Рішення № 10319410, 22.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2010Справа №2-29/130-2010 За позовом – Прокурора АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21) в інтересах держави в особі Фонду майна АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17).

До відповідачів:

1. Підприємства Трест «Кримспецагробуд-2» (95000, м. Сімферополь, вул.. Трубаченка, 23).

2. Фізичної особи - підприємця Демерджи Арсена Рустемовича (95005, м. Сімферополь, вул.. Бітакська, 11).

За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Республіканський комітет АР Крим у справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян (95005, м. Сімферополь, вул. Кірова, 13).

Про визнання договору оренди майна недійсним.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Хабібуліна Л. О., довіреність №128-Д від 21.12.200р., представник.

Від відповідачів – 1. Мустафаєв Є. І., довіреність №221 від 26.10.2009р., представник.

2. не з’явився.

Третя особа – не з’явилася.

Прокурор – Сокол О. В., посвідчення №08089.

Суть спору: Прокурор АР Крим в інтересах держави в особі Фонду майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів - Підприємства Трест «Кримспецагробуд-2» та Фізичної особи - підприємця Демерджи Арсена Рустемовича про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.03.2009р. укладений між Підприємством Трест «Кримспецагробуд-2» та Фізичною особою - підприємцем Демерджи Арсеном Рустемовичем.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.01.2010р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Республіканський комітет АР Крим у справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян.

Позивні вимоги мотивовані тим, що спірний договір не відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент його укладення та не містить у собі суттєвих умов передбачених ст. 15 Закону України „Про оренду землі”.

Відповідач – Підприємство Трест «Кримспецагробуд-2», у відзиві на позов посилається на те, що на момент укладення спірного договору оренди, поставою Верховної ради АР Крим від 17.06.2009р. за №1292-5/09 про внесення змін до постанови ВР АР Крим від 19.11.1998р. «Про Методику розрахунку, розприділення і порядку використання плати за оренду майна, яке належить АР Крим», не існувало, а тому на час укладення договору, осатаній не суперечив нормам законодавства, також вважає що спірний договір не має суттєвих розбіжностей із типовим договором оренди затвердженого Фондом державного майна України, та посилається на те, що договір оренди не обов’язково повинен відповідати типовому договору. Крім того, зазначив що жодних претензій від Фонду майна АР Крим, на протязі дії спірного договору, на адресу Підприємства Трест «Кримспецагробуд-2» не надходило та наданий час спірний договір оренди 31.12.2009р. втратив свою дію, про що свідчить акт прийому – передачі нерухомого майна.

Відповідач – Фізична особа – підприємець Демерджи Арсен Рустемович у відзиві на позов посилається на те, що погоджувати укладення спірного договору з Фондом майна АР Крим не було необхідним, так як площа орендних приміщень, які знаходяться за адресою м. Сімферополь, вул. Трубваченко, 23-А, не перевищує 200 кв.м.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, письмових пояснень суду щодо спору не представила.

Слід зазначити, в судовому засіданні, яке відбулося 15.02.2010р. судом в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва в проведенні судового зсідання, адже прокурор та позивач заявили усне клопотання про оголошення перерви в проведенні судового засідання, для з’ясування обставин, щодо відсутності предмета спору, адже спірний договір втратив свою дію 31.12.2009р.

В продовженому судовому засіданні, жодних заяв чи клопотань від прокурора та позивача відносно відсутності предмета спору у справі, не надійшло, а навпаки останній наполягали на задоволенні позовних вимог.

Також, слід зазначити, що строк розгляду справи продовжувався в порядку ст.. 69 ГПК України за клопотанням сторін та розгляд справи відкладався на підставі ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2009 року між Підприємством Трест «Кримспецагробуд-2» (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Демерджи Арсеном Рустемович (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, яке належить АР Крим (а. с. 8, далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає належне АР Крим, яке числиться на його балансі на праві повного господарського відання і управління майном, яке знаходиться в сфері управління Республіканського комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян, нерухоме майно: склади виробничої бази загальною площею 190 кв. м. та 140 кв.м. допоміжної території, під станцію мийки і технічного обслуговування автомобілів, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 23-А.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір оренди діє з 01.03.2009р. по 31.12.2009р.

Згідно акту приймання – передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 23-А орендоване майно було передано Орендарю (а.с. 95).

01 березня 2009р. між Підприємством Трест «Кримспецагробуд-2» (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Демерджи Арсеном Рустемович (орендар) було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди від 01.03.2009р, зокрема 2.1 якого встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, яке належить АР Крим, затвердженої ВР АР Крим. Орендна плата за базовий місяць оренди складає 1425, 00 грн.

Вивчивши положення спірного договору, суд прийшов до висновку, що він дійсно не відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент його укладення та законодавству, що діє на момент розгляду даної справи, що підтверджується наступним.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (яка діяла на момент укладення договору) орендодавцями є підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передав орендарю склади виробничої бази загальною площею 190 кв. м. та 140 кв.м. допоміжної території, що в своїй сукупності перевищує 200 кв. м (330 кв.м.) на одне підприємство.

Вказана норма допускає укладення договору оренди державного та комунального майна й вище 200 кв.м., але з дозволу органів, зазначених в ч.1,2 ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно зі ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (в редакції яка є чинною з 28.02.2009р.), орендодавцями є:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю;

Органи, уповноважені ВР АРК та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

Підприємства – щодо окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого), а з дозволу органів, зазначених в абзацах 2 та 3 цієї статті – також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.

