Рішення № 10319195, 11.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

11.02.2010Справа №2-2/14784-2007 За позовом - ТОВ «Виробничої компанії «Кримтел» (95000, м.Сімферополь, вул..Р.Люксембург, 11)

До відповідача          ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії (95000, м.Сімферополь, вул..Р.Люксембург, 1)

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Гончаренко -представник, довіреність у справі.

Від відповідача : Іванів – ю/к, довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач - ТОВ «Виробнича компанія «Кримтел» звернувся у Господарський суд АР Крим з позовом до відповідача ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії про спонукання до виконання певних дій, а саме про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору «Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» №73/342-28 від 29.8.2007р, відповідно до якого просить суд прийняти та затвердити умови, які зазначені в п.4.3 та у Додатку №2 до договору №73/342-28 від 29.8.2007р у редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.8.2007р позивачем було спрямовано відповідачу проект договору «про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» №73/342-28 від 29.8.2007р. Не погодившись з деякими умовами договору відповідач 14.9.2007р повернув на адресу позивача підписаний договір з позначкою «З протоколом розбіжностей» від 12.9.2007р. Прийняття договору у редакції відповідача, на думку позивача, буде суперечити діючому законодавству, а саме принципам протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів та послуг та сприянню встановлення об’єктивних співвідношень у цінах на послуги, що і стало підставою для звернення позивача з позовом в суд.

Позивач вважає, що запропонована відповідачем редакція спірних та додаткових пунктів договору не відповідає чинному законодавству, ніяк необґрунтована, а тому просить прийняти договір №73/342-28 від 29.8.2007р. у редакції ТОВ ВК «Кримтел».

13 листопада 2007 року позивач надав заяву б/н від 13.11.2007р про уточнення позовних вимог, а саме просить суд врегулювати розбіжності за договором «Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» №73/342-28 від 29.8.2007р, прийнявши щодо цих умов рішення про прийняття та затвердження у редакції позивача відповідно до проекту договору від 29.8.2007р умови, які зазначені в п.4.3. та у додатку №2 до договору

У тому ж судовому засіданні відповідач надав клопотання №09/285 від 13.11.2007р про зупинення провадження по справі до розгляду господарським судом АРК справи за позовом ТОВ «ВК «Кримтел» до ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору "про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж ТОВ «ВК «Кримтел» та телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком» у м.Сімферополі.

Відповідач у судовому засіданні 06.12.2007р надав суду відзив №09/307 від 06.12.2007р на позовну заяву про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору «Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» №73/342-28 від 29.8.2007р, відповідно до якого просить суд прийняти та затвердити умови, які зазначені в п.4.3 та у Додатку №2 до договору №73/342-28 від 29.8.2007р у редакції ВАТ «Укртелеком», оскільки відповідач вважає безпідставним застосування розрахункової такси на рівні 0,015 грн за хвилину без ПДВ на користь позивача, у зв’язку з не співмірністю витрат, які несуть сторони на забезпечення доступу до власних телекомунікаційних мереж, та наполягає на застосуванні розрахункової такси за завершення з’єднання від телекомунікаційної мережі Укртелекому на телекомунікаційні мережі оператора через точки взаємоз’єднання на рівні 0,01 грн за хвилину без ПДВ на користь оператора.

Відповідач у тому ж судовому засіданні надав суду доповнення №09/315 від 10.12.2007р до відзиву на позовну заяву про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору «Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» №73/342-28 від 29.8.2007р, відповідно до якого просить суд прийняти та затвердити умови, які зазначені в п.4.3 та у Додатку №2 до договору №73/342-28 від 29.8.2007р. у редакції ВАТ «Укртелеком», оскільки ВАТ «Укртелеком» уклав 29 договорів з операторами про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні, та у разі якщо відповідач піде на уступки позивачу, то буде порушено чинне законодавство України, тому ВАТ «Укртелеком» вважає, що дії позивача направленні на порушення прав відповідача та третіх осіб та законодавства України.

