ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
16.02.2010Справа №2-11/5613-2009 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС АГРО», м. Джанкой;
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоста», м. Сімферополь,
про стягнення 14603,29 грн.
Суддя С.С. Потопальський
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – не з`явився.
Від відповідача – не з`явився.
Сутьспору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІС АГРО», м. Джанкой, звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоста», м. Сімферополь, про стягнення 14603,29 грн. заборгованості, в тому числі: 11019,20 грн. основного боргу, 2158 грн. пені, 1145,99 грн. інфляції, 280,10 грн. 3 % річних.
Позивач заявою від 03.12.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача: 6019,20 грн. основного боргу, 1308,60 грн. пені за період з 04.12.2008 р. по 01.06.2009 р., 280,10 грн. 3 % річних, за період з 04.12.2008 р. по 08.10.2009 р., 1333,32 грн. індексу інфляції, за період з грудня 2008 р. по жовтень 2009 р. Від стягнення 5000,00 грн. заборгованості позивач відмовився, в зв`язку з тим, що відповідачем було здійснено проплату заборгованості в сумі 5000,00 грн. платіжними дорученнями від 30.11.2009 р. № 6680, від 11.11.2009 р. № 6184.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідач проти нарахування пені заперечував по мотивам викладеним у відзиві, основні з яких грунтуються на тому, що позивачем не доведено належним чином, що поставка товару відбувалась саме на виконання договору від 07.11.2007 р., а отже і положення щодо оплати товару, які встановлені в п.5.6 договору від 07.11.2007 р. не можуть бути застосовані.
В судове засідання 16.02.2010 р. відповідач не з`явився та направив до суду клопотання, в якому просив розглянути спір без його участі, а також надав платіжні доручення про сплату заборгованості в сумі 6017,01 грн.: № 7142 від 15.12.2009 р. та № 6969 від 09.12.2009 р.
Позивачем до розгляду справи в судовому засіданні направлений лист від 10.02.2010 р. № 05, в якому позивач повідомив про сплату відповідачем основної заборгованості в повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, суд -
В С Т А Н О В И В :
Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІС АГРО», м. Джанкой, було поставлено відповідачу товар на суму 43274,94 грн., що підтверджується витратними накладними № А – Рн - 057 від 14.02.2008 р., на суму 1274,74 грн.; № А – Рн – 074 від 22.02.2008р., на суму 1481,00 грн.; № А – Рн – 083 від 28.02.2008р., на суму 933,80 грн.; № А – РН – 092 від 03.03.2008р., на суму 1590,00; № А – Рн – 098 від 06.03.2008р., на суму 2702,40 грн.; № А – Рн – 107 від 13.03.2008р., на суму 1030,35 грн.; № А-Рн-128 від 20.03.2008р., на суму 1157,00 грн.; № А – Рн – 142 від 27.03.2008р., на суму 623,30 грн.; № А – Рн – 163 від 08.04.2008р., на суму 780,70 грн.; № А – Рн – 184 від 17.04.2008р., на суму 2957,60 грн.; № А – Рн – 206 від 24.04.2008р., на суму 493,80 грн.; № А – Рн – 220 від 30.04.2008р., на суму 635,30 грн.; № А – Рн – 247 від 14.05.2008р., на суму 1265,60 грн.; № А – Рн – 267 від 22.05.2008р., на суму 462,90 грн.; № А – Рн – 290 від 05.06.2008р., на суму 356,10 грн.; № А – Рн – 319 від 18.06.2008р., на суму 576,80 грн.; № А – Рн – 337 від 26.06.2008р., на суму 1278,00 грн.; № А – Рн – 369 від 09.07.2008р., на суму 917,30 грн.; № А – Рн – 419 від 30.07.2008р., на суму 3012,20 грн.; № А – Рн – 435 від 05.08.2008р., на суму 4400,00 грн.; № А – Рн – 479 від 22.08.2008р., на суму 3801,55 грн.; № А – Рн – 487 від 28.08.2008р., на суму 2835,00 грн.; № А – Рн – 506 від 09.09.2008р., на суму 660,00 грн.; № А – Рн – 551 від 19.09.2008р., на суму 3918,00 грн.; № А – Рн – 595 від 10.10.2008р., на суму 736,50 грн.; № А – Рн – 613 від 16.10.2008р., на суму 810,50 грн.; № А – Рн – 643 від 24.10.2008р., на суму 2584,50 грн.
Згідно ст. 181 Господарського Кодексу України - господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином між позивачем та відповідачем у відповідності зі ст. 181 Господарського кодексу України був укладений договір купівлі продажу товарів.
Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України: покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідачем була проведена часткова оплата за товар на суму 32255,74 грн.,в зв`язку з чим на день звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідача склала 11019,20 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.
Як було зазначено вище позивач відмовився від стягнення 5000,00 грн. основного боргу, в зв`язку з тим, що відповідач сплатив 5000,00 грн., платіжними дорученнями від 30.11.2009 р. № 6680, від 11.11.2009 р. № 6184. Враховуючи зазначене провадження по справі в частині стягнення 5000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України, в зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
До матеріалів справи відповідачем надані платіжні доручення № 7142 від 15.12.2009 р. та № 6969 від 09.12.2009 р. про сплату основної заборгованості в сумі 6017,01 грн.
Відповідно до роз`яснення Вищого АС Українивід 23.08.94 р. N 02-5/612 (зі змінами та доповнюваннями) «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у випадку, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Таким чином провадження по справі в частині стягнення 6017,01 грн. підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Стосовно заявленої позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1308,60 грн., позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Види забезпечення виконання зобов'язання визначені статтею 546 Цивільного кодексу України. Так, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
У відповідності до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Підставою для стягнення пені позивачем зазначено п.6.5 договору постачання № 40/63 від 07.11.2007 р.
Однак, первинні документи, якими є витратні накладні, не містять будь-яких посилань на вищевказаний договір поставки.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Тобто, позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували, що поставка товару по спірних накладних здійснювалась на виконання договору поставки № 40/63 від 07.11.2007 р.
Зазначені обставини виключають можливість застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 280,10 грн. 3 % річних, за період з 04.12.2008 р. по 08.10.2009 р., 1333,32 грн. індексу інфляції, за період з грудня 2008 р. по жовтень 2009 р. підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 16.02.2010 року.
Керуючись ст. ст. 49, 75, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоста», (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31-А/2, ЗКПО 25129947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС АГРО», (96100, м. Джанкой, вул. Промислова, 17, ЗКПО 30280859) 280,10 грн. 3 % річних, 1333,32 грн. індексу інфляції, 74,45 грн. державного мита, 120,32 витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
2. В частині стягнення 2158 грн. пені – відмовити.
3 В інший частині позову провадження по справі припинити.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Потопальський С.С.
Судове рішення № 10319304, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 16.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5613-2009. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: