Рішення № 10319135, 03.02.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2010Справа №2-24/5978-2009 За позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" ( 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 25662328)

до відповідача - Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" ( 98112, м. Феодосія, АР Крим, вул. Гарнаєва, 85 ідентифікаційний код 25125621)

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Марченко Ю.С., довіреність № Д-004/2010 від 12.01.2010 р., Швец В.І., довіреність № Д-003/2010 від 12.01.2010 р.

Від відповідача – Валько І.В., довіреність від 18.01.2010 р., Овчинніков В.В., довіреність від 22.01.2010 р.

Обставини справи: Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекспорт" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" про зобов’язання відповідача виконати свої зобов'язання в частині поставки Товару за Договором комісії № РОЕ- 30.1 -72-D/К -08 від 11.08.08р., про зобов’язання Державне підприємство "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" сплатити 1157 036,65 грн., з яких 40 000,00 грн. - сума заборгованості ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" за умовами Додаткової угоди №1 до Договору; 490 000,00грн. - сума заборгованості ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" за умовами Додаткової угоди № 2 до Договору;18 870,00 грн. - додаткова комісія ДЗТІП "Промоборонекспорт" відповідно до умов Договору та 608 166,65 грн. - пеня за Договором комісії.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору № РОЕ- 30.1 -72-D/К -08 від 11.08.08р., відповідачем (як комітентом за договором) по справі не поставлено Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекспорт" товар, не повідомлено також Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" про його готовність.

Позивач відповідно до позовної заяви зазначає, що ним, як комісіонером за договором, у виконання умов договору було проведено відповідну роботу і вчинено передбачені пунктом 3.1.1 Договору комісії дії, за результатами яких 12.08.2008р. укладено Договір з покупцем продукції № РОЕ- 30.1 -16-К/КЕ-08, яку повинен був надати відповідач.

Позивач крім того зазначає, що станом на 30.10.2009р. затримка поставки товару складає: першої партії 310 днів, другої партії 235 днів., на підставі чого позивачем нараховано суму неустойки, яку Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекспорт" просить зобов’язати відповідача сплатити у примусовому порядку.