27.10.2009 р. завідуючий сектором претензійно-позовної роботи Юридичного управління Національної комісії з питань регулювання зв’язку України у судовому засіданні надав суду пояснення, у якому зазначено, що на сьогоднішній день чинним є Порядок взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж загального користування, затверджений рішенням НКРЗ від 09.07.09 № 1586 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 21.09.09р№ 880/16896, яким не встановлюються конкретні розміри розрахункових такс за послуги доступу до телекомунікаційних мереж, натомість він містить методологію, згідно з якої оператори повинні здійснювати формування розрахункових такс за доступ до власних мереж. Також зазначено, що роз'яснення базуються на вимогах Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу де телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку (далі -Порядок), затвердженому рішенням НКРЗ від 06.09.06 № 351 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.10.06 за № 1082/12956, який був чинним на момент виникнення спору між операторами телекомунікацій.

30.10.2009 р. від відповідача надійшло пояснення від 30.10.2009 р. №09/230, яким він не погоджується із позицією позивача щодо розрахунків такс за завершення з’єднання.

Від позивача 30.11.2009 р. на адресу ГС АР Крим надійшло пояснення від 30.11.2009 р. №833, яким зазначено, що у поясненнях заступника начальника Економічного управляння-начальника відділу взаєморозрахунків НКРЗ України находить підтвердження твердження ТОВ ВК «Кримтел» стосовно того, що за надання однакових послуг і для операторів місцевого телефонного зв’язку і для ВАТ «Укртелеком», як оператора-монополіста, повинні бути встановлені рівні розрахункові такси (0,015 грн. за хвилину без ПДВ).

29 січня 2010 року судове засідання відбулося за участю представника позивача Гончаренко, довіреність у справі та представників відповідача Іванів та Протункевич – кер. ю/к, довіреності у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Позивач - ТОВ «Виробнича компанія «Кримтел» звернувся у Господарський суд АР Крим з позовом до відповідача ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії про спонукання до виконання певних дій, а саме про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору «Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» №73/342-28 від 29.8.2007р, відповідно до якого просить суд прийняти та затвердити умови, які зазначені в п.4.3 та у Додатку №2 до договору №73/342-28 від 29.8.2007р у редакції позивача та суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Листом від 29 серпня 2007 року (вих. № 621) ТОВ ВК „Кримтел” надіслало на адресу ВАТ «Укртелеком» проект Договору „Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні” № 73/342-28 від 29.08.2007р.

14 вересня 2007 року листом від 13.09.2007р. № 28/1955/857 не погодившись з деякими умовами договору, КФ ВАТ „Укртелеком” повернуло на адресу ТОВ ВК „Кримтел” підписаний договір № 73/342-28 від 29.08.2007р. з позначкою „З протоколом розбіжностей” від 12.09.2007р.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України.

Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Отримавши зазначений протокол розбіжностей від 12.09.2007р., ТОВ ВК «Кримтел» 03.10.2007р. звернулося з позовом до господарського суду АР Крим.

Розглянувши наданий договір № 73/342-28 від 29.08.2007р. та протокол розбіжностей до нього суд встановив:

У заяві позивача від 13.11.2007р. позивач просить суд врегулювати розбіжності за договором «Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» № 73/342-28 від 29.8.2007р, прийнявши щодо цих умов рішення про прийняття та затвердження у редакції позивача відповідно до проекту договору від 29.08.2007р умови, які зазначені в п. 4.3. та у додатку № 2 до договору.

В обґрунтування вимоги щодо прийняття п. 4.3. договору у своїй редакції позивач посилається на те, що збільшення штрафу для оператора з 1% до 10% від розміру наданих послуг за місяць за договором є необґрунтованим та таким, що не відповідає договірній практиці.

Свою редакцію п. 4.3. відповідач обґрунтував тим, що згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одно сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачене законом чи договором, у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісний (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Давши оцінку доводам сторін відносно п.4.3 протоколу розбіжностей до договору про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні №73/342-28, суд дійшов до висновку про прийняття даного пункту у редакції ТОВ «Виробнича компанія «Кримтел», тому як відповідачем не доведено правомірність застосування ч.2 ст.231 ГК України при встановленні штрафу у розмірі 10% за порушення позивачем зобов’язань, передбачених п.2.3.8, п.2.3.9 договору, а саме: «не використовувати взаємозєднання у точках, визначених у додатку 1 до цього договору, для організації завершення вхідного міжміського та міжнародного телефонного трафіку, трафіку третіх операторів, номерний ресурс яких знаходиться поза межами номерного ресурсу оператора, трафіку від телекомунікаційних мереж операторів рухомого (мобільного) зв’язку на телекомунікаційній мережі Укртелекому без укладення відповідної угоди з Укртелекомом. Не використовувати взаємоз’єднання у точках, визначених у додатку 1 до цього договору, для надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв’язку споживачам з номерним ресурсом Укртелекому без укладення відповідної угоди».

