Постанова № 10319254, 11.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.02.2010Справа №2-29/6242-2008А За позовом - Красноперекопського Відкритого акціонерного товариства "Бром" (96000, вул.. Північна 1, м. Красноперекопськ).

До відповідачів: 1. Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (96000, вул.. Північна 2, м. Красноперекопськ).

2. Головного управління державного казначейства України в АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19).

За участю – Прокуратури АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21).

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя О.І. Башилашвілі

Секретар судового засідання В. В. Романів

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Мельник м. О., довіреність б/н від 30.12.2009р., ю/к.

Від відповідачів – 1. не з’явився.

2. Єфремов А. Б., довіреність №11.0-31/224від 28.12.2009р., представник.

Прокурор – не з’явився.

Суть спору: Красноперекопське Відкрите акціонерне товариство "Бром" звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про спонукання відповідача надати Красноперекопскому управлінню державного казначейства Головного управління державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з бюджету на рахунок позивача податку на додану вартість за січень 2007р. в сумі 258991,00 грн., за лютий 2007р. в сумі 26186,00 грн., за березень 2007р. в сумі 141181,00 грн., за квітень 2007р. в сумі 270615,00 грн., за травень 2007р. в сумі 443312, 00 грн., за червень 2007р. в сумі 136294, 00 грн., за липень 2007р. в сумі 58835, 00 грн., за серпень 2007р. в сумі 509555, 00 грн. та за вересень 2007р. в сумі 41136,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від виконання дій передбачених Законом України «про податок на додану вартість».

Відповідач - Красноперекопська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим у запереченнях на позов (а. с. 17-19, 49-50) проти позову заперечує, зокрема зазначає, що надання органу казначейства висновку про бюджетне відшкодування неможливе без отримання дозволів ДПА в АР Крим та ДПАУ шляхом узгодження реєстрів на відшкодування ПДВ та звернув увагу на те, що ним подана касаційна скарга до Вищого адміністративно суду України відносно оскарження податкових повідомлень – рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, які постановою господарського суду АР Крим та ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду визнанні нечинними, а також прийняте додаткове податкового повідомлення – рішення № 0000212304/0 від 17.11.08 про зменшення заявленого до відшкодування ПДВ за червень 2007 року в сумі 70 814 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2008р. прийнято вступ прокурора Прокуратури АР Крим до участі у розгляді справи №2-29/6242-2008А.

Позивач клопотанням від 12.01.2008р. вих.. 31988 просив суд роз’єднати справу №2-29/6242-2008А на: адміністративний позов Красноперекопського ВАТ “Бром” до Красноперекопської ОДПІ про спонукання надати Красноперекопському управлінню державного казначейства Головного управління державного казначейства України в АРК висновок про відшкодування з бюджету на його рахунок Красноперекопського ВАТ “Бром” податку на додану вартість за березень 2007р. в сумі 141181,00 грн., за квітень 2007р. в сумі 270615,00 грн., за липень 2007р. в сумі 58835,00 грн. та за вересень 2007р. у сумі 41136,00 грн.; адміністративний позов ВАТ “Бром” до Красноперекопської ОДПІ про спонукання надати Красноперекопському управлінню державного казначейства Головного управління державного казначейства України в АРК висновок про відшкодування з бюджету на його рахунок податку на додану вартість за січень 2007р. в сумі 258991,00 грн., за лютий 2007р. в сумі 26186,00 грн., за травень 2007р. в сумі 443312, 00 грн., за червень 2007р. в сумі 136294,00 грн. та за серпень 2007р. в сумі 509555,0 грн.

Однак, у поясненнях від 24.11.2009р. позивач висловив думку про те, що відпала необхідність у роз’єднані даної адміністративної справи в окремі провадження, так як Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим, вручено позивачу податкове повідомлення – рішення №0000212304/0 від 17.1.2008р. про зменшення заявленого до відшкодування ПДВ за червень 2007р. в сумі 70814,00 грн., прийняте на підставі акту №1309/23-4/05444552/207 від 10.11.2008р. про результати документальної невиїзної перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банк за червень 2007р., таким чином предметом спору залишився тільки червень 2007р. на суму 70814,00 грн., в зв'язку з чим суд залишив без розгляду клопотання позивача про роз’єднання справи.