Так, позивач стверджує, що ним 21.08.2009р. було направлено на адресу Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" претензію про невиконання зобов’язань за договором комісії № РОЕ- 30.1 -72-D/К -08 від 11.08.08р., на яку відповідач не відреагував, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.12.2009р. судом прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекспорт" просить стягнути з відповідача - Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85, розрахунковий рахунок № 23000156964500І в Сімферопольській філії АБ "Київська Русь", м. Сімферополь, МФО 384793, ЄДРПОУ 25125621, на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт", м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, розрахунковий рахунок № 26502165965001 в КРУ КБ "Приватбанк" у м. Києві, МФО 321842, ЄДРПОУ 25662328 заборгованість Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" перед Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державним зовнішньоторговельним та інвестиційним підприємством "Промоборонекспорт" за умовами: Додаткової угоди № 1 від 26.09.2008 р. до Договору комісії № РОЕ -30Л-72-О/К-08 від 11.08.2008 р. у розмірі 40.000,00 грн., заборгованість Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" перед Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державним зовнішньоторговельним та інвестиційним підприємством "Промоборонекспорт" за умовами Додаткової угоди № 2 від 16.10.2008 р. до Договору комісії № РОЕ-30.1-72-ШС-08 від 11.08.2008 р. у розмірі 490.000,00 грн. додаткову комісійну плату Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" Державному зовнішньоторговельному та інвестиційному підприємству "Промоборонекспорт" за умовами Додаткової угоди № 1 від 26.09.2008 р. до Договору комісії М РОЕ -30.1-72-В/К-08 від 11.08.2008 р. у розмірі 120,00 грн., додаткову комісійну плату Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних. систем" Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" Державному зовнішньоторговельному та інвестиційному підприємству "Промоборонекспорт" за умовами Додаткової угоди № 2 від 16.10.2008р. до Договору комісії № РОЕ -30.1-72-ШС-08 від 11.08.2008 р. у розмірі 18.750,00 грн., неустойку Комітента Комісіонеру за умовами Договору комісії № РОЕ -30.1-72-В/К-08 від 11.08.2008 р. у розмірі 608.166,65 грн. 65 коп., державне мито у розмірі 11.570,37 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. та зобов’язати Державне підприємство "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85, розрахунковий рахунок № 230001569645001 в Сімферопольській філії АБ "Київська Русь", м. Сімферополь, МФО 384793, ЄДРПОУ 25125621, поставити Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" Державному зовнішньоторговельному та інвестиційному підприємству "Промоборонекспорт", м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, розрахунковий рахунок № 26502165965001 в КРУ КБ "Приватбанк" у м. Києві, МФО 321842, ЄДРПОУ 25662328 товар, передбачений Договором комісії № РОЕ-30.1-72-О/К-08 від 11.08.2008 р. 21.12.2009р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, згідно з якими позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за умовами додаткової угоди № 1 від 26.09.2008р. до Договору комісії № РОЕ -30.1-72-D/К-08 від 11.08.2008р. у розмірі 40000,00 грн., заборгованість за умовами додаткової угоди № 2 від 16.10.2008р. до Договору комісії № РОЕ -30.1-72-D/К-08 від 11.08.2008р. у розмірі 490000,00 грн., заборгованість за умовами додаткової угоди № 1 від 26.09.2008р. до Договору комісії № РОЕ -30.1-72-D/К-08 від 11.08.2008р. у розмірі 120,00 грн., заборгованість за умовами додаткової угоди № 2 від 16.10.2008р. до Договору комісії № РОЕ -30.1-72-D/К-08 від 11.08.2008р. у розмірі 18750,00 грн., неустойку за умовами Договору комісії № РОЕ -30.1-72-D/К-08 від 11.08.2008р. у розмірі 608166,65 грн., державне мито в розмірі 11570, 37 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, крім того, зобов’язати відповідача поставити позивачеві товар, передбачений Договору комісії № РОЕ -30.1-72-D/К-08 від 11.08.2008р. Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.01.2010 р. зазначені уточнення позовних вимог були прийняті судом до розгляду. Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач посилається на тяжке фінансове становище, на те, що державними виконавцями заблоковано діяльність підприємства, у зв’язку з чим позивач несе великі збитки, а тому просить суд із посилання на ст. 233 Господарського кодексу України зменшити розмір штрафних санкцій. Також відповідач заперечує щодо зобов’язання його поставити товар з тих підстав, що державними виконавцями накладений арешт на майно відповідача, у зв’язку з чим він позбавлений можливості поставити товар, крім того, відповідач зазначає, що позивачем у вимозі було повідомлено про розірвання покупцем контракту про покупку товару, у зв’язку з чим вважає вимоги позивача щодо зобов’язання поставити товар безпідставними. Також відповідач заперечує щодо стягнення з нього комісій за додаковими угодами, оскільки сума у розмірі 40000,00 грн. була перерахована позивачем не у строк, встановлений додатковою угодою, а отже позивач не може вважатися таким, що виконав свій обов’язок як поручитель, а тому відповідач не повинен сплачувати комісію у розмірі 120,00 грн. Щодо комісії у розмірі 18750,00 грн. відповідач заперечує з того приводу, що позивачем не були виконані свої зобов’язання за договором в частині надання відповідачу звіту по виконанню доручення, а отже підстав для сплати комісії немає. У судовому засіданні 03 лютого 2010 року представником відповідача було заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача філію підприємства відповідача - ВФ ДП НДІ АПС, оскільки саме філія отримувала кошти від позивача.

Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки відповідно до 95 ЦК України філії підприємства не є юридичними особами, а отже відповідно до ст. ст. 1, 21 ГПК України не можуть бути учасниками судового процесу.

Також відповідачем заявлено усне клопотання про відстрочення виконання рішення суду до закінчення дії мораторію, введеного Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Судом відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки відповідачем не представлено суду відповідних доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, з якими закон пов’язує можливість надання відстрочки.

