Рішення № 10319220, 09.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

09.02.2010Справа №2-19/324-2010 За позовом – Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя», м.Сімферополь АР Крим

До відповідача – ВАТ «Кримзалізобетон», м.Сімферополь АР Крим

Про стягнення 14969,66 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Марков Д.О., представник, довіреність № 6 від 19.01.2010 р.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення 14969,66 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач скидав в систему каналізації понаднормативно забруднені стоки.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представника позивача він давав пояснення на російський мові.

У процесі розгляду справи клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами у порядку ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) заявлено не було.

Розглянув матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В :

18.03.2009 р. між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя» (код ЄДРПОУ 20671506 – далі по тексту КРП «ВПВКГ») та ВАТ «Кримзалізобетон» (код ЄДРПОУ 01267308) був укладений договір № 92 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію (а.с.11-22).

Відповідно до п.2.2 вказаного договору КРП «ВПВКГ» прийняв на себе зобов’язання на умовах цього договору забезпечувати споживача питною холодною водою при наявності води в джерелах та здійснювати водовідведення ВАТ «Кримзалізобетон».

Відповідно до п.2.3 вказаного договору ВАТ «Кримзалізобетон» прийняв на себе зобов’язання споживати послуги водоспоживання і водовідведення у кількості не більш встановленого нормативного об’єму.

Відповідно до п.4 вказаного договору розрахунки за воду здійснюються відповідно до тарифів у розмірі за 1 мі наданої води та за 1 мі відведених стоків, які на дату укладання договору складають: водовідведення – 5,5417 грн., водовідведення 1,2917 грн.

Відповідно до п.4.7 вказаного договору розмір та порядок сплати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням (з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин) визначається Правилами приймання стічних вод підприємств до міської каналізації м.Сімферополя, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод до систем каналізації населених пунктів, іншими нормативно-правовими актами України з цього питання та умовами цього договору. Претензія за скид стічних вод з понаднормативном забрудненням, а також рахунки, зо виставлені за скид понаднормативне забруднення стічних вод, підлягають оплаті споживачем протягом 30-ти днів, з моменту отримання їх споживачем.

Відповідно до п.8.4 вказаного договору кількість та якість скиданих стічних вод і умови їх приймання в каналізацію повинні відповідати: в м.Сімферополі і Сімферопольському районі - Правилам приймання стічних вод в систему каналізації міста Сімферополя.

Скидання споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднених речовин оплачується в підвищеному розмірі з моменту виявлення факту забруднення до письмового повідомлення споживача про усунення забруднень та перевірки Водоканалом фактів усунення забруднень стічних вод до допустимого.

Відповідно до п.14 вказаного договору договір укладається строком по 18 березня 2010 р. та вважається щорічно продовженим на один рік, якщо протягом місяця до спливу строку не надійде заяви однієї з сторін про відмову від даного договору і якщо не сплив строк дії індивідуальних питомих норм (розрахунку нормативного водоспоживання) для споживача.

17.09.2009 р. робітниками КРП «ВПВКГ» та робітником відповідача (оператором котельної Лигановим С.А.) відібрано з контрольного колодязя № 1 розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул.Монтажна, 3, проби стічних вод відповідача в кількості 3 одиниць, обсягом 1 л кожна проба, які розміщені у спеціальні сосуди на предмет відповідності допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах відповідача, про що складено акт відбору разових проб стічної води № 92 (а.с.26).

30.09.2009 р. лабораторією очисних каналізаційних споруджень с.Укромне КРП «ВПВКГ» був складений результат аналізу проб стічних вод відповідача, відібраних в вищевказаному контрольному колодязі, який вказує на перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача в контрольному колодязі № 1 та свідчить про невідповідність приписам Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які затверджені Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 403/6691 та вимогам Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, які затверджені Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 469 від 26.03.2004 р.

Відповідно до п.1.2 Правил приймання стічних вод України, дані правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Також у п.2.4 Правил приймання стічних вод України передбачено, що підприємства зобов’язані, зокрема: виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Згідно з п.1.5 Правил приймання стічних вод України на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюється допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

До того ж відповідно до п.1.6 Правил приймання стічних вод України місцеві Правила приймання згідно з Законом України «Про місцева самоврядування в Україні» затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів охорони здоров’я України, Місцеві Правила приймання є обов’язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Правила приймання стічних вод підприємств в міську систему каналізації м.Сімферополя, що затверджені Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 469 від 26.03.2004 р., погоджені з Держінспекцією по Центрально-Кримському регіону та СЕС м.Сімферополя (далі по тексту - місцеві правила приймання).

