Рішення № 10319346, 15.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

15.02.2010Справа №2-27/175-2010 За позовом - Приватної фірми "Континент", м. Херсон, пер. 200 лет Херсона, буд. 22, к. 62

До відповідача - Закритого акціонерного товариства Агрофірми "Ескоріал", АР Крим, Сакський район, с.Суворовське, вул.. Степна, буд. 14, кв. 13

Про стягнення 140 419,92 грн.

Суддя Н.В.Воронцова При секретарі Мірошниченко Н.О. представники: Від позивача – Ломброзо, дор. у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 140419,92 грн., також просить стягнути судові витрати.

Також позивач у вказаній позовній заяві просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно відповідача у розмірі позовних вимог.

Судом ухвалою від 21.12.2009 р. вказане клопотання позивача про забезпечення позову було залишено без задоволення, оскільки позивачем не надано достатньо обґрунтованого припущення щодо того, що невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення з дійсного спору по суті.

Позивач надав докази направлення на адресу відповідача акту звірки.

Однак на день судового засідання відповідач не повернув підписаний акт звірки.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та представив довідку від 15.02.2010 р. №15/1, відповідно до якої розмір заборгованості відповідача складає 140419,92 грн. та він не погашений відповідачем.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином. Вимоги суду не виконав.

Суд дійшов висновку, що не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянути за наявними у неї матеріалами, відповідно до ст.. 75 ГПК України.

Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.. ст.. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

01.11.2008 р. між відповідачем по справі ( Покупець ) і позивачем ( Продавець ) було укладено договір б/н купівлі - продажу.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець забовязався передати належний його товар у власність Покупцю, а Покупець забовязується прийняти товар і сплатити за нього на умовах, визначених даним договором.

Під товаром розуміється пшениця у кількості 52 тони.

Відповідно до глави 3 вказаного договору продавець забовязався передати товар покупцю у повному обсязі на протязі 2 – х днів з моменту укладення договору на умовах франко – склад Продавця.

Переход права власності відбувається в момент передачі товару і оплати, що оформлюється витратною накладною/актом приймання – передачі.

Відповідно до глави 4 вказного договору ціна за одиницю товару 1125,00 грн. Загальна сума товару за даним договором складає 58500,00 грн.

Покупець забовязався сплатити товар до 28.11.2008 р.

У виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар у кількості 51,040 тони на суму 57420 грн., що підтверджується витратною накладною №РН – 000084 к, податковою накладною №84 від 03.11.2008 р. і довіреністю від 03.11.2008 р. №НББ 114893.

Також позивачем у відношенні відповідача було виписано рахунок - фактуру №СФ – 000084к від 03.11.2008 р. на суму 57420,00 грн.

Однак відповідач отриманий товар не сплатив, на заявлені претензії не відреагував.

Також 03.11.2008 р. між відповідачем по справі ( Покупець ) і позивачем ( Продавець ) було укладено договір б/н купівлі - продажу.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець забовязався передати належний його товар у власність Покупцю, а Покупець забовязується прийняти товар і сплатити за нього на умовах, визначених даним договором.

Під товаром розуміється пшениця у кількості 74 тони.

Відповідно до глави 3 вказаного договору продавець забовязався передати товар покупцю у повному обсязі на протязі 2 – х днів з моменту укладення договору на умовах франко – склад Продавця.

Переход права власності відбувається в момент передачі товару і оплати, що оформлюється витратною накладною/актом приймання – передачі.

Відповідно до глави 4 вказного договору ціна за одиницю товару 1130,00 грн. Загальна сума товару за даним договором складає 83620,00 грн.

Покупець забовязався сплатити товар до 07.11.2008 р.

У виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар у кількості 73,451 тони на суму 82999,92 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН – 0000083, податковою накладною №83 від 03.11.2008 р. і довіреністю від 03.11.2008 р. №НББ 114893.

Також позивачем у відношенні відповідача було виписано рахунок - фактуру №СФ – 0000083 від 03.11.2008 р. на суму 82999,92 грн.

Однак відповідач отриманий товар не сплатив, на заявлені претензії не відреагував.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства Агрофірми "Ескоріал", АР Крим, Сакський район, с.Суворовське, вул.. Степна, буд. 14, кв. 13, ( р/р 26000035850202 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 25145716 ) на користь приватної фірми "Континент", м. Херсон, пер. 200 лет Херсона, буд. 22, к. 62, ( р/р 26003224852001 в ХФ КБ «Приватбанк», МФО 352479, ЄДРПОУ 30767994 ) заборгованість у розмірі 140 419,92 грн., 1404,20 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.