Рішення № 10319271, 15.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

15.02.2010Справа №2-18/4374-2009 За позовом: Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а ідентифікаційний код 20971504).

До відповідача: Виробничого кооперативу «Долина Роз» (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Алуштинська, 45-а, ідентифікаційний код 00388085)

З участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – фізична особа – підприємець Шавардов Юрій Сергійович (99000, АР Крим, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, 20, кв. 29).

Про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Бонар І.С. – представник, довіреність від 04.09.2009р.; Черкашин А.М. – пров. фахівець, довіреність від 11.01.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

Від третьої особи - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерний комерційний банк «Імексбанк» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виробничого кооперативу «Долина Роз», в якому просить в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 286 від 24.01.2008 року у розмірі 601867,73 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності та є предметом іпотеки.

Позовну заяву передано на розгляд судді господарського суду АР Крим Іщенко І.А.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2009р. порушено провадження у справі, справі привласнений номер 2-15/4374-2009.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 02.11.2009 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено фізичну особу – підприємця Шавардова Юрія Сергійовича.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.12.2009 року позивач у дійсній справі - Акціонерний комерційний банку «Імексбанк» замінений на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Імексбанк».

08.12.2009 року позивач надав суду заяву про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої просить в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 286 від 24.01.2008 року у розмірі 677016,66 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності та є предметом іпотеки.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

24.12.2009 року у зв’язку з відпусткою судді господарського суду АР Крим Іщенко І.А. за резолюцією заступника голови господарського суду Автономної Республіки Крим Тіткова С.Я. справа передана на розгляд судді господарського суду Осоченко І.К.

Справі привласнений № 2-18/4374-2009.

18.01.2010 року та 15.02.2010 року представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи були сповіщені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку статті 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2008 року між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК» та фізичною особою – підприємцем Шавардовим Юрієм Сергійовичем укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 286.

Згідно пункту 1.1 вказаного Договору Кредитор зобов’язується надати Позичальнику у тимчасове користування кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту здійснюється окремими частинами або у повній сумі з максимальним кредитом заборгованості до 400000,00 грн., зі сплатою 19 відсотків річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 22.01.2009 року.

Відповідно до пункту 1.2 договору, кредит надається на поповнення обігових коштів.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ч.2 ст.1046 ЦК України встановлено, що Договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Передачу грошей за договором та на підставі цього вступ в дію кредитного договору № 286 від 24.01.2008 року підтверджується випискою з особового рахунку третьої особи (а.с. 19-20 т. 1).

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно пункту 1.1.1 вказаного Договору процентна ставка становить 19%, річних у гривні.

Додатковою угодою № 1 від 14.05.2008 року до договору кредиту № 286 від 24.01.2008 року були внесені зміни у пункт 1.1.1 договору кредиту, відповідно до яких сторони погодили відсотки у розмірі 28% річних. Ця додаткова угода є невід’ємною частиною договору кредиту № 286 від 24.01.2008 року.

Відповідно до пункту 2.6 кредитного договору, Позичальник зобов’язується здійснювати щомісячну сплату процентів у строк до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте фізична особа – підприємець Шавардов Юрій Сергійович ані доказів сплати заборгованості за кредитом у сумі 400000,00 грн., ані відсотків за користування кредитом у сумі 166762,48 грн. суд не представила.

Крім того, учасники господарських відносин згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених статтею 230 Господарського кодексу України, відносяться господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (стаття 232 Господарського кодексу України).

Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 4.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу.

У своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути пеню, нараховану на тіло кредиту, у сумі 88420,11 грн. за період з 08.12.2008 року по 08.12.2009 року та пеню, нараховану на прострочені відсотки у сумі 21834,07 грн. за період з 08.12.2008 року по 08.12.2009 року.

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює пресікательний строк нарахування пені в шість місяців.

За розрахунками суду, сума пені, заявлена позивачем, підлягає перерахуванню та зменшенню, а саме: пеня на тіло кредиту нараховується за період з 08.12.2008 року по 08.06.2009 року та становить 46348,87 грн., а пеня на відсотки нараховується за період з 08.12.2008 року по 08.06.2009 року та становить 7948,75 грн.

На виконання Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 286 між позивачем, відповідачем та третьою особою було укладено Договір іпотеки від 24.01.2008 року, за яким відповідач виступає поручителем третьої особи (позичальника)

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Крім того, за вищевказаним Договором іпотеки Виробничий кооператив «Долина Роз» передає в іпотеку банку наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 106,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, АР Крим, м. Судак, вул. Алуштинська, будинок № 45 «а». Вказані нежитлові приміщення цокольного поверху у житловому будинку літер «А-5» складаються з: приміщення № 3 пл. 29,3 кв.м., приміщення № 4 пл. 8,9 кв.м., приміщення № 5 пл. 2,5 кв.м., приміщення № 6 пл. 2,4 кв.м., приміщення № 12 пл. 5,7 кв.м., приміщення № 14 пл. 6,1 кв.м., приміщення № 31 пл. 6,7 кв.м., приміщення № 32 пл. 0,9 кв.м., приміщення № 33 пл. 0,9 кв.м., приміщення № 37 пл. 6,7 кв.м., приміщення № 38 пл. 12,8 кв.м., приміщення № 39 пл. 2,5 кв.м., приміщення № 40 пл. 18,6 кв.м., приміщення № 41 пл. 1,5 кв.м., приміщення № 42 пл. 1,2 кв.м.

