Рішення № 10319383, 16.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2010Справа №2-18/341-2009 За позовом – Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу» (96052, Красноперекопський район, с. Іллінка, вул. Конституції, 4).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» (95017, м. Сімферополь вул. Воровського, 3 кв. 9)

Про стягнення 561411,12 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Коба Н.В. – представник, дов. від 24.12.2009 року, Шавшин С.О. – представник, дов. від 15.02.2010 року.

Від відповідача – не з’явився.

З участю експерта – Барабанової В.І., посвідчення № 2

СУТЬ СПОРУ: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу» - позивач - звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» - відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача частину авансового платежу у розмірі 363602,00 грн., неустойку у розмірі 73522,93 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 837, 875, 881, 882 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 29.08.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 36-08 на виконання свайних робіт на зернотоку під елеватор. У виконання умов даного договору позивач перерахував відповідачу авансовий платіж у розмірі 50% у сумі 577476,00 грн. Як пояснює позивач, відповідач виконав частину робіт, проте з грубим порушенням технології виробництва, у зв’язку із чим позивач пред’явив відповідачу Акт зауважень від підпису якого відповідач відмовився. Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» не усунуло порушення, які були виявлені на підставі висновків, зроблених ТОВ «Крим Реал Естет Інжінірінг».

11.11.2008 року позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду № 2, якою розірвав договір № 36-08 від 29.08.2008 року.

Не усунення відповідачем недоліків своєї роботи та відмова від повернення частини авансового платежу стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.02.2009 року суд відмовив у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточний рахунок ТОВ «Мєгаліт-Крим» ЗКПО 34211820, ІПН 34211820, поточний рахунок 26004145831800 в АКИБ «УкрСіббанк» м. Сімферополь, МФО 351005 та накладення арешту на майно ТОВ «Мєгаліт-Крим» - бурову установку «Bauer-BG-7», яка у дійсний час знаходиться за адресою: Красноперекопський район, с. Воронцовка, вул. Коробчука, 2-а.

10.03.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму авансу, що підлягає поверненню у розмірі 427368,52 грн., пеню у розмірі 18547,40 грн. та суму штрафу у розмірі 115495,20 грн., а всього 561411,12 грн.

Суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог до свого розгляду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.04.2009 року судом, з власної ініціативи, була призначена по справі судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницька Лабораторія судової експертизи», у зв’язку з чим провадження у справі було зупинено.

04.02.2010 року на адресу суду надійшли копії матеріалів дійсної справи з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 128 від 24.01.2010 року.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.02.2010 року суд поновив провадження у справі.

16.02.2010 року у судове засідання з’явився експерт Барабанова В.І. та надав пояснення щодо результатів проведеної судової експертизи.

16.02.2010 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням представника у відпустці.

Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання у зв’язку із тим, що неможливість явки у судове засідання одного представника, не позбавляє відповідача права забезпечити явку у судове засідання іншого представника.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, експерта, суд -

В С Т А Н О В И В:

29.08.2008 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» укладено договір № 36-08.

Відповідно до пункту 1.1 договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» (підрядник) бере на себе зобов’язання за дорученням Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу» (замовник) своїми силами і коштами виконати свайні роботи по об’єкту: «Комплекс по збереженню зернових культур на території існуючого зерно току у с. Воронцовка, Красноперекопського району АР Крим», а замовник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик для здійснення робіт, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти виконані підрядником роботи та повністю оплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 4.1 договору договірна вартість робіт, доручених відповідачу, складає 1154952,00 грн.

На виконання п.3.1.1 та п. 4.2 договору позивач виплатив передоплату на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 577476,00 грн., що складає 50% вартості робіт та підтверджується платіжним дорученням № 2162 від 02.09.2008 ороку (а.с. 15 т. 1)

Згідно з п.2.2 договору підрядник виконує роботи, передбачені даним договором підряду, протягом 120 робочих діб.

Відповідно до пункту 2.2 договору, початок перебігу строку виконання робіт вказані у додатках, які є невід’ємною частиною даного договору.

Додатком з графіком здавання етапів (робіт) по облаштуванню сваї, були визначені строки здавання підрядником чотирьох етапів робіт.

Перший етап робіт полягав в облаштуванні сваї під дві ємкості для збереження зерна. Началом першого етапу було надання майданчику під виконання робіт.

Судом встановлено, що підрядник приступив до виконання першого етапу 03.09.2008 року. Здавання робіт по першому етапу повинна була відбутися 01.10.2008 року.

