Рішення № 10319328, 18.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

18.02.2010Справа №2-2/5417-2008 За позовом - ВАТ «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

До відповідача - Військової частини № 3009 (95005, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхі, 1)

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сімферопольська виправна колонія №102 (95040, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 4).

Про стягнення 49406,72 грн.

Суддя Толпиго В.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Бойко Д.П. - ю/к, довіреність №011-Д від 05.01.2010р.

Від відповідача – Мельник Ю.В. - представник по довіреності, довіреність у справі, Тарапата – представник, довіреність у справі, Ткач - представник по довіреності, довіреність у справі.

Третя особа – не з’явився.

Суть спору:

Позивач - ВАТ «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача Військової частини № 3009 про стягнення 49406,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №446 від 07.04.2006р. про постачання електричної енергії, згідно вимог якого сторони зобов’язані дотримуватись діючого законодавства. 08.8.2007 р. була проведена перевірка представником ВАТ «Крименерго» на об’єкті відповідача, який розташовано за адресою – м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 8-А. За результатами даної перевірки було виявлено порушення ПКЕЕ, а саме: «самовільне підключення до електричних мереж ВАТ «Крименерго». Користування електроенергією без укладення договору на поставку. Електрична енергія споживається, але не враховується та не оплачується» та складено відповідний акт про порушення № 102436 від 08.8.2007 р. При розгляді вказаного акту комісія дійшла до висновку, що до оплати за актом підлягає сума у розмірі 49406,72грн. Відповідачу було пред’явлено рахунок-накладну №446 від 04.4.2008 р. по акту, який було отримано відповідачем, про що свідчить підпис споживача. Однак, відповідачем зобов’язання по сплаті не виконано, що і стало підставою для звернення ВАТ «Крименерго» із позовною заявою до суду.

10.6.2008 р. представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив № 1334 від 09.06.2008 р., яким зазначає, що вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають на підставі того, що 19.06.2006 р. розпорядженням начальника управління Кримського територіального командування військова частина №3009 ВВ МВС України здала, а СВК – 102 прийняла територію військового містечка, будівлі, споруди та інженерні споруди за адресою – пров. Елеваторний, 8-а, м. Сімферополь, про що було складено відповідний Акт прийому-передачі. 20.6.2007 р. командиром військової частини №3009 ВВ МВС України на ім’я заступника начальника СГЄС Кірєєва С.О. було направлено лист № 1360 з проханням внести зміни до договору № 446 від 07.04.2006 р., у зв’язку з тим, що військове містечко передано на баланс Сімферопольській виправній колонії № 102. Таким чином, ВАТ «Крименерго» при складанні Акту про порушення правил користування електричною енергією № 102436 від 08.08.2007 р. помилково вказало порушником Військову частину №3009.

27.6.2008 р. представник позивача у судовому засіданні надав суду заперечення на відзив №10/1527 від 27.6.2008 р., яким не погоджується з відзивом № 1334 від 09.06.2008 р. та вказує на те, що згідно акту прийому-передачі, житловий будинок, розташований за адресою – провулок Елеваторний, 8-А, та який є об’єктом перевірки, не передавався до СВК – 102, а залишається у користуванні Військової частини № 3009. На підставі вищенаведеного позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.10.2008р надав суду пояснення на позовну заяву від 21.10.2008 р., у якій вказано на те, що позивач при складанні акту про порушення помилково вказав Військову частину № 3009. Також відповідач зазначає, що споруди та інженерні мережі, які перевірялись позивачем, 19.06.2006 р. відповідач передав СВК №102.

18 листопада 2008 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду доповнення №9691 від 18.11.2008р до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки, відповідно до постанови НКРЕ від 31.7.1996р. №28, зареєстрованої у міністерстві юстиції України 02.8.1996р №417/1442, відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідно договору. Тоді як згідно з актом приймання – передачі СВК-102 прийняло трансформаторну підстанцію 284 та електролічильники №162387 з показниками 2729,0кВт та №254550 з показниками 5658,0кВт, які встановлені у трансформаторній підстанції, тобто, як зазначає відповідач, позивач при складенні акту про порушення ПКЕЕ №102436 від 08.8.2007р помилково вказав порушником відповідача.

