Рішення № 10319121, 28.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

28.01.2010Справа №2-23/10626-2008 За позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя", м. Сімферополь

До відповідача Державного підприємства «Кримські генеруючі системи», м. Сімферополь

про стягнення 481236,07 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача Марков Д.О. представник за довір. №6 від 19.01.2010р.

Від відповідача Рачев Д.К. - представник за довір. №1 від 11.01.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 481236,07грн. заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі: 464105,89 грн. основного боргу на підставі договору №141 від 01.11.2006р., 11896,32грн. пені, 4219,92 грн. інфляції та 1013,94 грн. 3% річних.

18.12.2008р. від відповідача найшов відзив на позов, вважає, що оскільки правовідношення сторін регулюються главою 69 ЦК України, згідно ст.1016 ЦК України, підприємство не може відповідати перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з ним, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

29.01.2009р. від позивача надійшли пояснення до позовної заяви з доказами часткової сплати боргу відповідачем та на підставі цього просить стягнути 225505,89 грн. основного боргу, 4219,92 грн. інфляції, 11896,32 грн. пені, 1013,94грн. 3% річних.

В судовому засіданні 29.01.2009р. представник відповідача надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення боргу на 247800,00грн. та в частині стягнення пені на 1681,34 грн.

10.02.2009р. від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до розгляду повязаної з нею справи №2-22/265-2009 за позовом Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м.Сімферополя про визнання договору №141 від 01.11.2006р. недійсним.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.02.2009р. провадження по справі зупинено до розгляду Господарським судом АР Крим справи №2-22/265-2009 про визнання договору №141 від 01.11.2006р. недійсним.

29.10.2009р. до господарського суду АР Крим надійшла заява відповідача про те, що 26.03.2009р. Господарським судом АР Крим по справі №2-22/265-2009 прийнято рішення, яким у задоволенні позову про визнання договору №141 від 01.11.2006р. недійсним відмовлено у повному обсязі. Севастопольський апеляційний господарський суд своєю постановою від 03.06.2009р. залишив рішення господарського суду АР Крим по справі № 2-22/265-2009 від 26.03.2009р. без змін.

Ухвалою від 02.11.2009р. провадження у справі було поновлено.

17.11.2009р. від відповідача надійшли доповнення до відзиву, в яких відповідач не погоджується з позовними вимогами, вказує, що станом на 17.11.2009р. заборгованість перед відповідачем за вересень та жовтень 2008р. по договору №141 погашена у повному обсязі, а також погашена пеня, 3% річних та сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів. На підставі викладеного, просить провадження у справі припинити у звязку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні 14.12.2009р. позивач надав пояснення відносно доповнення до відзиву, наголошує, що розмір тарифів, термін їх введення не погоджується з абонентом на підставі п.1.10 Правил. Крім того, зазначив, що рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.01.2008р. №20 було діючим на час споживання відповідачем послуг та застосовується до правовідносин між сторонами щодо встановлення вартості наданих послуг.

28.01.2010р. від відповідача надійшло клопотання, яким він просить суд зменшити суму пені на 50%.

Також в судовому засіданні 28.01.2010р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 225505,89грн. основного боргу, 4219,92 грн. інфляції, 11896,32 грн. пені, 1013,94грн. 3% річних та судові витрати. Також були надані письмові пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

01.11.2006р. Сімферопольське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства (Водоканал) та Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» (Абонент) уклали договір №141 про відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації.

Відповідно до п.1.1 статуту Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», затвердженого Міністром житлово-комунального господарства АР Крим 30.05.2007р., погодженого ФМ АРК 14.06.2007р., державна реєстрація 16.07.2007р., підприємство є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005р. №540.

Згідно з п.14.1 даний договір укладений строком по 01.11.2007 року включно, застосовується до відносин позивача та відповідача з дати, вказаної на першій сторінці даного договору (тобто, з 01.11.2006р.) та вважається продовженим на один рік, якщо протягом місяця до скінчення строку не надійде заява однієї з сторін про відмову від даного договору, якщо не припинився строк дії індивідуальних питних норм (розрахунку нормативного водоспоживання) для відповідача і якщо не припинився термін дії паспорту водного господарства.

Відповідно до п.2.2 договору позивач приймає на себе зобов'язання забезпечувати відповідача питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води у джерелах і проводити водовідведення, а відповідач приймає на себе зобов'язання споживати вказані у цьому договорі послуги в кількості, не більше встановленого ліміту. При цьому Абонент приймає на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж Водоканалу, через які Абоненту проводиться подача води і водовідведення, і (або) які знаходяться на балансі Абонента, прилади та пристрої на них згідно з даним договором, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами прийняття стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Сімферополя, а також Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що оплата вартості здійснюється шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок Водоканалу у розмірі 75% від вартості спожитих послуг за попередній місяць. Авансовий платіж вноситься абонентом до 15 числа звітного місяця. Остаточний розрахунок за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання абонентом виставленого Водоканалом рахунку за спожиті послуги.

