Ухвала суду № 10319430, 24.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

УХВАЛА

24.02.2010Справа №2-24/38-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" ( 95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 10а, ідентифікаційний код 36478964)

до відповідача - Виробничого комерційного підприємства "Трансшина" ( 95022, Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, пр. Перемоги, 211а, ідентифікаційний код 23204082)

про стягнення 20 190,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Сахно С.А. – представник, довіреність № б/н від 24.02.2009р., паспорт ЕС 367417 від 11.07.1997р.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Виробничого комерційного підприємства "Трансшина" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" суми сплачених за товар коштів у розмірі 20 190,00 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення зобов’язань відповідачем не здійснено поставку товару, на виконання чого позивачем було здійснено передплату Виробничому комерційному підприємству «Трансшина» за товар (шини) по рахунку-фактурі № ТР-000001411 від 07.10.2009р. в розмірі 20190 грн. відповідно до платіжного доручення №102 від 08.10.2009р.

Позивач відповідно до позовної заяви зазначає, що відповідачем не було зроблено жодної поставки на суму передплати, у зв’язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" було направлено відповідачеві претензію № 13/09 від 30.10.2009р. з вимогами про повернення отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" грошових коштів.

Відповідач, за ствердженням позивача, на претензію не відповів та гроші за сплачений товар не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим про стягнення суми заборгованості з Виробничого комерційного підприємства "Трансшина" у примусовому порядку.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України та розгляд справи було продовжено ухвалою Господарського суду АР Крим від 18 січня 2010 року.

З огляду на те що документи, що містяться у матеріалах справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Так, до матеріалів справи долучено відзив відповідача по справі, що надійшов до суду 03 лютого 2010 року та відповідно до якого Виробниче комерційне підприємство "Трансшина" зазначає, що відповідач готовий у добровільному порядку виконати взяті на себе зобов’язання.

У судовому засіданні 03 лютого 2010 року позивачем була надана заява про зміну підстав позову, відповідно до якої прохальна частина позовної заяви позивачем залишена незмінною. Нормативне обґрунтування же доповнено посиланням на статті 526,527,530 Цивільного кодексу України.

Зазначена заява була долучена судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03 лютого 2010 року оголошено перерву до 24 лютого 2010 року до 14 год. 10 хв.

24 лютого 2010 року судове засідання було продовжено.

24 лютого 2010 року до Господарського суду АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" надійшла заява відповідно до якої позивач відмовляється від позовних вимог про стягнення з відповідача 20 190,00 грн. на підставі здійснення останнім поставки шин на суму 20 190,00 грн.

На підтвердження поставки відповідачем товару позивач приклав до заяви видаткову накладну № ТР- 000000111 від 15.02.2010р., відповідно до якої вбачається дата здіснення поставки товару - 15.02.2010р., найменування поставленого товару - шини 300R508 та загальна вартість поставленого товару - 20 190,00 грн.

Відповідно до заяви позивач просить суд стягнути з Виробничого комерційного підприємства "Трансшина" витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також відповідно до заяви позивач просить розглянути справу за відсутністю свого представника, що суд вважає можливим.

У судовому засіданні 24 лютого 2010 року приймав участь представник Виробничого комерційного підприємства "Трансшина", який факт поставки шин позивачеві підтвердив.

Оцінивши обставини справи за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає позивачеві право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до частини 6 вказаної статті Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження по справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучаються до справи.

До прийняття відмови позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Суд встановив, що заява позивача про відмову від позову відповідає вимогам чинного господарського процесуального законодавства України.

Зокрема, Господарський суд звертає увагу на те, що заява про припинення провадження по справі підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент", який має повноваження підписувати документи такого роду, та скріплена печаткою підприємства.

Таким чином повноваження особи, що підписала заяву про припинення провадження по справі перевірені та встановлені судом.

Крім того, судом встановлено, що наслідки відмови від позову позивачеві відомі, що вбачається зі змісту його заяви.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" та встановивши, що відмова позивача від позову є безумовним його волевиявленням, яке не порушує законодавства, не суперечить інтересам держави та не порушує права обох сторін, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження по справі.

Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, оскільки зобов’язання відповідачем були виконані після подачі позовної заяви та саме цей факт став підставою для відмови позивача від позову..

Так, поставка товару Виробничим комерційним підприємством "Трансшина" була здійснена позивачеві 15 лютого 2010 року, тоді як позовна заява отримана судом поштою 03 грудня 2009 року відповідно до поштового штампу на конверті, у якому заява надійшла до Господарського суду АР Крим.

Таким чином, суд доходить висновку, що судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись статтями 49, 78, 80 п. 4 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" від позову.

2.          Припинити провадження по справі №2-24/38-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" до відповідача - Виробничого комерційного підприємства "Трансшина" про стягнення 20 190,00 грн.

3.          Стягнути з Виробничого комерційного підприємства "Трансшина" ( 95022, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 211а, ідентифікаційний код 23204082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Цемент" ( 95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 10а, ідентифікаційний код 36478964) 212,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ.

Ухвалу направити сторонам замовленою кореспонденцією на адресу сторін.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.