Також відповідач у суді заявляє про те, що у спірний житловий блок він не вселяв людей, житловий блок не знаходиться у нього на балансі та він не повинен здійснювати які – набудь платежі за електроенергію за житловий блок.

Представник третьої особи 18.11.2008р. у судовому засіданні надав суду пояснення №19/14-8851 від 18.11.2008р на позовну заяву, у якому зазначає, що СВК -102 відповідно до акту приймання – передачі прийняло територію військового містечка, будівлі, споруди та інженерну мережу за адресою: м. Сімферополь, пров.Елеваторний, 8-а. Не передавався, а залишався у постійному користуванні відповідача житловий блок, загальною площею 319кв.м., розташований за зазначеною адресою, якій був об’єктом перевірки, що проводилася представниками позивача 08.8.2007р, тому належним відповідачем, як зазначає третя особа, являється військова частина №3009.

Представник позивача 17.11.2009 р. у судовому засіданні надав суду пояснення від 16.11.2009 р. №10/3694, у якому зазначено, що доводи прокурора про передачу ТП 284 не мають стосунку до справи, так як акт про порушення правил користування був складений не на ТП 284, а на житловий будинок, який не є об’єктом перевірки. Вказаним поясненням позивач зазначає, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими та законними, на підставі чого просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 17.11.2009 р. надав суду доповнення до відзиву, яким зазначено, що в ході прокурорської перевірки не встановлено фактів, які б свідчили про причетність службових осіб військової частини 3009 до самовільного підключення електричних мереж ВАТ «Крименерго» та ухилення від сплати вартості спожитої електроенергії. На підставі вищевказаного відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача 17.11.2009 р. у судовому засіданні надав суду пояснення до позовної заяви, у якому зазначено, що в період з 19.6.2006 р., тобто з моменту передачі військового містечка, а також при передачі засобів обліку до 23.8.2007 р. до встановлення нового засобу обліку на об’єкті енергія споживалась, але не обліковувалась.

Представник третьої особи 19.01.2010р у судовому засіданні надав суду пояснення від 18.01.2010 р №19/8-280, яким просить суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

02 лютого 2010 року судове засідання відбулося за участю представника позивача – Ключник – ю/к, довіреність у справі, представників відповідача Мельник, Тарапата та Ткач - довіреності у справі. Інтереси третьої особи представляли Саннікова Н.Г.-в.о. головного бухгалтера, довіреність у справі та Дорошенко М.М. – нач. Сімферопольської ВК-102, посв. УКР №002935.

2 лютого 2010 року представник третьої особи надав суду пояснення на позовну заяву, відповідно до якого просить суд задовольнити позовні вимоги у повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним|виробленого,справленого| належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.. 275 ГК України: «За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається».

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі Договору з енергопостачальником (ВАТ "Крименерго").

Згідно зі ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку кваліфікується як крадіжка електричної і теплової енергії, що вже само по собі є правопорушенням, за яке чинним законодавством України передбачена відповідальність.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» одним з правопорушень в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Самовільним підключенням вважається – споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням встановлених правил.

Згідно з частиною 3 статті 27 Закону України „Про електроенергетику", суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці на підставі акту перевірки, оформленого у встановленому законом порядку, за наявності порушень, передбачених статтею 27 Закону України „Про електроенергетику".

Між ВАТ «Крименерго», як постачальником, та Військовою частиною № 3009, як споживачем, був укладений договір №446 від 07.04.2006р. про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого відповідач, являючись споживачем електричної енергії, зобов’язався керуватися укладеним договором та Правилами користування електричною енергією, при цьому постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість в строк, передбачений договором.