Відповідно до п.7.4 Правил приймання стічних вод України та п.7.4 Місцевих правил приймання підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, що скидають підприємства.

В свою чергу п.7.5. Правил приймання стічних вод України та п.7.5. Місцевих правил приймання встановлено, що Водоканал здійснює контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства.

Також п.7.6 Правил приймання стічних вод України та п.7.7. місцевих правил приймання передбачено, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах підприємств використовуються , зокрема, дані лабораторії Водоканалу.

Окрім того, згідно п.7.8 Правил приймання стічних вод України, п.7.9 Місцевих правил приймання закріплено, що з метою контролю якості вод підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства абонента.

Згідно з п.3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, яка затверджена Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 р. та зареєстрована в міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 402/6690 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрації (Н), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (V) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

На виконання приписів п. 3.2. вказаної Інструкції пунктом 8.6. Місцевих правил приймання передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються в систему каналізації, порівняно з встановленими у цих місцевих Правилах, підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vm) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойм.

При цьому п. 8.7. Місцевих правил при виявленні Водоканалом у ході контролю якості стічних вод, що скидаються підприємством, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення (Сф) над установленою договором або цими місцевими Правилами приймання допустимої концентрації коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою Кк=Сф/ДК-1. Коефіцієнт кратності при перевищенні ДК однієї речовини не може перевищувати 5.

Згідно таблиці 1 «Допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах підприємств-абонентів комунальної каналізації м.Сімферополя» до Місцевих правил приймання встановлено, що допустима концентрація азоту амонійного (амоній сольовий) у стічних водах підприємств абонентів повинна бути 9,4 мг/дмз (порядковий № 6 в таблиці 1 до місцевих Правил приймання). При цьому дана таблиця 1 використовується для визначення допустимих концентрації забруднюючих речовин у стічних водах підприємств-абонентів згідно п.5.1 місцевих Правил.

Також згідно п.5 вказаного Договору № 92 від 18.03.2009 р., укладеного з відповідачем встановлена допустима концентрація азоту амонійного (амоній сольовий) 9,4 мг/дмз у стічних водах, які скидаються відповідачем.

Згідно вищевказаним результатам аналізу стічної води, зробленого лабораторією очисних каналізаційних споруджень с.Укромне КРП «ВПВКГ м. сімферополя» зафіксовано фактичну концентрацію азоту амонійного (амоній сольовий) у стічних водах відповідача у контрольному колодязі № 1 в розмірі 89,82 мг/дмз.

У зв’язку з цим відповідно до п.8.7. Місцевих правил приймання для визначення розміру плати за скид понаднормативних забруднень для відповідача приймається коефіцієнт кратності +5 (оскільки відхилення від допустимої концентрації встановлений в згаданій таблиці складає 1 одиниця).

Також згідно п.8.10. Місцевих правил приймання період за який стягується плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установлених разовим аналізом, визначається згідно з цими місцевими Правилами, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об’єкту.

У зв’язку з викладеним, позивач виявивши перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, які були відібрані в контрольному колодязі № 1 відповідача нарахував відповідачу відповідно до вищевказаних приписів Правил приймання стчних вод України та Місцевих правил приймання плату за скид понаднормативно забруднених стічних вод у розмірі 14969,66 грн. згідно рахунку № 92 від 01.10.2009 р.

Позивач направив відповідачу претензію № 92 від 02.10.2009 р., якою сповістив, що контрольному колодязі № 1 відповідач скидає стічні води з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та на підставі цього виставив відповідачу рахунок № 92 від 01.10.2009 р. на оплату понаднормативно забруднених стічних вод на суму 14969,66 грн.

Претензія та рахунок на оплату одержані відповідачем 07.10.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням № 383634 (а.с.29).

Згідно із ст.173 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436 із змінами та доповненнями) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436 із змінами та доповненнями) господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавстом.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436 із змінами та доповненнями) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідач ненадав доказів сплати за понаднормативне скидання забруднених стічних вод суми 14969,66 грн.

          З урахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).

У судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодекса України суд, -

В И Р І Ш И В:

·          Позов задовольнити.

·          Стягнути з ВАТ «Кримзалізобетон» (95493, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Монтажна, 3, р/р 2600300146821 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Ялта, МФО 324786, ЄДРПОУ 01267308) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м.Сімферополь, вул.Гурзуфська, 5, р/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 20671506) 14969,66 грн. заборгованості; 149,70 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

·          Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

12.02.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.