Також судом роз’яснено відповідачу можливість звернення з відповідною заявою на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

11.08.2008 року між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" (Комісіонер) та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (Комітент) укладено|ув'язнений| договір комісії № РОЕ -30.1-72-D/К -08 (а.с.50-55).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Комісіонер зобов’язується за дорученням Комітента за плату вчинити правочин з продажу парашутних систем (надалі – товар) від свого імені, та за рахунок Комітента.

Виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно вчиняє зовнішньоекономічну угоду (надалі – Контракт) з третьою особою (Надалі – Покупцем) (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 3.2 договору, Комітент у відповідності до даного договору зобов’язується, зокрема, передати на комісію товар відповідно до умов цього договору в упаковці згідно з розділом 8.

Передача Комітентом Товару на комісію здійснюється двома партіями: перша – до 50 % загальної кількості товару, що постачається, повинна бути передана на комісію у строк до 24.12.2008 р., друга партія – повинна бути передана на комісію в строк до 09.03.2009 р. (п. 4.2 Договору).

Здача – прийом товару з підписанням відповідних актів виконується Сторонами та Покупцем. (п. 4.7 договору).

Погоджена Комітентом ціна товару (ціна, за якою Комітент передає Товар Комісіонеру для реалізації) становить 44614800,00 рублів РФ (п. 5.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань і повних взаєморозрахунків по цьому договору (п. 12.3 Договору).

Зобов’язання сторін за цим договором припиняються за взаємною згодою сторін (п. 12.4 Договору).

Сторони не представили суду доказів припинення дії договору, або зміни його умов, в той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Отже суд приходить до висновку, що на час розгляду справи зазначений договір продовжує діяти.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що останній порушуючи умови укладеного договору, зокрема п. 4.2, не виконав умови щодо поставки товару позивачу у строки, встановлені договором.

Як зазначалось, п. 4.2 договору передбачено, що передача Комітенту Товару на комісію здійснюється двома партіями: перша – до 50 % загальної кількості товару, що постачається, повинна бути передана на комісію у строк до 24.12.2008 р., друга партія – повинна бути передана на комісію в строк до 09.03.2009 р.

Оскільки відповідачем зазначеної поставки зроблено не було, позивач просить суд зобов’язати відповідача поставити йому товар, передбачений договором комісії.

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідач у відзиві заперечує щодо зобов’язання його поставити товар з тих підстав, що державними виконавцями накладений арешт на майно відповідача, у зв’язку з чим він позбавлений можливості поставити товар, крім того, відповідач зазначає, що позивачем у вимозі було повідомлено про розірвання покупцем контракту про покупку товару, у зв’язку з чим вважає вимоги позивача щодо зобов’язання поставити товар безпідставними.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Суд зазначає, що обов’язок поставити товар у строки, визначені договором, згідно з умовами договору до договору не пов'язаний із настанням якого – небудь факту, на які посилається відповідач у відзиві, чи то накладення арешту на майно відповідача або подальше розірвання контракту, укладеного позивачем із покупцем на продажу товару, за умови, що на час розгляду справи договір комісії продовжує свою дію.

Вказані умови договору сторонами у встановленому законом порядку не змінювались. Доказів того, що позивач відмовився від договору до матеріалів справи також не надано.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання за договором щодо поставки товару у об’ємах та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по поставці товару, визначеного договором комісії не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача поставити товар, передбачений договором комісії підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, п. 10.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення Комітентом термінів передачі Товару на комісію, визначених розділом 4 цього Договору, Комітент сплачує Комісіонеру неустойку у розмірі 0,1 % вартості невчасно переданого Товару за кожний день затримки передачі, але не більше ніж 5 % від загальної вартості Договору.

На підставі вказаного положення договору, враховуючи факт не поставки відповідачем товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 608166,65 грн. неустойки, нарахованої за загальний період з 25.12.2008 р. по 30.10.2009 р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем строків передачі товару, суд вважає, що вимоги щодо стягнення неустойки обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач не надав суду доказів зміни зазначеного терміну нарахування неустойки, у зв’язку з чим нарахована неустойка підлягає перерахуванню за 6 місяців відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України .

За затримку 1 партії товару ( 50 % загальної вартості товару):

За період з 25.12.2008 р. по 25.06.2009 р.