Також відповідно до п.4.45 Положення про Фонд майна АРК, затвердженого Постановою Уряду АРК від 02.11.1995р. №325 і погодженого з ВР АРК 02.11.1995р., Фондом державного майна України 18.10.1995р., Фонд надає державним підприємствам і організаціям дозвіл виступати орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться у них на балансі, цілісних майнових комплексів підприємств і організацій, їх структурних підрозділів, нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств, створених в процесі приватизації, що визначається як державне майно і майно, що належить АРК.

Відповідно до п. 1. Статуту Підприємства Трест «Кримспецагробуд-2», останнє створено Республіканським комітетом АР Крим у справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян, наказ №1221 від 03.12.199р. та у відповідності до постанови Ради міністрів АР Крим №266 від 13.07.1999р. «Про управління майном».

Проте як вбачається з матеріалів справи дозвіл позивачу (Орендодавцю) на передачу вищевказаного нерухомого майна в оренду Фондом майна АРК не надавався, наведене також спростовує доводи відповідачів про те, що на момент укладення договору, останній не суперечив нормам законодавства, щодо необхідності отримання дозволу Фонду майна АР Крим при здачі в оренду приміщень більше 200 кв.м.

Крім того, згідно п.3.2 Методики розрахунку, розподілення і порядку використання плати за оренду майна, що належить АРК, затвердженої постановою ВР АРК від 19.11.1998р. №274-2/98 зі змінами та доповненнями (що діяла на момент укладення договору), у разі коли орендодавцем нерухомого майна, що належить АРК, виступає підприємство, договір оренди та розмір орендної плати погоджується із Фондом майна АРК.

Однак, розрахунок орендної плати до спірного договору оренди також не погоджено з Фондом майна АРК.

Відповідно до ст.. 11 Закону України від 10.04.1992р., № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Закон України від 12.07.2001р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до п. 2 абз. 5 ст.. 7 зазначеного Закону проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

Згідно до п. 3 ст. 13 Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Однак, в порушення наведених норм Підприємство Трест «Кримспецагробуд-2» не проводило оцінку об’єкту оренди та не представило до Фонду майна АР Крим звіт про належне оцінювання майна переданого в оренду на рецензування.

Відповідно до ст.. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Крім того, ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачені істотні умови договору оренди, а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Проте спірний договір оренди не містить перелічених істотних вимог та не відповідає типовому договору оренди майна.

Частина 1 ст.203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 3 статті 215 ЦК України встановлює, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п.3.2. Роз’яснень Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” N 02-5/111 від 12.03.1999р., за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення.

Викладені вище обставини свідчать про те, що спірний договір, суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним з моменту укладення.

Слід також зазначити, що згідно п. 6.1. договору останній діє з 01.03.2009р. по 31.12.2009р. та в матеріалах справи існує акт прийому – передачі від 31.12.2009р. нежилих приміщень.

Згідно п. 6.3 спірного договору дія договору припиняється зокрема у випадках: спливу строку дії договору при існуванні заяви однієї із сторін про припинення дії договору.

Відповідно до наведеного пункту договору, останній передбачає дві дії які припиняють його дію, однак відповідачами не надано суду заяви однієї із сторін договору про його припинення.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи міститься акт – прийому передачі нежитлового приміщення від 31.12.2009р., згідно якого фізична – особа підприємець Демерджи Арсена Рустемовича передав Підприємство Трест «Кримспецагробуд-2» нежитлове прощення.

Однак, враховуючи вищевикладені обставини справи, які свідчать про те, що на момент укладення спірного договору відповідачі допустили порушення норм діючого законодавства при його укладенні, та посилання відповідачів на те, що спірний договір припинив свою дію, не є перешкодою для суду визнати договір оренди недійсним, так як в силу ст.. 236 ЦК України договір визнається судом недійсним з моменту його укладення.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За правилами ст.49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 01.03.2009р., укладений між Підприємством Трест «Кримспецагробуд-2» (95000, м. Сімферополь, вул.. Трубаченка, 23, код ЄДРПО України 01195492) та Фізичною особою - підприємцем Демерджи Арсеном Рустемовичем (95005, м. Сімферополь, вул.. Бітакська, 11, ідентифікаційний номер 3009509193).

3.          Стягнути з Підприємства Трест «Кримспецагробуд-2» (95000, м. Сімферополь, вул.. Трубаченка, 23, код ЄДРПО України 01195492) в дохід Державного бюджету України (п/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 42,50 державного мита.

4.          Стягнути з Підприємства Трест «Кримспецагробуд-2» (95000, м. Сімферополь, вул.. Трубаченка, 23, код ЄДРПО України 01195492) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (п/рахунок 31218259700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 22050000, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 118,00 грн.

5.          Стягнути з Фізичної особи - підприємця Демерджи Арсена Рустемовича (95005, м. Сімферополь, вул.. Бітакська, 11, ідентифікаційний номер 3009509193) в дохід Державного бюджету України (п/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 42,50 державного мита.

6.          Стягнути з Фізичної особи - підприємця Демерджи Арсена Рустемовича (95005, м. Сімферополь, вул.. Бітакська, 11, ідентифікаційний номер 3009509193) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (п/рахунок 31218259700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 22050000, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 118,00 грн.

7.          Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.