В судовому засіданні яке відбулося 25.11.2008р. позивач заявив заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про спонукання відповідача надати Красноперекопскому управлінню державного казначейства Головного управління державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з бюджету на рахунок позивача податку на додану вартістю за січень 2007р. в сумі 258991,00 грн., за лютий 2007р. в сумі 26186,00 грн., за березень 2007р. в сумі 141181,00 грн., за квітень 2007р. в сумі 270615,00 грн., за травень 2007р. в сумі 443312, 00 грн., за липень 2007р. в сумі 58835,00 грн., за серпень 2007р. в сумі 509555,000 грн. та за вересень 2007р. в сумі 41136,00 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.11.2008р. прийнято відмову Красноперекопського ВАТ “Бром” від частини позовних вимог та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157, 165 КАС України провадження у справі №2-29/6242-2008А в частині позовних вимог про спонукання відповідача надати Красноперекопскому управлінню державного казначейства Головного управління державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з бюджету на рахунок позивача податку на додану вартістю за січень 2007р. в сумі 258991,00 грн., за лютий 2007р. в сумі 26186,00 грн., за березень 2007р. в сумі 141181,00 грн., за квітень 2007р. в сумі 270615,00 грн., за травень 2007р. в сумі 443312, 00 грн., за липень 2007р. в сумі 58835,00 грн., за серпень 2007р. в сумі 509555,000 грн. та за вересень 2007р. в сумі 41136,00 грн. – закрито.

В судовому засіданні 19.01.2009р. позивач надав суду докази, а саме ухвалу Окружного адміністративного суду про прийняття до провадження позовної заяви за позовом Красноперекопського Відкритого акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про спонукання до виконання певних дій та в зв’язку з тим, що вказана справа пов’язана із даною справою №2-29/6242-2008А, позивач просив суд зупинити провадження по справі до розгляду справи №2а-7717/08/2.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.01.2009р. провадження по справі №2-29/6242-2008А було зупинено до прийняття та набрання рішенням у справі №2а-7717/08/2 законної сили.

03 грудня 2009р. до суду надійшло клопотання Красноперекопського ВАТ "Бром" від 02.12.2009р. вих.. №1154, згідно якого останнє просив суд поновити провадження по справі, так як ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009р., постанова Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-7717/08/2 залишена без змін.

В зв'язку з чим, ухвалою господарського суду АР Крим від 07.12.2009р., провадження по справі було поновлено.

Позивач заявою від 12.01.2010р. вих.. №12 змінив позовні вимоги та просить суд зобов’язати Красноперекопську об’єднану державну податкову інспекцію в АР Крим надати Красноперекопскому управлінню державного казначейства Головного управління державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з бюджету на рахунок Красноперекопського Відкритого акціонерного товариства "Бром" податку на додану вартість в сумі 70814,00 грн. за червень 2007р. та стягнути (відшкодувати заборгованість) з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 70814, 00 грн. за червень 2007р., а також зазначена заява про зміну позовних вимог підтримана прокурором, про що свідчить його підпис на заяві.

Зазначену заяву позивача прийнято судом до розгляду, а також ухвалою господарського суду АР Крим від 13.01.2010р. за ініціативою суду до участі у справі залучено в якості другого відповідача – Головне управління державного казначейства України в АР Крим.

Відповідач - Головне управління державного казначейства України в АР Крим у відзиві на позов від 11.02.2010р. вих.. №11.0 – 08.4/54-999 проти позову заперечує посилаючись на те, що в частині позовних вимог, щодо зобов’язання Красноперекопську ОДПІ в АР Крим надати Красноперекопському управлінню Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з бюджету ПДВ має бути відмовлено в повному обсязі, так як згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків на яких опубліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, який затверджений КМУ від 09.07.2008р. №3609, а саме п. 4 порядку встановлено, що юридичні особи на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків на яких обліковуються кошти бюджету, самі подать ці рішення до органу держказначейства, що здійснюють безпосереднє списання у разі відшкодування за рішенням суду з державного бюджету ПДВ.

Після з’ясування усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

Діючи відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивач надав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007р., в рядку 25 якої було визначено, що сума ПДВ, яка підлягала відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду складала 1194478,00 грн.

За результатами проведеної Красноперекопською ОДПІ перевірки суми заявленого бюджетного відшкодування, було прийнято податкове повідомлення рішення №000005234/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 258991, 00 грн.

Не погодившись з прийнятим Красоперекопською ОДПІ податковим повідомленням – рішенням №000005234/0, позивач оскаржив зазначене рішення в судовому порядку.