У зв’язку з порушенням відповідачем графіку здавання підрядних робіт, а також порушенням технології і норм по встановленню свай, 02.10.2008 року позивач направив відповідачу лист-повідомлення № 611 від 02.10.2008 року про зупинення робіт до 07.10.2008 року для прийняття рішення щодо якості робіт, дотримання строків виконання і відповідності технологічного процесу.

Факт отримання такого листа-повідомлення підтверджується підписом заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» Тимошенко Д.С. на самому повідомленні (а.с. 22 Т. 1).

У наступному, 09.10.2008 року позивач уклав з ТОВ «Крим Естейт Інжинірінг» договір про надання консультативних послуг відносно питання «Облаштування фундаментів під будівництво зерно току під елеватор».

ТОВ «Крим Естейт Інжинірінг» виявило грубе порушення технологій виробництва робіт підрядником, що викладено у листі від 15.10.2008 року № 10.

Згідно з пунктом 3.2.2 договору, у разі наявності зауважень до підрядника по виконаним роботам, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок.

У виконання пункту 3.2.2 договору, позивач 15.10.2008 року направив на адресу відповідача Акт зауважень, проте відповідач від підписання такого Акту відмовився. Також відповідач відмовився від підписання Акту про порушення строків виконання робіт від 03.11.2008 року.

Згідно п.9.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Як вбачається із п.9.4 договору дострокове розірвання договору може мати місце за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Пунктом 3.2.3 договору передбачено, що замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір.

У даний час позивач вже втратив інтерес до даного договору підряду в зв’язку з не виконанням саме відповідачем як підрядником своїх договірних зобов’язань, у зв’язку із чим 17.11.2008 року позивач супровідним листом №717 направив на адресу відповідача 2 екземпляри угоди про розірвання договору № 36-08 від 29.08.2008 року.

Що стосується діючого законодавства України, то згідно п.2 ст. 849 Цивільного Кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частина 3 ст. 651 ЦК України передбачає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оскільки відмова від договору підряду у названому випадку встановлена законом, то договір вважається розірваним, якщо замовник заявив таку відмову і зобов’язання за таким договором припиняються ст.ст. 651, 653 Цивільного Кодексу України.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як свідчать матеріали даної справи, дійсно відповідач своєчасно не виконував прийняті на себе підрядні зобов’язання, доказів виконання таких робіт у повному обсязі суду так і не надав.

Крім того, матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач дійсно звернувся до відповідача з повідомленням про те, що він (позивач) відмовляється від договору підряду.

Оскільки відмова від такого договору підряду напряму встановлена законом, а саме п.2 ст.849 Цивільного Кодексу України, то суд вважає, що даний договір підряду від 29.08.2008 року є розірваним саме з 17.11.2008 року.

Звертаючись з позовом до суду (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), позивач зазначає, що оскільки авансовий платіж склав 577476,00 грн., а витрати відповідача на матеріали склали 150107,48 грн., то з відповідача підлягає стягненню частина авансу у сумі 427368,52 грн.

Пунктом 3.2.3 договору передбачено, що замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір і оплатити фактично виконані роботи на момент розірвання договору.

У цілях правильного та усестороннього розгляду справи, суд з власної ініціативи призначив по справі судову будівельно-технічну експертизу. На розгляд експерта були поставлені наступні питання:

1). Чи відповідають виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» підрядні роботи на підставі договору № 36-08 від 29.08.2008 року на виконання свайних робіт по об’єкту «Комплекс по збереженню зернових культур на території існуючого зернотоку у с. Воронцовка Красноперекопського району АР Крим» проекту і вимогам будівельних норм і правил (БНіП), а саме:

- БНіП 2.02.83-85 «Свайні фундаменти»;

- БНіП 2.02.01-83 «Основаніє будівель і споруд»;

- ДБН А 3.1-7-96 «Виробництво бетонних і залізобетонних виробів, укладка і уплотнення бетонної суміші»;

- БНіП 3.03.01-87 і ГОСТ 10922-90 «Сварка (в’язка)»?

Якщо не відповідають, то які є відступи від вимог БНіП та проекту?

2). Яка фактична (дійсна) вартість підрядних робіт, які фактично виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» на підставі договору № 36-08 від 29.08.2008 року?

3). Яка фактична (дійсна) вартість затрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» за фактично використані матеріали, які були використані Товариством з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» при фактичному виконанні договору № 36-08 від 29.08.2008 року?