Вказаний Договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу АР Крим Корольковою Н.О. та зареєстрований у реєстрі за № 55.

Як встановлено судом, порушуючи прийняті на себе зобов'язання, третя особа тіло кредиту та відсотки, нараховані за користуванням кредитом за кредитним договором, не погашає належним чином.

Стаття 572 Цивільного кодексу України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків (ст. 589 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2 статті 590 Цивільного кодексу України Банк набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо зобов'язання не буде виконано у встановлений термін (час), якщо інше не встановлене договором.

Відповідач згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів сплати тіла кредиту, процентів по кредиту та пені у строки, передбачені у кредитному договорі.

Кредитним договором і Договором іпотеки передбачено, що у разі невиконання Позичальником відповідних положень вказаних договорів, Іпотекодержатель (Банк) має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок закладеного майна (Предмета іпотеки), переважно перед іншими кредиторами, в повному об'ємі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, заподіяних простроченням виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також витрати щодо звернення стягнення на предмет застави і його реалізацію.

Судом перевірено, що нежитлові приміщення, загальною площею 106,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, АР Крим, м. Судак, вул. Алуштинська, будинок № 45 «а», належать Виробничому кооперативу «Долина Роз» на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Дачнівською сільською радою.

Правовідносини між Банком та Виробничим кооперативом «Долина Роз» регулюються Законом України “Про іпотеку”, що вступив в законну силу 01.01.2004 року.

Згідно статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 12 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем зобов'язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржника, а у разі невиконання вимог - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 Закону України “Про іпотеку” встановлено право іпотекодержателя почати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку якщо вимоги іпотекодержателя залишаться без задоволення.

Позивач 02.03.2009 року звернувся до іпотекодавця з Вимогою про усунення порушення та дострокове повне погашення зобов’язань. Факт отримання вимоги підтверджується підписом голови Виробничого кооперативу «Долина Роз» на зворотному боці вказаної Вимоги.

Проте вказана Вимога залишена іпотекодавцем поза увагою.

Згідно вимог Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки проводиться на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суд звертає увагу, що Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» є правонаступником Акціонерного комерційного банку «Імексбанк», у зв’язку із чим іпотекодержателем за Договором іпотеки від 24.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу АР Крим Корольковою Н.О. та зареєстрованого у реєстрі за № 55, є Публічне акціонерне товариство «Імексбанк».

Статтею 38 Закону України “Про іпотеку” передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом надання права іпотекодержателю продати предмет іпотеки третій особі, якщо дана умова буде відображена в рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з цим, статтею 38 Закону України “Про іпотеку” передбачено право продажу предмету іпотеки іпотекодержателем будь-якій третій особі на підставі рішення суду шляхом укладення договору купівлі - продажу.

Таким чином, позовні вимоги щодо звернення стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 106,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Україна, АР Крим, м. Судак, вул. Алуштинська, будинок № 45 «а», які належать відповідачу, підтверджуються матеріалами справи, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню лише на суму 621060,10 грн., з урахуванням перерахунку і зменшення суми пені.

Оскільки матеріали справи підтверджують, що сторонами узгоджена у Договорі іпотеки вартість предмету іпотеки та становить 750000,00 грн., суд вважає, що початкова вартість реалізації заставленого майна має дорівнювати сумі, вказаній в Договорі іпотеки.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що при подачі до суду позовної заяви позивач сплатив державне мито у сумі 6770,16 грн., у той час, як повинен був сплатити 6770,17 грн., сума недоплаченого державного мита у розмірі 0,01 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

15.02.2010р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.02.2010р.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 24.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу АРК Корольковою Н.О. та зареєстрований у реєстрі за № 55, шляхом проведення публічних торгів, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху у житловому будинку літер «А-5», загальною площею 106,7 кв.м., складаються з: приміщення № 3 пл. 29,3 кв.м., приміщення № 4 пл. 8,9 кв.м., приміщення № 5 пл. 2,5 кв.м., приміщення № 6 пл. 2,4 кв.м., приміщення № 12 пл. 5,7 кв.м., приміщення № 14 пл. 6,1 кв.м., приміщення № 31 пл. 6,7 кв.м., приміщення № 32 пл. 0,9 кв.м., приміщення № 33 пл. 0,9 кв.м., приміщення № 37 пл. 6,7 кв.м., приміщення № 38 пл. 12,8 кв.м., приміщення № 39 пл. 2,5 кв.м., приміщення № 40 пл. 18,6 кв.м., приміщення № 41 пл. 1,5 кв.м., приміщення № 42 пл. 1,2 кв.м., які розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Судак, вул. Алуштинська, будинок № 45 «а», належать Виробничому кооперативу «Долина Роз» (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Алуштинська, 45-а, ідент. код 00388085) на праві власності, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а; ідент. код 20971504) в рахунок погашення заборгованості фізичної особи – підприємця Шавардова Юрія Сергійовича (99000, АР Крим, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, 20, кв. 29) за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 286 від 24.01.2008 року на суму 621060,10 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Виробничого кооперативу «Долина Роз» (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Алуштинська, 45-а, ідентифікаційний код 00388085) на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а; ідентифікаційний код 20971504) 6210,60 грн. державного мита та 108,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          У іншій частині позову відмовити.

5.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а ідентифікаційний код 20971504) в дохід Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму недоплаченого державного мита у розмірі 0,01 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.