Згідно з підпунктом “а” п.7.1, п.7.2 договору облік витраченої води та стоків визначається за показниками приладів обліку (водомірів, водолічильників), на обєктах відповідача встановлені водоміри згідно додатку, які фіксують кількість спожитої ним води та відведених стоків.

Розрахунки за воду здійснюються, згідно з тарифом, у розмірі за 1 м куб. відпущеної води та за 1 м куб. відведених стоків з урахування ПДВ. Зміна тарифів на послуги водопостачання та водовідведення проводиться відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Держжитлкомунгоспу України №65 від 01.07.1994р. (п.3.3, 4.1 договору).

Пунктом 1.10 Правил встановлено, що тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються, згідно з чинним законодавством України, без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Отже, розмір тарифів, термін їх введення не погоджується з абонентом на підставі п. 1.10 Правил.

Також, доводи відповідача, щодо скасування рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.01.2008р. №20 «Про узгодження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення» є безпідставними на підставі наступного.

Постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя від 12.02.2009р. у справі №2-а-61/09 про визнання недійним та скасування рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.01.2008р. №20 «Про узгодження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення» у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009р. у справі №2-а-61/09 була скасована постанова Залізничного районного суду м.Сімферополя від 12.02.2009р. у справі №2-а-61/09 та скасоване рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.01.2008р. №20 «Про узгодження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення».

Однак, за результатами перегляду постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009р. у справі №2-а-61/09, остання була скасована, а постанова Залізничного районного суду м.Сімферополя від 12.02.2009р. залишена без змін.

Таким чином рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.01.2008р. №20 «Про узгодження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення» є діючим та застосовується до правовідносин між сторонами щодо встановлення вартості наданих послуг.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання за вищевказаним договором позивач виставив рахунки №141 від 16.09.2008р. на суму 248230,80грн. та №141 від 17.10.2008р. на суму 253075,09грн.

Також на підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення складені акти від 16.09.2008р. та від 17.10.2008р., в яких вказано показання водолічільників, якими зафіксовано факт отримання відповідачем послуг.

Однак, відповідачем оплата за вказаним договором та виставленими рахунками належним чином не проводилась.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобовязання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо того, що укладений між сторонами договір №141 від 01.11.2006р. є договором комісії ,спростовуються матеріалами справи, а саме постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2009р. у справі №2-22/265-2009, якою встановлено, що вищевказаний договір не містить будь-яких однак договору комісії.

Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у частині стягнення основного боргу у розмірі 225505,89грн. за договором на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації №141 від 01.11.2006р., позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 11896,32 грн., яка підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 11.1.1 договору передбачена відповідальність відповідача за прострочення здійснення розрахунку за надані послуги у вигляді пені у подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період прострочення, за кожний день прострочення платежу до повного погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, штраф є неустойка, який стягується одноразово від суми невиконаного зобовязання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобовязання.

В порушення вимог п.п.4.2.1, 11.1.1 договору оплата за надані послуги проводилась не в повному обсязі та несвоєчасно.

Згідно ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» у звязку з невідповідністю фактичних витрат на надання послуг водопостачання та водовідведення тарифам на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим органами місцевого самоврядування, несе збитки у вигляді різниці між собівартістю транспортування і поставки води та затвердженими тарифами на оплату послуг, а також можливістю сплатити відповідачем заборгованість за договором тільки після виділення грошових коштів (субвенції) з бюджету, суд вважає можливим зменшити суму пені, нараховану позивачем до 8000,00грн.

На підставі викладеного, у стягненні 3896,32грн. пені суд у позові відмовляє

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції становить 4219,92 грн., 3% річних становлять 1013,94грн. розраховані вірно, є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з п. 6.3 Розяснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”№02-5/78 від 04.03.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

Згідно п. 3.9.5 розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997 р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників позивача та відповідача в судовому засіданні 28.01.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 02.02.2010 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Кримські генеруючі системи” (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Монтажна, 1, ЄДРПОУ 34407249, п/р 26003301323131 в КРУ “Промінвестбанк”, МФО 324430) на користь Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Гурзуфська,5, ЄДРПОУ 20671506, п/р 2600113192 в КРД ВАТ “Райффайзен банк “Аваль”, МФО 324021) 225505,89 грн. основного боргу, 8000,00грн. пені, 4219,92грн. інфляції, 1013,94грн. 3% річних, 4812,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3896,32грн. пені у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.