Рішення № 10319363, 18.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

18.02.2010Справа №2-2/5391-2009 за позовом Приватного підприємства "Грандекс-Юр" (юридична адреса: 95038, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська, 83, кв.2; фактична адреса: 95051, м. Сімферополь, вул.. Гоголя, 47)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсклосервіс" (юридичні адреси: 95011, м. Сімферополь, вул.. Караїмська, 13; 95006, м. Сімферополь, пр.. Кірова/вул. Леніна, 29/1, фактична адреса: 95000, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 6; м. Сімферополь, вул.М.Жукова, буд. 3, кв. 94)

про стягнення 16 620,84 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Чуйко О.В. - предст, довіреність у справі

Від відповідача : не з’явився.

Суть спору:

Позивач - Приватне підприємство "Грандекс-Юр" звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсклосервіс" про стягнення заборгованості за договором №09/01 від 09.01.2008р. з врахуванням індексу інфляції у сумі 14118грн75коп, пені за несвоєчасну оплату наданих послуг у сумі 2220грн.49коп., 3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 281грн60коп., всього 16 620,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №09/01 від 09.01.2008 р. про надання юридичних послуг, відповідно до якого позивач бере на себе зобов’язання представляти інтереси відповідача в суді. За виконану позивачем роботу відповідач зобов’язався здійснити оплату на протязі 3-х днів після набрання рішення Господарського суду Полтавської області законної сили. Проте, відповідач не виконав умови договору, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

29.10.2009 р. до ГС АР Крим від позивача надійшла заява про витребування доказів, а саме, копію рішення ГС Полтавської області від 21.10.2008 р. по справі №5/331 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсклосервіс" до ЗАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод» про стягнення 141863,00грн. з відміткою про набрання рішення законної сили, а також, копію наказу, який видано на виконання вказаного рішення.

20 листопада 2009 року до суду з господарського суду Полтавської області надійшов лист №15/331 від 17.11.2009р у якому зазначено, що рішення ГС Полтавської області від 21.10.2008р по справі № 5/331 за позовом ТОВ «Кримсклосервіс» до ЗАТ «Кеременчуцкий лікеро – горілчаний завод» про стягнення 141863,00грн набрало законної сили.

16 лютого 2010 року судове засідання відбулося за участю представника позивача Чуйко О.В. - довіреність у справі, представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи, у тому числі відзив на позовну заяву, не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ст..901, 903 ЦК України).

Між Приватним підприємством "Грандекс-Юр", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсклосервіс", як замовником, було укладено договір №09/01 від 09.01.2008р щодо надання юридичних послуг, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання здійснювати представництво інтересів замовника в суді у справі за позовом ТОВ «Кримсклосервіс» до ЗАТ «Кременчуцький лікеро – горілчаний завод» про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та пені.

За роботу, виконану виконавцем, замовник здійснює оплату у сумі 12550,00грн в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х днів після вступу в законну силу рішення суду у справі (п.4.1, 4.3 договору).

Судом встановлено, що Господарським судом Полтавської області 21.10.2008р винесено рішення по справі №5/331 за позовом ТОВ «Кримсклосервіс» до ЗАТ «Кеременчуцкий лікеро – горілчаний завод», відповідно до якого позов задоволено з урахуванням уточнення позивачем розміру позовних вимог та з ЗАТ «Кеременчуцкий лікеро – горілчаний завод» на користь ТОВ «Кримсклосервіс» стягнено 137269,00грн основного боргу з урахуванням інфляційних та пені.

Також судом встановлено, що рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2008р по справі №5/331 набрало законної сили 03.11.2008р.

Вказані обставини підтверджується матеріалами справи, у тому числі листом ГС Полтавської області №15/331 від 17.11.2009р.

З копії вказаного рішення, яке було надіслано Господарським судом Полтавської області з супровідним листом №15/331 від 17.11.2009р убачається, що інтереси ТОВ «Кримсклосервіс» представляла Чуйко О.Д., отже, суд дійшов до висновку, що позивачем були виконані умови договору №09/01 від 09.01.2008р щодо надання юридичних послуг.

Тоді як, ТОВ «Кримсклосервіс» у порушення умов договору №09/01 від 09.01.2008р щодо надання юридичних послуг, а також вимог діючого законодавства, зобов’язання по оплаті отриманих послуг не виконав, надані йому позивачем послуги не оплатив, в результаті чого на момент розгляду спору за відповідачем склалася заборгованість у сумі 12550,00грн, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 12550,00грн. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 12550,00грн. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 2220грн.49коп пені, але вказані вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Тоді як сторони не передбачили у договорі від №09/01 від 09.01.2008р щодо надання юридичних послуг відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за несвоєчасну оплату наданих послуг.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 275грн42коп та інфляційних у сумі 1 568грн75коп за період з 07.11.2008р по 01.8.2009р, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги у частині стягнення 6грн18коп річних за період з 1 по 6 листопада 2008 року задоволенню не підлягають у зв’язку необґрунтованістю нарахування, оскільки, як вже зазначалося, рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2008р по справі №5/331 набрало законної сили 03.11.2008р, а остаточний розрахунок, відповідно до п.4.3 договору, здійснюється протягом 3-х днів після вступу в законну силу рішення суду у справі.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України віднести на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні була оголошена перерва на 18.02.2010р. для підготовки рішення.

Рішення оголошено 18.02.2010р.

Керуючись ст.ст. 49,75,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсклосервіс" (юридичні адреси: 95011, м. Сімферополь, вул.. Караїмська, 13; 95006, м. Сімферополь, пр.. Кірова/вул. Леніна, 29/1, фактична адреса: 95000, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 6; м. Сімферополь, вул.М.Жукова, буд. 3, кв. 94, р/р 26008301324500 в філії «КЦО ПИБ» м.Сімферополя, МФО 324430, ЗКПО 32673149, ІНН 326731401290, св-во №00958150) на користь Приватного підприємства "Грандекс-Юр" (юридична адреса: 95038, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська, 83, кв.2; фактична адреса: 95051, м. Сімферополь, вул.. Гоголя, 47, р/р 26001168303 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Київ, МФО 380805, ЗКПО 34523475, ІНН 34523475) 12550,00грн. боргу, 275грн42коп річних, 1568грн75коп інфляційних, 143грн94коп державного мита, 204грн38коп витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          У частині стягнення 2220грн.49коп пені та 6грн18коп річних відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.