22307400,00 руб. РФ (вартість товару, поставка якого була прострочена)* 0,1 % * 183 дн. (кількість днів прострочення) = 4082254,20 руб. РФ

За затримку 2 партії товару ( 50 % загальної вартості товару):

За період з 10.03.2009 р. по 10.09.2009 р.

22307400,00 руб. РФ (вартість товару, поставка якого була прострочена)* 0,1 % * 185 дн. (кількість днів прострочення) = 4126869,00 руб. РФ

Проте, враховуючи, що п. 10.1 договору розмір неустойки не може бути більше ніж 5 % від загальної вартості договору, задоволенню підлягає заявлена до відшкодування позивачем сума неустойки у розмірі 608166,65 грн., розрахована із врахування 5 % обмеження розміру неустойки від вартості товару за курсом російського рубля до гривні України, встановленого НБУ станом на 30.10.2009 р.

У відзиві на позов відповідач посилається на тяжке фінансове становище, на те, що державними виконавцями заблоковано діяльність підприємства, у зв’язку з чим позивач несе великі збитки, а тому просить суд із посиланням на ст. 233 Господарського кодексу України зменшити розмір штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так само, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зазначене правило щодо зменшення розміру штрафних санкцій є лише правом суду, а не його обов’язком, а тому враховуючи заперечення з боку позивача щодо такого зменшення, судом не вбачається підстав для задоволення клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій.

Також, 26.09.2008 р. між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" (Комісіонер) та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (Комітент) укладено|ув'язнений| додаткову угоду № 1 до договору комісії № РОЕ -30.1-72-D/К -08 від 11.08.2008 р. (а.с.59).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 Комісіонер зобов’язується забезпечити надходження коштів від Покупця в розмірі, еквівалентному 40000,00 грн. до 03.10.2008 р., або, у разі відсутності такого надходження, перерахувати на рахунок Комітента вказану суму з власних коштів. Дана сума буде утримана з коштів, які підлягають перерахуванню на рахунок Комітента за Договором комісії після надходження відповідних коштів від Покупця. За прийняття на себе поруки стосовно перерахування Покупцем вищезазначених коштів, Комітент сплачує Комісіонеру додаткову комісійну плату у розмірі 100,00 грн., крім того ПДВ 20 грн., разом 120,00 грн.

Перерахування коштів у п. 1 цієї угоди буде здійснено на рахунок Комітента за визначеними реквізитами, зокрема одержувачем коштів вказана ВФ ДП НДІ АПС (п. 2 додаткової угоди № 1).

На виконання обов’язків за додатковою угодою № 1 позивачем на користь відповідача за визначеними реквізитами було перераховано 40000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 989 від 06.10.2008 р. на зазначену суму із відповідним призначенням платежу (а.с.19).

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму у 40000,00 грн. та 120,00 грн. комісії з тих підстав, що оскільки грошові кошти у розмірі 40000,00 грн. підлягали поверненню шляхом утримання її з коштів, які підлягають перерахуванню на рахунок Комітента за договором комісії, після надходження відповідних коштів від Покупця, оскільки кошти від Покупця не надійшли, позивач вважає, що у відповідача виник обов’язок повернути зазначені кошти на рахунок позивача.

На повернення коштів у розмірі 40000,00 грн. позивачем на адресу відповідача була відправлена претензія, відповідно до якої позивач зазначає, що у зв’язку з розірванням інозамовником контракту від 12.08.2008 р., позивач позбавлений можливості утримати кошти у розмірі 40000,00 грн. згідно додаткової угоди № 1, а тому просить відповідача перерахувати зазначену суму на його користь (а.с.13-16).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 40000,00 грн. не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

За умовами додаткової угоди № 1 від 26.09.2008 р. позивач після перерахування зазначених коштів на рахунок відповідача має право їх повернути лише шляхом утримання з коштів, які підлягають перерахуванню на рахунок відповідача за договором комісії після надходження відповідних коштів від Покупця.

