Рішення № 10319341, 12.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2010Справа №2-23/5546-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Северин», м. Сімферополь

До відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя, м. Сімферополь

про визнання договору оренди нежитлових приміщень продовженим

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Канівська Н.В., представ. за довір. №17/1 від 01.10.2009р.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання договору оренди нежитлових приміщень №223/1999/ГоловКЕУ загальною площею 57,7 кв.м., які розташовані за адресою: м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 17А/вул.Субхі,1, продовженим на строк до 01.05.2010р.; також просить стягнути з відповідача судові витрати.

          У судовому засіданні 30.11.2009р. представником відповідача наданий відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погоджується та просить суд в позові відмовити, вважає, що враховуючи імперативний характер норми ст.73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» передача в оренду державного та комунального майна проводиться шляхом участі орендаря у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

16.11.1999 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Северин» та Міністерством Оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України було підписано договір оренди нежитлових приміщень №223/1999/ГоловКЕУ.

Згідно п.1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 57,7кв.м, №19 за ГП, в/м 267, м.Сімферополь, курсантський гуртожиток, вул.Севастопольська, 17-А/вул.Субхи, 1, що знаходяться на балансі КЕЧ Сімферопольського району, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна на 15.03.1999р. і становить 42740,00грн.

Відповідно до п.10.1 вказаного договору строк його дії складав з 01.06.1999 року по 01.06.2004 року строком на п'ять років.

Додатковими угодами від 01.06.2004р. та від 25.05.2005р. строк дії договору продовжувався до 25.05.2005р. та до 20.05.2006р. відповідно. Також згідно з додатковою угодою від 25.05.2005р. орендодавцем висапує Квартирно-експлуатаційний відділ м.Сімферополя.

20.05.2006р. сторони уклали додаткову угоду згідно якої строк дії договору встановлений з 20.05.2006р. по 15.05.2007р.

Додатковою угодою від 09.02.2007р. №1д-с/2004Голов КЕУ внесено зміни у договір №223/1999/ГоловКЕУ, відповідно до яких строк дії вказаного договору продовжено по 31.12.2007р. включно.

Додатковою угодою від 15.05.2007р. строк дії договору встановлено до 10.05.2008р.

Після спливу дії договору позивач продовжує користуватися майном на умовах договору оренди.

31.08.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Северин» звернулося до КЕВ М.Сімферополь з листом про визнання договору (оренди нежитлових приміщень №223/1999/ГоловКЭУ від 16.11.99р. продовженим на строк до 01.05.2010р., про що орендар просив підписати в письмовому вигляді додаткову угоду до договору.

Проте, листом від 03.09.2009р. №2133 КЕВ М.Сімферополь повідомило, що не заперечує проти продовження договору на новий термін, однак згідно зі ст.73 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» пропонує провести експертну оцінку нерухомого майна для подальшої участі в конкурсі на отримання права укладеня договору оренди державного майна.

ТОВ «Северин» просить визнати договір оренди №223/1999/ГоловКЕУ від 16.11.1999р. пролонгованим на строк до 01.05.2010г.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України, іншими нормативно – правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважене право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладання договору припиняється.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Свої заперечення орендодавець може висловити лише протягом одного місяця після закінчення строку дії договору. Якщо орендодавець висловить свої заперечення упродовж зазначеного строку, договір припиняється, якщо ні –продовжується на тих самих умовах.

Також пунктом 10.7 договору оренди №223/1999/ГоловКЭУ від 16.11.1999р. передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається пролонгованим на той же самий період і на тих же умовах, які були передбачені договором.

Відповідачем не представлено доказів висловлення заперечень упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору стосовно припинення його дії, окрім як посилання на статтю 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 р.”

Однак, вказане не може бути розцінене як заперечення відповідача проти продовження договору оренди з позивачем, а лише як необхідність додержання вимог закону про держбюджет в частині проведення конкурсу.

Підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що наймодавець вимагатиме повернення йому майна. За відсутності такої вимоги договір не припиняється. Закон у даному випадку передбачає поновлення, тобто продовження на новий строк первісного договору, а не укладення нового.

Судом встановлено, що ТОВ «Северин» належним чином виконує свої зобов'язання за договором оренди, а саме: своєчасно і в повному обсязі вносить орендну плату за користування нежитловим приміщенням, що підтверджується актом взаємної звірки розрахунків від 19.01.2009р., а також копіями платіжних доручень про оплату орендної плати за січень - вересень 2009р. включно.

Крім того, на орендоване приміщення ТОВ «Северин» укладено договір добровільного страхування майна від знищення та пошкодження строком до 20.05.2010р.

Раніше також вказане майно було застраховане ТОВ «Северин», що підтверджується копіями договорів страхування від 02.04.2007р. №Ф1/07/154/МВ, від 25.04.2008р. №Ф1/08/143/МВ.

На дату пред'явлення цього позову КЕВ м.Сімферополь продовжує отримувати орендну плату від ТОВ «Северин» та направляти рахунки на сплату орендної плати та інших витрат за користування нежитловими приміщеннями, що підтверджується копіями рахунків на сплату орендної плати, та платіжних доручень ТОВ «Северин».

Крім того КЕВ м.Сімферополь листом від 26.06.2009р. №83 письмово повідомляло про реквізити, на потрібно сплачувати орендну плату та інші платежі за договором оренди.

У 2009 році передача в оренду державного та комунального майна згідно зі ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. № 835-УІ здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-ХІІ, передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених договорі оренди.

Згідно акту прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду, підписаного між КЕВ м.Сімферополь та ТОВ «Северин», та затвердженого Міністерством оборони України, станом на дату набрання чинності Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» (01 січня 2009р.) орендоване приміщення вже було передане у користування ТОВ «Северин».

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зроблено висновок, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

В п.5.4 Рішення Конституційного Суду України №10 згадується про ст. 92 Конституції, якою визначено сфери (зокрема, бюджетну), котрі мають регулюватися виключно законом. Закон України «Про Державний бюджет» є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення він не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. У цьому ж пункті Рішення Конституційного Суду України № 10 зазначається, що Конституція не надає Закону України «Про державний бюджет України» іншої юридичної сили стосовно інших законів.

За загальним правилом у разі суперечності норм чинного законодавства потрібно застосовувати норми спеціального нормативно-правового акту, в даному випадку це норми Господарського та Цивільного кодексів України, а також Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача, є обґрунтованими, засновані на нормах діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 12.02.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 17.02.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРIШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір оренди нежитлових приміщень №223/1999/ГоловКЕУ загальною площею 57,7кв.м., які розташовані за адресою: м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 17А/вул.Субхі,1, продовженим на строк до 01.05.2010р.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Павленка, 9, р/р 35224001000144 в ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 08220238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Северин» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Субхи, 1б, р/р 26001301028601 у ФАБ «Південний», м.Сімферополь, МФО 384652, ЗКПО 20726934) 85,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.