Належних доказів зміни чи розірвання договору про постачання електричної енергії №446 від 07.04.2006р суду не надано, отже цей договір є чинним.

08.08.2007р. представниками ВАТ “Крименерго” була проведена перевірка об'єкту – житловий будинок, який розташований за адресою м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 8-А, який відноситься до введення Військової частини 3009, в ході якої були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме «Самовільне підключення до електричних мереж ВАТ “Крименерго”. Користування електричною енергією без складання договору на постачання. Електрична енергія споживається, але не враховується та не сплачується», про що був складений акт про порушення правил користування електричною енергією №102436 від 08.08.2007р.

Відповідно до п. 7.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року (у редакції від 26.11.2006р.) (далі – Правила) у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Пунктом 6.41 Правил передбачено що, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії або передавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання

Так, як вбачається з матеріалів справи акт №102436 від 08.08.2007р. був складений у присутності начальника КЕС в/ч 3009 Тарапати В.А., який від підпису в акті відмовився, про що в акті зроблений відповідний запис, та Акт був підписаний трьома представниками ВАТ “Крименерго”.

Акт складений у двох примірниках, один з котрих був відправлений Військовій частині 3009 поштою.

Згідно з п. 6.42 Правил (у редакції від 26.11.2006р.) на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальної організації) і має складатися не менш ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Засідання комісії відбулось 07.02.2008р., за результатами якого був складений протокол №1736 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ.

Розглянувши акт №102436 від 08.08.2007р., комісія дійшла висновку щодо проведення перерозрахунку об'єму спожитої електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у зв'язку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.

Так, висновком комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ №102436 від 08.08.2007р. розрахована вартість спожитої електричної енергії за період з Серпня 2006 року по серпень 2007 року у розмірі 49406,72 грн.

Представник відповідача на комісію з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, про дату та місце розгляду акту про порушення був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що на час розгляду зазначеної справи рішення комісії ВАТ “Крименерго”, оформлено протоколом №1736 від 07.02.2008р, не оскаржено відповідачем у встановленому порядку.

04.04.2008р. позивачем був предявлений рахунок №446 від 04.04.2008р. на суму 49 406,72 грн., який було отримано відповідачем, про що свідчить підпис споживача.

Відповідно до п. 6.43 Правил, кошти за недовраховану електричну енергію перераховується споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Однак, відповідачем вказана сума заборгованості не була сплачена в повному обсязі в добровільному порядку, що і стало приводом для звернення ВАТ “Крименерго” з позовом до суду про стягнення суми заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 49 406,72 грн.

Як зазначалось відповідач заперечує проти позову та вважає, що вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають на підставі того, що 19.06.2006р. Розпорядженням начальника управління Кримського територіального командування військова частина №3009 ВВ МВС України здала, а СВК – 102 прийняла територію військового містечка, будівлі, споруди та інженерні споруди за адресою – пров. Елеваторний, 8-А, м. Сімферополь, про що було складено відповідний Акт прийому-передачі. 20.6.2007р. Командиром військової частини №3009 ВВ МВС України на ім'я заступника начальника СМЕМ Кірєєва С.О. було направлено лист №1360 з проханням внести зміни до договору №446 від 07.04.2006р., у зв'язку з тим, що військове містечко передано на баланс Сімферопольській виправній колонії №102. Таким чином, ВАТ “Крименерго” при складанні Акту про порушення правил користування електричною енергією №102436 від 08.08.2007р. помилково вказало порушником Військову частину №3009.

Також відповідач у суді заявляє про те, що у спірний житловий блок він не вселяв людей, житловий блок не знаходиться у нього на балансі та він не повинен здійснювати які – небудь платежі за електроенергію за житловий блок.

Суд зазначені заперечення до уваги не приймає у зв'язку з наступним:

У судовому засіданні було встановлено, що між сторонами укладений договір на постачання електричної енергії №446 від 07.04.2006р.