Посилання позивача на розірвання інозамовником контракту та як слідство не перерахування Покупцем грошових коштів за товар, у зв’язку з чим позивач позбавлений можливості повернути перераховані кошти, суд до уваги не приймає, оскільки на сьогодні договір комісії діючий, за яким у позивача існує обов’язок вчинити зовнішньоекономічну угоду з Покупцем, та у подальшому у разі перерахування коштів покупцем, утримати кошти у розмірі 40000,00 грн. на свою користь.

Тобто обов’язок відповідача повернути 40000, 00 грн. додатковою угодою не встановлений. Доказів внесення відповідних змін до вказаної додаткової угоди сторони не надали.

Щодо стягнення комісії 120,00 грн., то суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки відповідно до умов додаткової угоди № 1 обов’язок відповідача сплатити комісійну винагороду у розмірі 120,00 грн. виникає з моменту перерахування грошових коштів у розмірі 40000,00 грн. на його користь позивачем.

Відповідач заперечує щодо стягнення з нього комісії за додатковою угодою, оскільки сума у розмірі 40000,00 грн. була перерахована позивачем не у строк, встановлений додатковою угодою, а отже позивач не може вважатися таким, що виконав свій обов’язок як поручитель.

Суд зазначені заперечення до уваги не приймає, оскільки п.1 додаткової угоди строк перерахування 40000, 00 грн. встановлений лише для покупця – до 03.10.2008р.. Строку перерахування вказаних коштів комісіонером в разі відсутності такого надходження не вказаний. Крім того, прострочення з боку позивача щодо перерахування зазначеної суми на користь відповідача, не спростовує факту такого перерахування та виникнення обов’язку сплатити відповідачем комісійну винагороду після такого перерахування.

Також, 16.10.2008 р. між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" (Комісіонер) та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (Комітент) укладено|ув'язнений| додаткову угоду № 2 до договору комісії № РОЕ -30.1-72-D/К -08 від 11.08.2008 р. (а.с.60).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 з метою забезпечення безперервності виробничого процесу в частині виконання зобов’язань за договором № РОЕ -30.1-72-D/К -08 від 11.08.2008 р. Комісіонер зобов’язується забезпечити надходження коштів від Покупця в розмірі, еквівалентному 490000,00 грн. до 22.10.2008 р., у разі відсутності такого надходження здійснити поетапне (протягом 20 банківських днів) перерахування на рахунок Комітента зазначеної суми з власних коштів для придбання сировини, необхідної для виготовлення Товару на умовах зазначеного договору комісії. Дана сума буде утримана з коштів які підлягають перерахуванню на рахунок Комітента за даним договором комісії, після надходження відповідних коштів від Покупця, або погашена Комітентом за рахунок власних коштів шляхом перерахування на рахунок Комісіонера.

Перерахування коштів у п. 1 цієї угоди буде здійснено на рахунок Комітента за визначеними реквізитами, зокрема одержувачем коштів вказана ПФ ДП НДІ АПС (п. 2 додаткової угоди № 1).

Сторони домовились, що Комітент разом з комісійною платою, визначеною п. 5.7 договору комісії № РОЕ -30.1-72-D/К -08 від 11.08.2008 р. сплачує Комісіонеру додаткову комісійну плату у розмірі 154625,00 грн., крім того АПДВ 210 % -3125,00 грн., яка утримується Комісіонером з коштів, що надійшли від Покупця або, в разі відмови чи несвоєчасної передачі на комісію Товару за договором, сплачується Комітентом на рахунок Комісіонера з власних коштів (п. 3 Додаткової угоди № 2).

Згідно з п. 5 додаткової угоди № 2 Комітент зобов’язується, на письмову вимогу Комісіонера, здійснити повернення платежу, зазначеного у п. 1 цієї Додаткової угоди, на рахунок комісіонера у разі несвоєчасної передачі Комітентом товару на комісії № РОЕ -30.1-72-D/К -08 від 11.08.2008 р.

На виконання обов’язків за додатковою угодою № 2 позивачем на користь відповідача за визначеним реквізитами було перераховано 490000,00 грн., про що свідчить платіжні доручення № 1061 від 21.10.2008 р., № 1089 від 30.10.2008 р., № 1064 від 22.10.2008 р. із відповідними призначеннями платежу (а.с.20-22).