Висновком № 128 е від 24.01.2010 року будівельно-технічної експертизи встановлено, що при виконанні Товариством з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» підрядних робіт допущені відхилення від БНіП і проекту. Фактична (дійсна) вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» за фактично використані матеріали, які були використані відповідачем при фактичному виконанні договору № 36-08 від 29.08.2008 року, складає 213834,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виконуючи приписи частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, суд дослідив експертний висновок та приймає його як належний та допустимий доказ у дійсній справі.

Таким чином, поверненню позивачу підлягає сума у розмірі 363642,00 грн. (577475,00 – 213834,00).

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача передплати підлягає задоволенню лише у сумі 363642,00 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у сумі 115495,20 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Поняття штрафу передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.

Згідно з пунктом 6.3 договору, якщо строк невиконання робіт по договору перевищує 15 календарних днів от встановлених строків з вини підрядника, останній сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми договору.

Експертним висновком від 24.01.2010 року № 128 е встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» допущені наступні відхилення від БНіП і проекту, а саме:

1.          «Шаг распределительной арматуры в каркасах свай не соответствует проектному, подрядчиком изготовлены арматурные каркасы с шагом распределительной арматуры 200 мм и более, тогда как по проекту шаг распределительной арматуры 150 мм, допустимые отклонения согласно СНиП 3.0301-87 составляет до 10 мм; 2.          Подрядчик изготовил арматурные каркасы с использованием вязальной проволоки, тогда как по проекту предусмотрено изготовление каркасов при помощи контактной сварки;

3.          Направляющие скобы приварены вне соответствие с ГОСТ 10922-90 и СНиП 3.03 01-87, что ведет к ослаблению поперечного сечения рабочей арматуры Подрядчик не выполнил изгибы рабочей арматуры свай, предусмотренные проектом, что приводит к невозможности анкеровки ростверка со сваей.

4.          Откачивание грунтовых вод из обсадной трубы не выполняется, что при бетонировании приводит к расслаиванию бетонной смеси, повышению содержания воды в смеси, что влечет за собой снижение прочности бетона;

5.          Укладка бетонной смеси не соответствует требованиям ДБН А.3.1-7-96 «Производство бетонных и железобетонных изделий», укладка бетонной смеси должна производится послойно, слоями не превышающими рабочую часть булавы вибратора;

6.          Уплотнение бетонной смеси производится с нарушением требований ДБН А.3.1-7-96 «Производство бетонных и железобетонных изделий»;

Тобто експертом встановлене неякісне виконання відповідачем підрядних робіт за договором № 36-08 від 29.08.2008 року.

Оскільки роботи, виконанні відповідачем, є неякісними, то суд приходить до висновку, що фактично такі роботи є невиконані.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 115495,20 грн. (1154952,00Х10%).

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 18547,40 грн., суд зауважує наступне:

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

П. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює пресікательний строк нарахування пені в шість місяців.

Відповідно до пункту 6.4 договору, у разі несвоєчасного виконання робіт, підряднику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочення.

Поняття «пені» існує до тих пір, поки існує договір. Судом встановлено, що договір № 36-08 від 29.08.2008 року розірваний 17.11.2008 року.

Тобто за розрахунками суду пеня підлягає стягненню за період з 11.11.2008 року по 16.11.2008 року та складає 1686,06 грн.

Суд звертає увагу, що у своєму уточненому розрахунку пені позивач виходив із суми 427368,52 грн., у той час як мав право розраховувати із суми договору – 1154952,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: щодо стягнення передплати у сумі 363642,00 грн., штрафу у сумі 115495,20 грн. та пені у сумі 1686,06 грн. У іншій частині позову суд відмовляє у зв’язку з відсутністю правових підстав.

Судові витрати, у тому числі витрати за проведення судової експертизи, суд відносить на стороні пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені судом за згодою позивача у судовому засіданні 16.02.2010 року.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 22.02.2010 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» (95017, м. Сімферополь вул. Воровського, 3 кв. 9, код ЄДРПОУ 34211820) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу» (96052, Красноперекопський район, с. Іллінка, вул. Конституції, 4; код ЄДРПОУ 30840377) передплату у сумі 363642,00 грн., штраф у сумі 115495,20 грн., пеню у сумі 1686,06 грн., державне мито у розмірі 4808,23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 202,12 грн. та витрати за проведення судової експертизи у сумі 2997,59 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У інший частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.