Постановою господарського суду АР Крим від 20.11.2007р. у справі №2-11/13099-2007А задоволено позов та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000152304/0 від 17.09.07 про зменшення заявленого позивачем до відшкодування податку на додану вартість за червень 2007 року на 136 294 грн. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.01.08 по справі № 2-11/13099-2007А суд апеляційної інстанції залишив без змін постанову суду першої інстанції

Ухвалою від 27.10.2009р. по справі № К-3121/08 Вищий адміністративний суд України касаційну скаргу Красноперекопської ОДПІ залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому ) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума , що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

П. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджету.

Згідно п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 7.7.6. вищевказаної статті, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно п. 7.7.7. Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом

7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 7.7.8. встановлено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на вищевказане, посилання Красноперекопської ОДПІ на подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України та незакінченість процедури судового оскарження податкових повідомлень – рішень є безпідставним в зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» застосований термін «закінчення процедури судового оскарження», однак Кодекс адміністративного судочинства України, такого поняття не містить.

Відповідно до п. 3 ст. 254, п. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи, є обов'язковим для всіх осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм вбачається, що процедура судового оскарження в розумінні настання обов’язку вчинення дій по виконанню судового рішення закінчується моментом набрання законної сили судовим рішенням. Та як вже вказано вище, Вищий адміністративний суд України розглянув дану справу і касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Посилання відповідача – Красноперекопської ОДПІ на прийняття додаткового податкового повідомлення – рішення № 0000212304/0 від 17.11.08 про зменшення заявленого до відшкодування ПДВ за червень 2007 року в сумі 70 814 грн. також є безпідставним та не заслуговує на увагу суду так як аналогічно з вищерозглянутим податковим повідомленням – рішенням, по даному податковому повідомленню – рішенню, ухвалою від 24.11.09 по справі № 2а-7717/08/2 суд апеляційної інстанції залишив без змін постанову суду першої інстанції про задоволення позову та визнання протиправним і скасування. Про вступ судового рішення в законну силу відповідач - Красноперекопська ОДПІ, дізнався 14.12.09, отримавши ухвалу апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 5 п. 1 ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, відноситься до компетенції судді - доповідача по відкритому касаційному провадженню.

Згідно п. 2 ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України усі рішення, ухвалені під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали.

Ухвала суду касаційної інстанції, якою зупинено виконання набравшого законну силу судового рішення, в матеріали справи не надана. Правові підстави для невиконання даних судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач – Красноперекопська ОДПІ в АР Крим правомірність своєї бездіяльності по наданню органу казначейства висновків на відшкодування податку на додану вартість з бюджету належним чином не довів в зв'язку з чим позов в частині стягнення з Державного бюджету суми ПДВ в сумі 70817,00 грн. за червень 2007р. підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про спонукання зобов’язати Красноперекопську об’єднану державну податкову інспекцію в АР Крим надати Красноперекопскому управлінню державного казначейства Головного управління державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з бюджету на рахунок Красноперекопського Відкритого акціонерного товариства "Бром" податку на додану вартість в сумі 70814,00 грн. за червень 2007р., то провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. Через те, що в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника податків порушується неодержанням коштів з бюджету, та способом захисту має бути вимога про їх стягнення (відшкодування заборгованості).

Аналогічна позиція суду викладена в постанові Верховного суду України від 17.06.2008р. у справі № 21-587 (а. с. 51 -53).

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 03 гривні 40 копійок.

Судом 11.02.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови.

Постанова складена у повному обсязі – 15.02.2010 року.

Керуючись п. 1. ч. 1 с. 157, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          В частині позовних вимог про зобов’язання Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, провадження закрити.

3.          Стягнути (відшкодувати заборгованість) з Державного бюджету України (з рахунку №31118030700020, відкритого для відшкодування з державного бюджету ПДВ за кодом класифікації доходів бюджету 14010200, код ЄДРПО України 34740735, банк – Головне Управлення державного казначейства України в АР Крим, код банку 824026) на користь Красноперекопського Відкритого акціонерного товариства «Бром» (96000, вул.. Північна 1, м. Красноперекопськ, код ЄДРПО України 05444552) податку на додану вартість в сумі 70 814 грн. за червень 2007 року.

4.          Стягнути на користь Красноперекопського Відкритого акціонерного товариства «Бром» (96000, вул.. Північна 1, м. Красноперекопськ, код ЄДРПО України 05444552) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03 гривні 40 копійок.

5.          Виконавчий лист видати після набрання постановою суду законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.