Згідно додатку №3.1 до зазначеного договору, у переліку об'єктів на які поставляється електрична енергія та по яким проводяться розрахунки за відпущену електричну енергію відсутній об'єкт – житловий будинок за адресою м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 8-А.

Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно зі ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Враховуючи приписи законодавства, що регулюють відносини з енергопостачання, суд приходить до висновку, що порушенням в сфері електроенергетиці у даному випадку слід вважати самовільне підключення суб'єктом господарської діяльності до мереж енергопостачальника за умови відсутності між ними договірних відносин, обов'язковість укладення якого встановлена законом.

Тобто для застосування наслідків, передбачених законодавством, при встановлені наявності такого порушення – розрахунку вартості не облікованої електричної енергії, необхідне лише встановлення самого факту порушення – самовільного підключення, а не факту фактичного споживання електричної енергії.

Доказом, що підтверджує скоєння зазначеного порушення є складений у відповідності з нормами діючого законодавства акт про порушення ПКЕЕ. У даному випадку таким доказом є акт №102436 від 08.08.2007р., який був розглянутий у судовому засіданні та який суд визнає як належний доказ, що підтверджує факт порушення Правил користування електричною енергією шляхом самовільного підключення об'єкту відповідача до мереж позивача при відсутності договірних відносин з постачання електричної енергії на зазначений об'єкт.

Тому заперечення відповідача щодо не доведення факту споживання відповідачем електричної енергії у об'єкті – гуртожиток, не спростовують факту самовільного підключення до мереж позивача без укладення відповідного договору.

Суд також не приймає до уваги результати проведеної перевірки Військовою прокуратурою Сімферопольского гарнізону вих. №1735 від 29.09.2009р. з наступних підстав.

В результатах прокурорської перевірки вказано, що 19.06.2006р. у відповідності з актом приймання-передачі житлового фонду, комунальних споруд, обладнання території військового містечка за адресою пров. Елеваторний, 8-А, в/ч 3009 на баланс СВК – 102 була передана трансформаторна підстанція 284 (ТП284). 20.06.2006р. в/ч 3009 в адрес ВАТ “Крименерго” направила листа про внесення змін до договору №446 від 07.04.2006р. у зв'язку з тим, що об'єкти нерухомості в/ч 3009 за адресою м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 8-А передані на баланс СВК – 102.

Однак, згідно акту приймання-передачі житлового фонду, комунальних споруд, обладнання території військового містечка за адресою пров. Елеваторний, 8-А, в/ч 3009 на баланс СВК – 102 вбачається, що на баланс СВК – 102 була передана тільки трансформаторна підстанція (ТП 284), а житловий блок, розташований за адресою м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 8-А залишається в постійному користуванні Військової частини 3009.

У відповідності з п.3.2 ПКЕЕ відповідальність за самовільне підключення приміщення у даному випадку несе відповідач, як особа, на балансі якої перебуває це приміщення.

За такими обставинами, відповідач не представив суду обґрунтованих доказів, що підтверджує інше ніж встановлено судом, так само відповідачем не представлено доказів оплати заборгованості перед позивачем за актом про порушення ПКЕЕ №102436 від 08.08.2007р. у розмірі 49 406,72 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлено законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги Закону України “Про електроенергетику”, в результаті чого позовні вимоги про стягнення з відповідача суми недоврахованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕ електроенергії у розмірі 49 406,72грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позовні вимоги ВАТ “Крименерго” обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України віднести на відповідача.

У судовому засіданні була оголошена перерва на 18.02.2010р. для підготовки рішення.

Рішення оголошено 18.02.2010р.

Керуючись, ст. ст. 49,77,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Військової частини № 3009 (м. Сімферополь, вул. Субхи, 1, р\р 3516005000125 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 23313842) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 260323051142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400) 49 406,72 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, 494,07 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.