Крім того, редакція п.4.3 договору у редакції позивача не порушує права відповідача та цілісообразність застосування штрафу у розмірі 10% відповідачем не підтверджена.

Позивач наполягає на прийнятті додатку № 2 до договору у наступній редакції:

«Завершення з'єднання (у т.ч. транзит) від телекомунікаційної мережі Оператора на телекомунікаційній мережі Укртелекому та ТМЗК через точки взаємоз'єднання - 0,015 на користь Укртелекому».

«Завершення з'єднання від телекомунікаційної мережі Укртелекому на телекомунікаційній мережі Оператора через точки взаємоз'єднання - 0,015 на користь Оператора».

«Завершення з'єднання від телекомунікаційних мереж інших операторів ТМЗК через телекомунікаційну мережу Укртелекому на телекомунікаційній мережі Оператора через точки взаємоз'єднання - 0,01 на користь Оператора».

В обґрунтування вимоги щодо прийняття додатку № 2 до договору у своїй редакції позивач посилається на те, що Порядком взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв’язку встановлено, що розмір розрахункової такси за послуги доступу до телекомунікаційної мережі ВАТ „Укртелеком”, як оператора-монополіста, складає 0,015 грн. за завершення з’єднання за хвилину без ПДВ (у тому числі транзит) (Додаток № 1 до Порядку). Розрахункові такси за послуги завершення з’єднання на мережах операторів місцевого телефонного зв’язку, які вони мають отримувати від оператора, що займає монопольне становище на ринку телекомунікацій, при наданні послуг місцевого телефонного зв’язку, згідно Порядку, визначаються на договірних засадах, але не можуть бути меншими, ніж 0,01 грн. за хвилину без ПДВ. Тобто, законодавець встановив лише нижню межу вартості послуги завершення з’єднання на мережах операторів місцевого телефонного зв’язку, надав можливість на договірних засадах встановлювати розрахункові такси з урахуванням всіх чинників, що впливають на операторів (примітка до Додатку № 1 до Порядку). За надання однакових послуг (завершення з’єднання від власної телекомунікаційної мережі) і для ТОВ ВК „Кримтел”, і для ВАТ „Укртелеком”, на думку позивача, повинні бути встановлені рівні такси. Для обґрунтування своєї позиції, позивачем був наданий розрахунок собівартості послуги доступу до телекомунікаційної мережі, відповідно до якого поточна собівартість організації з’єднання становить 0,075 коп.

Відповідач пропонує іншу редакцію додатку № 2 до договору:

«Завершення з'єднання (у т.ч. транзит) від телекомунікаційної мережі Оператора на телекомунікаційній мережі Укртелекому та ТМЗК через точки взаємоз'єднання - 0,015 на користь Укртелекому».

«Завершення з'єднання від телекомунікаційної мережі Укртелекому на телекомунікаційній мережі Оператора через точки взаємоз'єднання - 0,01 на користь Оператора».

Свою редакцію відповідач обґрунтував тим, що є безпідставним застосування розрахункової такси на рівні 0,015 грн. за хвилину без ПДВ на користь позивача, у зв'язку з не співмірністю витрат, які несуть сторони на забезпечення доступу до власних телекомунікаційних мереж. До того ж, на думку відповідача, прийняття додатку № 2 до договору порушить права ВАТ «Укртелеком» та третіх осіб, оскільки КФ ВАТ «Укртелеком» заключила 29 договорів з операторами про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні в редакції ВАТ «Укртелеком».

