.

Згідно уточнення до позовної заяви від 19.01.2010 року позивач просить про стягнення пені в сумі 9195,37 грн., із розрахунку 1% від суми заборгованості.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім цього, згідно ч. 3 статті 551 ЦК України сума пені може бути зменшена.

Згідно Розшифровки розрахунку пені, наданої позивачем з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ, сума пені складає 425,34 грн.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає можливим стягнути вказану суму.

Таким чином, з врахуванням розрахунків та позовних вимог, стягненню підлягає заборгованість в сумі 5721,64 грн., та 425,34 грн. пені.

Якщо стягнута сума сплачується в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами чи в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 504 від 13 листопада 2009 року на суму 174,00 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 503 від 13 листопада 2009 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Необхідно також відмітити, що згідно заяви про зменшення позовних вимог позовні вимоги на час прийняття рішення складають 14 917,01 грн.

Таким чином, державне мито повинно бути сплачено позивачем (з врахуванням зменшення позовних вимог) на суму 149,17 грн. (тоді як воно сплачене позивачем на суму 174,00 грн. згідно платіжного доручення № 504 від 13 листопада 2009 року).

Таким чином, позивачу підлягають поверненню 24,83 грн. зайво сплаченого державного мита. (174-149,17=24,83 грн.).

Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення вказаних витрат із бюджету. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення вказаних витрат видається довідка.

Про це також вказується в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем пропорційно задоволеним позовним вимогам, та складають по державному миту у сумі 61,47 грн. (стягнута сума помножена на суму державного мита, яку позивач повинен сплатити та поділено на заявлену суму позову, а саме: (6146,98*149,17:14917,01=61,47 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 97,25 грн. (стягнута сума помножена на 236, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (6146,98*236:14917,01= 97,25 грн.)).

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 47, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління 117» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта Б. 5, р/р 26006047007701 у ВАТ «Сведбанк» м. Сімферополя, МФО 300164, ЗКПО 34700137) на користь Підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Динамо-Крим» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Декабристів 21, р/р 2600821477001 в Сімферопольській філії АБ «Київська Русь», МФО 384793, ЗКПО 31367909) заборгованість в сумі 5721,64 грн., та пеню в сумі 425,34 грн., судові витрати з державного мита в сумі 61,47 грн., та судові витрати по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 97,25 грн.

Видати наказ.

Повернути Підприємству об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Динамо-Крим» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Декабристів 21, р/р 2600821477001 в Сімферопольській філії АБ «Київська Русь», МФО 384793, ЗКПО 31367909) із Державного бюджету 24,83 грн. зайво сплаченого державного мита, сплаченого платіжним дорученням № 504 від 13 листопада 2009 року.

Видати довідку.

У стягненні 8770,03 грн. пені у позові відмовити.

Суддя ГС АР Крим В.І. Гайворонський

Рішення оформлене і підписане

у повному обсязі:

26.02.2010 року

Копію рішення направити за адресами:

- Підприємству об’єднання громадян « Динамо-Крим» ( 95034, м. Сімферополь,

вул. Декабристів, 21);

- ТОВ « Спеціалізоване управління 117»:

1.          (95000, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, буд. 5);

2.          (95034, м. Сімферополь, вул. Декабристів, 21);

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.