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму у 490000,00 грн. та 18750,00 грн. додаткової комісії з тих підстав, що оскільки грошові кошти у розмірі 490000,00 грн. підлягали поверненню шляхом утримання її з коштів, які підлягають перерахуванню на рахунок Комітента за договором комісії, після надходження відповідних коштів від Покупця або підлягали перерахуванню відповідачем у разі затримання поставки товару за договором комісії на підставі письмової вимоги позивача, позивач вважає, що у відповідача виник обов’язок повернути зазначені кошти на рахунок позивача.

На повернення коштів у розмірі 490000,00 грн. позивачем на адресу відповідача була відправлена претензія, відповідно до якої позивач зазначає, що у зв’язку з розірванням інозамовником контракту від 12.08.2008 р., позивач позбавлений можливості утримати кошти у розмірі 490000,00 грн. згідно додаткової угоди № 2, а тому просить відповідача перерахувати зазначену суму на його користь (а.с.13-16).

Розглянувши умови додаткової угоди № 2, враховуючи встановлення судом факту прострочення поставки товару з боку відповідача за договором комісії, наявність письмової вимоги щодо повернення 490000,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 490000,00 грн. підлягають задоволенню.

У запереченні на позов у судовому засіданні відповідач проти вказаних вимог не заперечував.

Щодо стягнення з відповідача 18750,00 грн. додаткової комісійної винагороди з підставі прострочення відповідачем поставки товару за договором комісії, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 4 додаткової угоди № 2 від 16.10.2008 р. додаткова комісійна плата нараховується з моменту першої з двох подій, що відбудеться: надходження коштів від Покупця, або повернення коштів Комітентом на рахунок Комісіонера.

Оскільки на час розгляду справи жодна із передбачених подій не настала, у позивача відсутнє право на нарахування додаткової комісійної плати, та як слідство відсутнє право на стягнення зазначеної суми з відповідача.

Враховуючи викладене суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 18750,00 грн.

Щодо розподілу державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Господарський суд АР Крим зазначає наступне.

Відповідно до платіжного доручення № 1299 від 30.10.2009 р. державне мито сплачено позивачем у розмірі 11570,37 грн. за вимоги майнового характеру.

Відповідно до наданого позивачем платіжного доручення № 1511 від 08.12.2009 р., належним чином засвідчена копія якого долучена судом до матеріалів справи, Дочірнє підприємство Державна компанія "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" 08 грудня 2009 року сплатило державне мито у розмірі 141,70 грн. за вимогу немайнового характеру - зобов’язання поставити товар.

Так, судові витрати у розмірі 11655,37 грн. розподілені між позивачем та відповідачем відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку з тим, що державне мито сплачено позивачем у розмірі, що перевищує необхідний, зайве сплачене державне мито у розмірі 56,7 грн. підлягає поверненню позивачеві відповідно до статі 8 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 08 лютого 2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" ( 98112, м. Феодосія, АР Крим, вул. Гарнаєва, 85 ідентифікаційний код 25125621) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" ( 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 25662328; р/р 26502165965001 в КРУ КБ «Приватбанк» у м. Києві, МФО 321842) 490000,00 грн., 120,00 грн. комісійної плати, 608166,65 грн. неустойки, 11149,53 грн. державного мита та 224,01 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Зобов’язати Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (98112, м. Феодосія, АР Крим, вул. Гарнаєва, 85 ідентифікаційний код 25125621) поставити Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 25662328; р/р 26502165965001 в КРУ КБ «Приватбанк» у м. Києві, МФО 321842) товар, передбачений договором комісії № РОЕ -30.1-72-D/К -08 від 11.08.2008 р.

4.          В частині стягнення 40000,00 грн., 18750,00 грн. додаткової комісійної плати у задоволенні позову відмовити.

5.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) Дочірньому підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" ( 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 25662328) зайве сплачене платіжним дорученням № 1511 від 08.12.2009 р. державне мито в розмірі 56,7 грн.

Накази видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.