Згідно пояснень завідуючого сектором претензійно-позовної роботи Юридичного управління Національної комісії з питань регулювання зв'язку України особливості взаєморозрахунків за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку визначались у Розділі 6 Порядку. У Додатку 1 до Порядку визначались відповідні розрахункові такси, які становили 0,015 грн. за хвилину без ПДВ за завершення (у т.ч. транзит) з'єднання на мережі монопольного оператора та 0,005 грн. за хвилину без ПДВ за транзит з'єднання. В Примітці до цього Додатку зазначалось, що розрахункові такси за послуги завершення з'єднання на мережах операторів місцевого телефонного зв'язку, які вони отримують від операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку визначаються на договірних засадах та не можуть бути меншими, ніж 0,01 грн. за хвилину без урахування ПДВ.

Водночас Порядком визначено, що завершення з'єднання - це встановлення та підтримка телекомунікаційною мережею оператора телекомунікацій тимчасового комутованого з'єднання з кінцевим обладнанням абонента, якого викликають, від точки взаємоз’єднання з мережею іншого оператора телекомунікацій, з мережі якого надійшов цей виклик. При цьому мережі, на яких ініційовано місцеві дзвінки, не визначені.

Відповідно до п. 4.4. Порядку розрахункові такси за послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій визначаються на основі собівартості та з урахуванням прибутковості тих послуг, що надаються операторами телекомунікацій.

Як було вказано вище, відповідно до додатку №1 до порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги одступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв’язку, розрахункові такси за послуги завершення з’єднання на мережах операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, при наданні послуг місцевого телефонного зв’язку , визначаються на договірних засадах та не можуть бути меншими, ніж 0.01грн за хвилину без урахування ПДВ.

Враховуючи, що сторони не змогли на договірних засадах визначити розрахункові такси за послуги завершення з'єднання на мережах операторів місцевого телефонного зв'язку, які вони отримують від операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку, та приймаючи до уваги, що діючі тарифи на надання послуг місцевого телефонного зв'язку підлягають державному регулюванню та є збитковими для більшості операторів телекомунікацій, що їх надають, давши оцінку обґрунтуванням, викладеним позивачем і відповідачем, суд вважає, що додаток № 2 до договору повинен бути викладений у наступній редакції:

«Завершення з'єднання (у т.ч. транзит) від телекомунікаційної мережі Оператора на телекомунікаційній мережі Укртелекому та ТМЗК через точки взаємоз'єднання - 0,015 на користь Укртелекому».

«Завершення з'єднання від телекомунікаційної мережі Укртелекому на телекомунікаційній мережі Оператора через точки взаємоз'єднання - 0,013 на користь Оператора».

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 49 ГПК України покладаються на сторін у рівних частинах.

У судовому засіданні була оголошена перерва на 11.02.2010р. для підготовки рішення.

Рішення оголошено 11.02.2010р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49,77,82,84,85ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Прийняти спірні пункти договору 73/342-28 від 29.08.2007р. у наступній редакції:

- Пункт 4.3. приймається в редакції позивача:

«У випадку порушення Оператором обов'язків, передбачених у пп. 2.3.8, 2.3.9 цього Договору, Оператор сплачує Укртелекому штраф у розмірі 1% від розміру наданих послуг за місяць за цим Договором, а також відшкодовує збитки відповідно до п. 4.1.1 цього Договору».

- Додаток № 2 до договору викласти у наступній редакції:

«Завершення з'єднання (у т.ч. транзит) від телекомунікаційної мережі Оператора на телекомунікаційній мережі Укртелекому та ТМЗК через точки взаємоз'єднання - 0,015 на користь Укртелекому».

«Завершення з'єднання від телекомунікаційної мережі Укртелекому на телекомунікаційній мережі Оператора через точки взаємоз'єднання - 0,013 на користь Оператора».

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариста «Укртелеком» в особі Кримської філії (м. Сімферополь, Р. Люксембург, 1, р/р 260032256 в КРД АППБ „Аваль” м. Сімферополя, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) на користь ТОВ «Виробнича компанія «Кримтел» (95000, м.Сімферополь, вул..Р.Люксембург, 11, р/р 26000000130915 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 20701466) держмито в розмірі 42 грн. 50 коп., 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.